Коротко
Тренер "Олександрії" Кирило Нестеренко поділився історією свого переходу від футболіста до тренера. Він підкреслив важливість підтримки колишніх колег та наставників, зокрема Егіша Мелікяна та Миколи Костова, які суттєво вплинули на його професійний розвиток. Нестеренко висловив впевненість у своєму досвіді та готовності до нових викликів як головного тренера.
Тренер “Олександрії” Кирило Нестеренко розповів про своє становлення, як спеціаліста.
“У 24, навіть раніше, я розумів, що ті травми, які були, не дозволять мені грати на найвищому рівні. Завжди міркував, що футболіст повинен ставити перед собою мету грати, як можна вище. Коли було вже 2 операції і потрібно було робити ще мінімум 2, я розумів, що після повернення не зможу грати на найвищому рівні. Це дуже важко було. В той час почалася війна в Донецьку, ми переїхали в Київ. Життя повністю змінилось. Люди, які працювали у “Металурзі”, посприяли, щоб я спробував себе, як тренер.
Достатньо часу працював з Егіше Мелікяном. Він дуже багато дав мені і я йому безмежно вдячний. Потім 9 років працював з Ніколаєм Костовим. Це було більше, ніж тренерське партнерство. Він для мене, як рідна людина. Емоції, які пережили разом, те, що бачили, пройшли, ситуацій багато в тренерській кар’єрі – і успіх, і невдачі, тому ми дуже близькі емоційно. Навіть зараз постійно спілкуємось і підтримуємо один одного”.
“Робота тренера дуже відповідальна. Кожної хвилини кожного дня приймаєш рішення, які сильно впливають на роботу команди. Щодо того, що мені 33 роки – я ніколи про це не думав. Впевнений, що в мене вже є досвід і я не перший рік працюю, як тренер і цього достатньо, щоб розпочати кар’єру головного тренера.
В “Олександрії” зустріли дуже класно. Тут як родина. Спілкування з президентом було надихаючим. Гравці теж дивляться, хто ти, що ти можеш дати, як будуєш взаємодію з ними. Це теж стратегія. Вже після двох тижнів емоційно добре розуміли один одного”, – розповів наставник “містян”.
31 серпня команда гратиме з “Шахтарем”.
