Вісім із десяти українських підлітків замислюються про майбутню професію, але лише третина з них може назвати одну конкретну чи хоча б різновид зайнятості, яку хотіла б обрати. Це вдвічі менше за середній показник у інших країнах. Часто вибір майбутньої професії будується на стереотипах, порадах батьків чи знайомих і не відповідає не лише уподобанням підлітка, а й потребам та перспективам на ринку праці.

Особливо гостро проблема профорієнтації стоїть у професійній освіті. Попри те, що таких фахівців надзвичайно потребують роботодавці, до профтехів вступають орієнтовно 20% дітей, які закінчили дев’ятий клас, і ще 15% обирають заклади фахової передвищої освіти або, простіше кажучи, коледжі. Тобто сумарно це 35%. Решта дітей обирають вищу освіту. Для порівняння: у Швейцарії десь від 65 до 75% учнів щорічно обирають професійну освіту. Нині Україна зацікавлена в тому, щоб відсоток вступників підвищився до 45%. А головне — щоби молодь обирала саме ті професії, які є затребуваними на ринку праці.

Аби змінити ситуацію, потрібно кардинально реформувати систему профорієнтації, і починати треба з сьомого-восьмого класу. Окрім кар’єрних радників, які допомагатимуть визначитися з майбутньою професією, важливо дати учням змогу «приміряти» на себе різні фахи, відчути, що саме їм до вподоби й допомогти правильно зробити вибір.

І саме такі можливості надаватимуть профорієнтаційні хаби, що з’явилися в різних містах України. Таких локацій наразі 10 у шести областях: Київській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Одеській та Івано-Франківській. Усі вони запрацюють із першого вересня. Після пілотування їх у закладах профтехосвіти ставатиме ще більше. Нещодавно один із таких хабів відкрився на базі Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту. Простір створено в межах реалізації швейцарсько-українського проєкту DECIDE у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Профорієнтаційний хаб — це презентаційна зона, де учні сьомих-дев’ятих класів можуть не просто послухати про професії, яких навчають у профтесі, а й спробувати свої сили на спеціальному обладнанні.

«Ми хотіли створити такий простір, де підлітки зможуть спробувати різні професії на практиці в партнерстві з учнями профтехів і фахівцями з бізнесу, які вже обрали для себе цю професію. А потім матимуть змогу з’їздити на підприємство й подивитися, як працюють ці фахівці в реальному житті, — зазначає менеджерка проєкту DECIDE Валентина Полторак. — Уже сьогодні ми маємо понад 110 бізнес-резидентів у 10 хабах, які проводитимуть майстер-класи та знайомитимуть із новими професіями «з перших рук».

Наприклад, на 200 квадратних метрах Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту розмістили кілька локацій із різноманітним сучасним обладнанням:

«Паралельно на екрані транслюватиметься презентація про те, як важливо фільтрувати воду; як система побудована в місті; чому в нас із крана тече питна вода; як саме вона фільтрується; чому це про екологію. Дитина розумітиме, що є багато процесів, без яких неможливо жити, а ми можемо навіть не замислюватися, як вони функціонують», — пояснює директор Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту Максим Поджарий.

«Циклічність швидка, а тому можна продемонструвати всі етапи зростання мікрозелені. У п’ятьох різних лотках розміщені різні культури, як-от горох, крес-салат, соняшник. Діти зможуть побачити й випробувати кілька етапів: посіяти насіння; побачити, що відбувається з насінням, яке третій день перебуває в тіні й під навантаженням, а що — з тим, яке витягнули на світло. Ми маємо на меті показати, що це цікаво, що варто здорово харчуватися і що започаткувати бізнес можна навіть у себе на підвіконні», — пояснює Максим Поджарий.

«А ще круто, що ми можемо взяти ці окуляри із собою й показати все це учням і ученицям із умовного села на Чернігівщині. На цій локації також є симулятори, які дають змогу спробувати різні професії за допомогою VR-окулярів. Ці програми платні. Ми поступово їх купуємо й самі вивчаємо. Наразі можна спробувати професію покрівельника. Хоча ми їх і не готуємо, але ми за профорієнтування загалом. А ще є симулятор керування локомотивом і відеогра від «Чернігівгазу», де можна зайти на газорозподільну станцію, замінити засувки, перевірити манометрами, чи достатній тиск. Обидва напрями — екскурсії та симулятори — ми плануємо наповнювати», — розповідає Максим.

З нового навчального року в ліцеї планують приймати групу із 60 школярів сьомих-восьмих класів Чернігова раз на два тижні. На екрані циклічно транслюватиметься інформація про місцевих роботодавців — нині вже наповнюють таку теку. А по шість дітей працюватимуть на кожній із локацій.

«В Україні інша система професійної освіти, яка, безперечно, має ключове значення для розвитку економіки, — каже керівник Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні Жан-Люк Бернасконі. — Ми підтримуємо розвиток співпраці влади, освіти та бізнесу й віримо, що саме системна профорієнтація дасть змогу залучити до профтехів більше молоді».

Активність роботодавців є критично важливою в налагодженні системи профорієнтації. Максим Поджарий пригадує: коли почав приходити на батьківські збори до шкіл, презентуючи ліцей і розповідаючи історії успіху випускників, була певна недовіра з боку дітей і батьків.

«Вони відчували, що в мене є конкретний інтерес — залучити максимум випускників шкіл. Наприклад, ніхто не вірив, що наш неповнолітній студент, складаючи сонячні електростанції на виробничій практиці, отримував заробітну плату 30 тисяч гривень на місяць. Я наче був перекупом, що продає автомобіль, яким не володіє. Він розповідає, як авто обслуговувалося, але про це достеменно знає лише попередній власник. Тому нині ми з бізнесом маємо виходити на інший рівень профорієнтації, коли вже роботодавець розповідатиме такі історії. І це сприйматимуть інакше», — каже директор ліцею.

Так, заклади профтехосвіти вже підписали меморандуми з охочими бізнесами, чиї представники проводитимуть там різноманітні майстер-класи, тренінги та інші активності для дітей шкільного віку, щоби зацікавлювати тією чи іншою професією.

«Ми бачимо, що бізнес і місцева влада надзвичайно зацікавлені в тому, щоби діти, які сьогодні вчаться в школах, у майбутньому залишались у своїх громадах і регіонах, знаходили роботу в Україні», — додає Валентина Полторак.

Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту підписав понад 10 таких меморандумів із бізнесами. З «Укрзалізницею» співпрацюють щодо застосунку, який компанія розробляє для закладів професійної освіти. За допомогою симулятора дітей можна буде навчити азів керування.

«Компанія Kernel, із якою ми підписали меморандум, — це великий аграрний бізнес в Україні. А ми — не аграрний заклад. Але вони виконують трансфер зерна до портів саме за допомогою залізниці. І тому вкрай зацікавлені у співпраці з нами. А чернігівська компанія Solar за донорські кошти від французів установила в нас сонячні електростанції на 120 кВт акумуляторних потужностей. Це дає нам змогу не тільки бути менш енергозалежними та заощаджувати громаді кошти на утримання закладу, а й використовувати ці електростанції як навчальний майданчик для електриків сонячної енергетики. А наші майстри-викладачі долучаються до експлуатації сонячної електростанції і стають компетентнішими», — розповідає Максим Поджарий.

А ще на другому поверсі Чернігівського ліцею встановлено меблі й шафи — тут розташована так звана open space кімната чи то пак презентаційна зона, куди той чи інший роботодавець може принести свою продукцію. Також представники бізнесу можуть залишити в шафках роздаткові матеріали. І навіть коли не матимуть змоги долучитися до події, діти ознайомляться з можливостями, які вони пропонують.

«Ми плануємо розширювати співпрацю з бізнесом. Це надихає, бо роками зазвичай профтех ходив до бізнесу. Ми сиділи в приймальнях, чекали, поки нас помітять і дадуть зайти. Нині через кадровий голод бізнес змушений приходити до профтеху й шукати працівників серед наших випускників. А ми завжди були до цього готові. Без бізнесу ми не підготуємо фахівця чи фахівчиню. Він або вона буде класним сантехніком або зварником, але в кожній компанії є своя специфіка, яку треба враховувати, зокрема в навчальних програмах», — пояснює Максим Поджарий.

Відбір областей, у яких з’явилися профорієнтаційні хаби, не є випадковим. 10 профтехів, дев’ять громад і 22 школи саме з цих регіонів є частиною ініціативи з пілотування системи кар’єрного дорадництва. У кожній із цих громад є координатор із профорієнтації, який чи яка налагоджує співпрацю між бізнесами, школами й профтехами. А в школі — карʼєрний радник, який чи яка допомагає дітям досліджувати та розуміти себе, виявляти свої сильні сторони та схильності до певного напряму.

«Так, наприклад, діти, які вчаться у восьмих-дев’ятих класах цих шкіл, цілий рік відвідували екскурсії на локальні підприємства: пробували пекти хліб, виготовляти олію, вирощувати овочі, зварювати тощо. Паралельно вчителі викладали їм курс Jobs, розроблений експертами Цюрихського педагогічного університету, в межах якого учні й учениці виконували вправи та завдання на самовизначення, самопізнання, аналізували свої здібності й дізнавалися про ази вибору професії», — каже Валентина Полторак.

Кар’єрні радники працюватимуть і в профорієнтаційних хабах. На базі хабів функціонуватимуть консультаційні центри для учнів — локації, куди ті завжди зможуть прийти й обговорити зі спеціально підготовленою людиною різноманітні професійні можливості.

У межах пілотного проєкту вже долучили понад 14 тисяч дітей та підлітків. Цього навчального року запланували ще більше інтенсивної роботи. Хаби розвиватимуться, до роботи зі школярами залучатимуть бізнес, а кар’єрних радників почнуть готувати вже для всіх областей України.

Від редакції ZN.UA: Створення профорієнтаційних хабів за підтримки швейцарського проєкту — це гарний приклад того, як можуть співпрацювати профтехи та бізнес. Проте один, навіть найуспішніший проєкт не здатний покрити дефіцит кадрів. Якщо бізнес хоче мати працівників завтра, він має інвестувати в їхню підготовку вже сьогодні, а не покладатися на донорів чи урядові ініціативи. Бо профорієнтація — це про кадровий резерв, без якого бізнес не виживе.