Другий раунд плей-офф також справив неоднозначне враження. З одного боку, чвертьфінали начебто вдалися. З іншого - знову дещо прісною виглядала їхня перша половина: "шлях "Челсі" серед неєвропейських команд померк перед "Лігою чемпіонів". І так, таки дякую, що без екстра-таймів.
Видовищність. Найкраще виглядав поєдинок ПСЖ з "Баварією" - півтора десятки гольових моментів. Шикарна гра, незважаючи на найменш "гострий" рахунок. Дюжина їх була у "Реала" з "Боруссією", але, що цікаво - половина у компенсований до другого тайму час.
“Флуміненсе” та “Аль-Хіляль”, скажімо так, виконали норму: момент за десять хвилин, у середньому. "Палмейрас" з "Челсі" її трохи не добрали, і тут теж половина гольових шансів мала місце наприкінці матчу. Загалом на видовищність скаржитися гріх, цілком пристойно.
Інтрига. Раніше за усіх вона була вичерпана в єдиній грі без представників Європи. Гол Еркулеса приніс перемогу "Флуміненсе" на 70-й хвилині - після нього у "Аль-Хіляля" закінчилися козирі. А от Пауліньо міг зрівняти рахунок для "Палмейраса" проти "Челсі" ще на 85-й, але його удар не досяг мети.
І тут виблискувала Європа. Дембеле зняв питання для ПСЖ у грі з "Баварією" лише на 6-й компенсованій хвилині. А Забітцеру завадив перевести гру в овертайм сейв Куртуа перед самим фінальним свистком. "Боруссія" прокинулася в доданий час і ледь не звела нанівець перевагу "Реала", що здавалася непорушною.
Логіка. Саме перевагу в один м'яч мадридців я б і назвав у підсумку найсправедливішим рахунком у ¼ фіналу. В інших випадках закономірності було значно менше.
"Челсі" виглядав цікавіше "Палмейраса", але не настільки, щоб впевнено говорити про перемогу. "Аль-Хіляль", в принципі, не заслуговував на поразку. Та й “Баварія” теж, знов-таки, незважаючи на підсумкові цифри на табло.
Суддівство. Якщо у 1/8 фіналу мій консультант Юстас розвіяв сумніви з приводу єдиного спірного епізоду, то тут я й зовсім не став його турбувати. Навіть два вилучення у складі ПСЖ за десять хвилин у виконанні одіозного англійця Тейлора не викликали запитань. Чітко та своєчасно втручався ВАР. Благодать, та й годі.
Везіння. Фортуна доклала руку до переможного голу "Челсі". Легкий рикошет доленосно підкоригував політ м'яча після удару Густо на 83-й хвилині, а далі - ви знаєте… Щоправда, була ще й штанга воріт "Палмейраса" в яку парирував м'яч Вевертон через десять хвилин, але чи ці два моменти рівноцінні?
Особистості. Знову ж таки, всі вони проявили себе в другій частині Марлезонського балету - "Лізі чемпіонів УЄФА".
Найбільш яскравою фігурою чвертьфіналів став Гюлер з "Реала" - шість участей у ключових фрагментах гри, у тому числі в усіх атаках, що завершилися голами. Другим мені запам'ятався Олісе з “Баварії”, хай і не такий ефективний. У трійці точно буде кіпер ПСЖ Доннарумма з чотирма дорослими сейвами.
Найкращий із тих, що вийшли на заміну - парижанин Дембеле. Ну а в сенсі ефективності не було рівних мадридцю Гонсало Гарсії.
Симпатії. На мій погляд, однаково гарними були "Реал" та ПСЖ. І лише трохи не дотягла до них "Баварія".
У порівнянні з рештою менш переконливо виглядав “Палмейрас”. Але не настільки, щоб не відповідати рівню дійства. Лівих пасажирів тут не побачив.
Не прогнози. Як не банально, але не бачу у фіналі “Флуміненсе” (пам'ятаєте пасаж про блатних та жебраків минулого разу?). І був би дуже радий помилитися у цьому. Втім, це не означає, що за нього вболіватиму. У півфіналах у мене не буде явних переваг. Шкода лише, що один із них стане передчасним фіналом.
ПСЖ із “Реалом” розіграють цей своєрідний фінал європейської Ліги чемпіонів у рамках Клубного кубка світу. Тоді як інша половина сітки плей-офф, на жаль, після ⅛ фіналу виглядає, таки-так, шляхом "Челсі".
Фото - Getty Images/Global Images Ukraine
