У другу неділю липня професіонали-промисловики відзначають День рибалки, але сотні тисяч рибалок-любителів це свято також вважають своїм. Утім, для справжніх любителів порибалити кожен день – рибний. День, який хочеться провести на березі річки чи озера з вудкою. Про чудові трофеї та рибальську удачу дніпрян розповість «Наше місто».
Кажуть, що рибальська удача народжується раніше самого рибалки. Просто на першій риболовлі вони знаходять одне одного. Ну або не знаходять і живуть собі нарізно.
Для ветерана російсько-української війни Олега Борщевського (позивний Батя) риболовля, як перше кохання.
– Мені здається, що ходити і ловити рибу я почав одночасно, – розповідає ветеран. – Виріс на річці і з раннього дитинства любив посидіти з вудкою. Нехитрий поплавок зі старого віника, саморобна вудка, волосінь, гачок – завжди викликали трепет і захоплення. Найпершу свою рибу не пам’ятаю. Траплялася дрібнота: піскарі, бички, плітка. Зате пам’ятаю, як упіймав коропчука грамів на 600-700. Приємно було, хоча цей трофей вудку зламав. Дорослі частенько брали мене із собою на риболовлю. Я із захопленням спостерігав як досвідчені рибалки витягують коропів по 3-4 кілограми. Це було круто!
Риболовля так заразила хлопця, що після строкової служби він влаштувався помічником моториста на риболовецький траулер. Там Олег побачив професійних рибалок у роботі.
– Тоді в Тихому океані я вперше в житті побачив величезний консервний завод, – продовжує співрозмовник. – Це був великий переробний корабель, на якому працювали півтори тисячі людей. До корабля-заводу підходили траулери і ділилися своїм уловом.
Але для того, щоб добути гідну рибу зовсім необов’язково вирушати за тридев’ять земель. Така риба є і в рідному Дніпрі!
– У 1997 році спіймати великого коропа мені допоміг знаменитий Андрій Макаревич, який займався дайвінгом і приїхав попірнати в Дніпрі, – згадує щасливий рибалка. – Андрій пірнав, а я з вудкою сидів на катері і ловив рибу. І раптом мене щось так потягнуло, мало за борт не випав. Матір Божа, що воно таке! Кричу: «Андрію, там щось страшне!». Він пірнув і відповідає: «Братик, у тебе короп сидить кілограмів на п’ять». Я з цим коропом хвилин 20 боровся, Макаревич мені допоміг. З підсаком підняли трофей. Потягнув на: 4,7 кг.
Утім, не в образу рибалці-ветерану добували в Дніпрі й більш важких коропів.
Чутки про гігантські улови вражають уяву. Але відомості авторитетних зоологів вражають ще більше.
– Донедавна дику форму коропа називали сазаном, – розповідає Роман Новицький, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпровського аграрно-економічного університету. – Нині дикої форми сазана в басейні Дніпра вже немає – утворення житлових популяцій цих риб у водосховищах, озерах і ставках призвело до їхньої ізоляції від диких плідників. Тож поділ річкових і ставкових риб відповідно на сазанів і коропів неактуальний. Взагалі в Дніпровському і Каховському водосховищах метрові сазани-карпи масою до 30 кг – не рідкість. Гігантський екземпляр коропа потрапив у невід рибколгоспу «Червоний рибалка» влітку 1995 року поблизу села. Виловлена самка, яку мені вдалося потримати в руках, важила 26 кілограмів!
Про сомів вагою з центнер говорять постійно. І такі розповіді цілком достовірні.
– Офіційно найбільшим сомом Дніпровського водосховища іхтіологами визнається екземпляр масою 147 кг, що його восени 1986 року спіймали професійні рибалки на нижній, пригребельній ділянці водосховища, – констатує завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури. – Що стосується абсолютних рекордів, то деякі джерела стверджують, що довжина сомів може доходити до 5 метрів, а американський зоолог Девід Віллер у своїй книжці «Риби-вбивці» не сумнівається, що ці велетні здатні виростати й на всі 6,3 метрів. Але й наші соми теж вражають. У нас вони ловляться навіть із берега на закидушку або на донку. Взагалі «Сомов’яче Ельдорадо» – Верхньодніпровський район, вище Мішуриного Рогу. Ваговитого сома можна вивудити в самому центрі міста. Приміром, із берега Монастирського острова.
Останнім часом риба стала обережнішою, але й рибалки стають креативнішими.
– Любительське рибальство в Дніпрі трансформується під впливом технологічних, екологічних і соціальних чинників, – зазначає аспірант-іхтіолог Дмитро Кобяков. – Великої популярності набувають платні водойми. Такі локації, як рибальські бази в районі Верхньодніпровська або спеціалізовані ставки, приваблюють рибалок гарантованою наявністю риби, зокрема коропа, амура, товстолобика або щуки, а також комфортними умовами, включно з альтанками, будиночками та можливістю оренди човнів. Другий момент – використання сучасних снастей і технологій. У Дніпрі зростає інтерес до фідерної та спінінгової риболовлі. Традиційна поплавкова ловля поступається місцем більш технічно складним методам, що дають змогу полювати на хижу рибу, як-от щука, судак чи окунь.
Але якими б винахідливими не були б рибалки, їхній креатив обмежує закон. Нові Правила любительського рибальства чітко регламентують норми вилову рибних трофеїв.
– Оновлені Правила любительського рибальства, затверджені 2022 року з поправками 2023 року, встановлюють чіткі обмеження: добова норма вилову становить 3 кг на особу, – зазначає Дмитро Кобяков. – Мінімальні розміри риби (наприклад, 70 см для сома або 40 см для судака) сприяють збереженню рибних запасів. Посилення контролю з боку рибоохоронних патрулів і штрафи мотивують рибалок користуватися корисною практикою: зловив-відпустив.
До речі, нинішні штрафні санкції вражають не менше, ніж розповіді про рибні трофеї. Браконьєрство – задоволення дороге!
У недавньому минулому рибні свавільники тільки посміювалися. Сміховинні штрафи (від 34 до 170 грн) абсолютно їх не лякали. Але нещодавно законодавці значно посилили міру відповідальності. За грубе порушення правил рибальства доведеться заплатити від 3400 до 8500 грн. Але це ще не все! Кабмін ввів персональні санкції на різні види трофеїв.
Таким чином, заборонена риболовля може потягнути на десятки тисяч гривень.
– Якщо рибалка перевищив норму вилову або ловив у забороненому місці, або в заповіднику, там інші такси, то плюс до штрафу налічується шкода, завдана природі, – розповідає авторитетний іхтіолог Роман Новицький. – Залежно від виду риб, такса може бути і 1200 грн за хвіст, і 1500, і навіть 3332 грн, якщо це, наприклад, рак. У дозволений час, коли раки не линяють і не виношують потомство, дозволено ловити до 30 екземплярів. Якщо зловив, приміром, 40 штук, то за 10 зайвих раків порахують збиток природі: 10 х 3332 = 33 320 гривень. Така арифметика!
І це справедливо. Адже справжня риболовля насамперед не промисел, а корисне і приємне хобі.
Бути може, в риболовлі головне – не кількість, а якість. Якість – отриманого задоволення спілкування з природою та юнацький, незалежно від віку, азарт.
– Минулими вихідними пішли ми з онуком Микитою на риболовлю, – розповідає фотокор Валерій Кравченко. – Прийшли просто так, помочити вудки, бо не зранку, а десь годині об одинадцятій. Щоб дитина відпочила, побула на свіжому повітрі. Поки я на свою вудку намагався щось зловити, буквально за хвилин 20 онук витягує хорошу краснопірочку. Випередив діда! А я цього разу не зловив нічого, але додому обидва повернулися задоволені.
Ще одна важлива властивість риболовлі – реабілітація постраждалих на війні захисників України.
– У червні відбулися змагання зі спортивної риболовлі для ветеранів Слобожанської громади, – зазначає великий любитель рибної ловлі Сергій Луденський. – Рибалили 15 ветеранів, разом зі своїми сім’ями. Від самого ранку на березі невеличкого ставка панувала атмосфера дружнього азарту: учасники готували снасті, обмінювалися порадами, згадували армійські історії та з усмішками очікували на перший улов. У чесній боротьбі переміг наш земляк Сергій Ковальчук із вагою улову 810 грамів. Але чудовий настрій був у всіх, незважаючи на результат. Плануємо активніше залучати ветеранів Дніпра до таких рибальських подій.
Про користь такої риболовлі розповів ветеран Олег Борщевський – легендарний Батя.
– Риболовля – чудова реабілітація, – вважає Батя. – Фізична і психологічна. На свіжому повітрі, поруч ліс, пташки щебечуть. Ти наодинці з цією завжди дивовижною природою. Релакс! Це чудовий спосіб добряче поміркувати над своїми проблемами й ухвалити правильне рішення. Ніякі ліки так не допомагають, як допомагає природа. Ми з природою вийшли в неї і підемо. Ну а коли важко, природа, найбільше допомагає. Лікує нас.
Фото Валерія Кравченка, спікерів, та із Вікіпедії
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна
