Україна почала практично регулярні обстріли не тільки російських НПЗ, а й об'єктів нафтового експорту - нафтопроводу "Дружба". Які цілі переслідує Київ і як на удари по "Дружбі" реагує імпортер російської нафти - Угорщина. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.

За останні два тижні Україна вже тричі обстрілювала інфраструктуру нафтопроводу "Дружба" на території Росії. І після кожної атаки транзит російської нафти через Україну в Угорщину зупинявся.

Перші удари по "Дружбі" було завдано на початку другої декади серпня. 13 числа на розподільчій станції "Унеча" в Брянській області було пошкоджено трансформатор. Його ремонт тривав кілька днів, і на транзиті нафти через Україну в Угорщину це не сильно позначилося, оскільки поставки в цей час були припинені через плановий ремонт. І прокачування нафти відновилося з 15 серпня.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто назвав удари по "Дружбі" замахом на енергобезпеку своєї країни.

Через кілька днів обстріли повторилися. 17 числа було атаковано нафтоперекачувальну станцію "Нікольське" в Тамбовській області, що спричинило зупинку транзиту нафти. Ремонтні роботи росіяни провели за кілька днів, 20 серпня нафтопровід відновив роботу, але не надовго.

Уже 22 числа об'єкт знову був обстріляний на території РФ - подачу нафти для транзиту в Угорщину знову було зупинено. Сійярто назвав удари по "Дружбі" спробами втягнути Угорщину у війну і дав зрозуміти, що Будапешт у відповідь може перекрити постачання електроенергії в Україну.

РБК-Україна вже писало, що такий крок з боку Угорщини малоймовірний. Подібні погрози звучали не раз і раніше. Але якщо Будапешт все ж таки наважиться заблокувати постачання електроенергії, то імпорт можна буде збільшити в інших напрямках - через Польщу і Румунію. Імпортні потужності сусідніх країн використовуються не в повному обсязі.

Крім того, прем'єр Угорщини Віктор Орбан навіть поскаржився на обстріли України Дональду Трампу, який, за його словами, нібито був "дуже злий" через дії України. Свою реакцію, за інформацією угорських ЗМІ, президент США нібито написав фломастером на листі Орбана як відповідь. Інших підтверджень такої реакції Трампа немає. З іншого боку, відомо, що 18 серпня президент США дзвонив прем'єру Угорщини і просив припинити блокувати переговори про вступ України до ЄС.

Транзит російської нафти Україна не припиняла, незважаючи на те, що щороку це дає агресору дохід у майже 6 млрд доларів.

Ідея перекрити транзит у влади України виникала не раз, починаючи з 2022 року. Тема актуалізувалася практично після кожного випадку блокування Угорщиною санкцій щодо Росії або процесу євроінтеграції України.

Однак Київ жодного разу не ризикнув "перекрити кран", незважаючи на те, що Угода про асоціацію з ЄС (ст. 472) дозволяє це зробити з міркувань безпеки в умовах війни. Щоправда, 2022 року була невелика пауза через проблеми з оплатою послуги, спричинені санкціями щодо РФ. Але проблеми вирішили і транзит відновили.

Основна причина, чому транзит тривав усі роки війни, - ризик отримати штрафні санкції у відповідь за порушення транзитного контракту, який діє до 2030 року. Крім того, Україна сама імпортує невеликі обсяги нафтопродуктів, які виробляються на угорських НПЗ з російської нафти.

Угорщина, зі свого боку, не збиралася відмовлятися від російської нафти, незважаючи на те, що ЄС запровадив заборону на її імпорт як суходолом так і морем ще у 2022 році. Тоді для Угорщини, Чехії та Словаччини в рамках 6-го санкційного пакета було зроблено винятки. Їм дозволили тимчасово закуповувати російську нафту транзитом через Україну доти, доки вони не знайдуть альтернативні шляхи. Тобто термін винятків був не обмежений. Чехія і частково Словаччина вирішили проблему, а Угорщина навіть не намагалася цього зробити.

Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що Будапешт свідомо не шукав альтернативу, сподіваючись на безстроковість винятків. "Те, що Угорщина нічого не робила - це її проблема. Вони цілком могли замінити російську нафту поставками через Адріатичне море", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Президент України Володимир Зеленський днями підтвердив, що обстріли "Дружби" фактично є відповіддю на блокаду Угорщиною процесу євроінтеграції України. "Ми завжди підтримували дружбу між Україною та Угорщиною. А тепер існування "Дружби" залежить від позиції Угорщини", - сказав Зеленський.

Але Гончар усе-таки вважає, що блокада "Дружби" обстрілами - це не стільки відповідь на проблеми, які Будапешт створює для України в контексті інтеграції в ЄС, скільки саме удар по енергетичній сфері Росії.

"Це питання не стільки впливу на Угорщину, скільки питання ураження стратегічної нафтотранспортної інфраструктури агресора, насамперед, нафтоекспортної", - сказав він у коментарі РБК-Україна.

Станція "Унеча" - це найбільший і ключовий вузол у системі транспортування російської нафти. Через неї нафта йде на порт Усть-Луга, через який експортується до 20% нафти. Також ведуться поставки на НПЗ у Мозирі (Білорусь).

Таким чином, з урахуванням обстрілів російських НПЗ накопичувальний негативний ефект у Росії відчувається дедалі сильніше.

Українська розвідка повідомляє про паливну кризу в РФ. Через дефіцит бензину в деяких регіонах РФ його вже продають за талонами. При цьому ціна бензину в серпні зросла на 8%. Білорусь же скорочує постачання нафтопродуктів у РФ, оскільки імпортувати їх в інші країни вигідніше. "Білорусі вигідніше відправляти бензин до Китаю, Індії та Африки, де тонна коштує 1,3-1,9 тис. доларів, тоді як у Росії пропонують менше 1 тис. доларів", - повідомляє розвідка.

Аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкт Re:Open Ukraine Віталій Дячук теж вважає, що основна мета обстрілів "Дружби" - не тиск на Угорщину, а ослаблення Росії. "Першочергове завдання, на мій погляд, все-таки в зниженні можливостей Росії. Будь-які доходи від транспортування від експорту енергоресурсів у підсумку перетворюються на ракети, які летять на Україну. І це ключове. Решта - похідні", - зазначив Дячук у коментарі РБК-Україна.

Угорщина і Словаччина, на його думку, самі винні, що досі не знизили залежність від російських енергоресурсів. А що стосується реакції Трампа, то експерт вважає, що не варто звертати уваги на його позначки на листах, а дочекатися більш офіційних заяв.

"Я думаю, що США не зацікавлені в збереженні транзиту російської нафти, оскільки вони хочуть збільшувати ринок збуту своїх енергоресурсів до Європи, і якраз позиція Угорщини йде врозріз з інтересами США. Тому треба буде стежити за подальшими діями США", - сказав Дячук.

Як повідомляє ЄвроПравда, в Єврокомісії у відповідь на скаргу Орбана заявили, що зупинка транзиту нафти через Україну не впливає на безпеку поставок до ЄС. Таким чином, справедливо припустити, що атаки на російські енергооб'єкти з боку України можуть бути продовжені, щоб максимізувати можливості зі зниження доходів РФ, які використовуються для продовження військової агресії проти України.