Шахед / © tsn.ua
Російські дрони залетіли на територію Польщі у ніч на 10 вересня. Безпілотники, які становили загрозу безпеці країни були збиті.
Ця подія викликала значний резонанс у світі, адже це перший випадок, коли країна-член НАТО відбивала атаку російських безпілотників.
Експерти переконані, що ця атака була не випадковою, і могла ретельно готувалася протягом кількох місяців.
Детальніше про наслідки інциденту та реакцію світу — читайте у матеріалі ТСН.ua.
У ніч проти 10 вересня 2025 року Росія здійснила масовану атаку ударними безпілотниками Україну, під час якої було зафіксовано 19 порушень повітряного простору Польщі.
За словами польського прем’єр-міністра Дональда Туска перше порушення повітряного простору країни сталося близько 23:30 ще 9 вересня, а останнє — о 6:30 зранку 10 вересня. Більшість БпЛА перетнула територію Польщі з Білорусі.
Траєкторія руху російських дронів
Аеропорти Жешува, Любліна та Варшави (два аеропорти) тимчасово закрили через «незаплановану військову активність». У небо Польщі були підняті винищувачі F-16, а також SAAB 340 (літак ДРЛО).
Згодом Дональд Туск повідомив, що Збройні сили збили кілька російських дронів. Знищувати БпЛА під час атаки допомагали винищувачі F-35 НАТО та Нідерландів.
Польський рем’єр-міністра Дональд Туск / © Associated Press
Це був перший випадок, коли Польща, член НАТО, відкрито збивала безпілотники РФ.
Водночас після російського нальоту 10 вересня у Польщі знайшли уламки ракети. прессекретарка польського Міністерство внутрішніх справ Кароліна Галецька зазначила, що було виявлено сім безпілотників та уламки однієї ракети невстановленого походження
Своєю чергою, речник Оперативного командування Збройних сил Яцек Горишевський заявив, уламки ракети наразі класифікуються як такі, що мають «невідоме походження», але вони можуть виявитися оборонною ракетою.
З його слів, кілька дронів зовні нагадували дрони-приманки «Гербера». Втім ця інформація ще перевіряється.
Внаслідок порушення повітряного простору Польщі дронами РФ, країна матеріальних збитків: у Люблінському воєводстві пошкоджено приватний будинок та автомобіль, постраждалих немає.
Як повідомляє місцеве видання Polsat News, уламки російського безпілотника впали на житловий будинок у місті Вирики, Володавського повіту.
Мер Маріуш Занько зазначив, що місцеві, які чули вибух і бачили польські винищувачі, дуже налякані. За його словами, ситуація досить складна та тривожна.
У соцмережі Facebook депутат Даріуш Стефанюк (партія PiS) опублікував фото наслідків атаки безпілотника, ймовірно, російського виробництва, який вночі впав на житловий будинок у Люблінському воєводстві.
Стефанюк вважає, що подібні випадки показують реальну близькість небезпеки і закликає відкрито обговорювати питання безпеки мирних жителів.
«Ці події показують, як близько до нас знаходяться загрози, про які ще недавно ми думали, що вони стосуються виключно фронту війни в Україні. Ми повинні голосно говорити про безпеку наших сімей і будинків», — написав Даріуш Стефанюк.
Ба більше, в різних містах Польщі виявляють уламки БпЛА, які запустила Росія. Зокрема, один із дронів впав у місті Мнішкув, що в Лодзинському воєводстві. Уламки ще одного збитого БпЛА були виявлені на цвинтарі на південному сході Польщі, за 40 км від кордону з Україною. Про це повідомила окружна прокуратура міста Замостя.
Водночас у соцмережах ширяться кадри ймовірного збиття російського дрона «Гербера» ракетою з винищувача F-35.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що забезпечення безпеки країни є найважливішим завданням, для реалізації якого необхідна тісна координація дій.
Президент Польщі Кароль Навроцький / © twitter.com/prezydentpl
Польський лідер повідомив, що з моменту інциденту з порушенням повітряного простору він постійно зв’язувався з віце-прем’єром, міністром оборони та вищим керівництвом Збройних сил, а також взяв участь у нараді в Оперативному командуванні.
Перед засіданням уряду Дональд Туск заявив, що причин для паніки немає. За його словами нічний інцидент був найімовірніше «провокацією великого масштабу».
Водночас він наголосив, що слід бути готовими «до різних сценаріїв».
«Ситуація серйозна. Ніхто не може сумніватися, що ми маємо готуватися до різних сценаріїв. Перший іспит складено. Плани, підготовлені на такий випадок, працюють», — сказав польський прем’єр.
Також він уточнив, що чотири польські аеропорти закривалися не через загрозу атаки, натомість це було вимушеним «через оперативні потреби льотчиків».
У відповідь на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір, Територіальні сили оборони Польщі оголосили пришвидшену мобілізацію резервістів у десяти воєводствах.
Як повідомили у ТрО, це рішення пов’язане з порушенням державного кордону та необхідністю розгортання наземних пошуково-рятувальних груп. Для військовослужбовців резерву запровадили скорочений час готовності до прибуття до місць служби.
Польські військові / © Associated Press
У чотирьох воєводствах резервісти мають зʼявитися для виконання завдання протягом 6 годин, а саме:
Підкарпатському резервісти мають зʼявитися для виконання завдання протягом 6 годин.
У шести інших воєводствах термін становить 12 годин, йдеться про:
Вармінсько-Мазурське воєводство;
Куявсько-Поморське воєводство;
«Просимо зберігати спокій та повідомляти лише повідомлення військових та державних служб. У разі натраплення фрагментів об’єктів, будь ласка, не підходьте до них та повідомте поліцію», — наголосили польські Тро.
Видання Reuters із посиланням на джерело повідомило, що НАТО не вважає вторгнення російських дронів на територію Польщі нападом. За словами співрозмовника агентства, попередні дані свідчать про навмисне вторгнення від шести до 10 російських дронів.
«Це був перший випадок, коли літаки НАТО вступили у взаємодію з потенційними загрозами в повітряному просторі союзників», — зазначив він.
Також зазначається, що розгорнуті в регіоні системи ППО Patriot зафіксували дрони за допомогою радарів, але вогонь по них не відкривали.
За словами джерела, в нічній операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки AWACS для розвідки, а також літаки-заправники, які працювали під керівництвом НАТО.
Прапор НАТО / © gettyimages.com
Під час офіційного коментування ситуації у НАТО ухилилися від згадки про Росію.
«Численні безпілотники увійшли до повітряного простору Польщі вночі і були зустрінуті польськими засобами ППО та ППО НАТО. Генсек Альянсу перебуває на зв’язку з польським керівництвом, а НАТО тісно консультується з Польщею», —йшлося у дописі Елісон Гарт.
Генесек НАТО Марк Рютте також відмовився говорити, чи був це навмисний напад, чи помилка. Водночас він запевнив, що Альянс захищатиме кожен сантиметр своєї території.
Генесек НАТО Марк Рютте / © Associated Press
«Повна оцінка триває. Але, звичайно, незалежно від того, чи було це навмисно, чи ні, це абсолютно безрозсудно. Це абсолютно небезпечно. Але, як я вже казав, повна оцінка триває», — сказав Рютте.
Він наголосив не необхідності того, аби Росія зупинити ескалацію війни і припинила порушувати повітряний простір союзників. Водночас генсек запевнив, «що ми пильні та захищатимемо кожен сантиметр території НАТО», — сказав Рютте.
НАТО активувало статтю 4 Північноатлантичного договору після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. За ініціативи Варшави відбулися консультації між союзниками.
Генсек НАТО Марк Рютте підтвердив солідарність Альянсу з Польщею, засудивши дії Росії. Він зазначив, що такі інциденти не є поодинокими, і пообіцяв посилити моніторинг східного флангу та тримати систему ППО у готовності.
Прем’єр Польщі Дональд Туск назвав це лише початком і закликав до більшої підтримки.
Зауважимо, що Стаття 4 договору НАТО дозволяє будь-якій країні-члену ініціювати консультації з союзниками, якщо вона вважає, що її територіальна цілісність, незалежність чи безпека під загрозою.
Ця стаття за всю історію Альянсу застосовувалася лише сім разів. Польща вже вдавалася до неї двічі: у 2014 році через російську агресію в Криму та на Донбасі, і у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Напередодні російської атаки, Польща оголосила про закриття кордону із Білоруссю. Відтак кордон буде закритий опівночі 11 вересня.
Відповідне рішення польський уряд у відповідь на ескалацію напруженості та військові навчання Білорусі та РФ «Захід-2025».
прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск охарактеризував ці маневри як «дуже агресивні» і зазначив, що вони відбуваються поблизу польського кордону.
Водночас громадян Польщі закликали негайно покинути територію Білорусі та застерегли, що перебування у цій країні може бути небезпечним.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський зазначив, що таке рішення було ухвалене після затримання білоруськими силовиками польського католицького монаха, якого звинуватили у нібито шпигунстві під час спільних російсько-білоруських навчань «Захід-2025».
Уряди Великої Британії, Нідерландів, Чехії засудили Росію за цю атаку як акт агресії та безпрецедентну загрозу безпеці в Європі.
Водночас латвійський президент Едгарс Рінкевичс звинуватив РФ у «навмисному» розширенні своєї агресії.
Президент Франції Емманюель Макрон назвав атаку «неприйнятною», таку ж думку висловив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Президент Євроради Антоніу Кошта заявив про солідарність з Польщею «після неприйнятного порушення Росією її повітряного простору».
«Агресія Росії проти України та безрозсудні вторгнення до повітряного простору держав-членів ЄС становлять безпосередню загрозу безпеці всіх європейців та критично важливій інфраструктурі на всьому нашому континенті», — додав політик.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що атака дронів на Польщу свідчить про готовність Росії до ескалації. Він назвав дії Москви безрозсудними та наголосив, що НАТО залишається єдиним у своїй рішучій відповіді.
За словами Вадефуля, Кремль не зацікавлений у мирних переговорах і прагне підкорити Україну силою.
Американський конгресмен Джо Вілсон закликав Білий дім запровадити санкції проти РФ у відповідь на порушення російськими безпілотниками повітряного простору Польщі в ніч на 10 вересня. Він назвав інцидент «актом війни» з боку Путіна та зазначив, що Росія безпосередньо випробовує рішучість НАТО.
Вілсон також закликав надати Україні зброю для ударів по території РФ.
Примітно, що спершу Дональд Трамп відмовився коментувати заліт російських безпілотників на територію Польщі. Американський лідер проігнорував запитання журналістів, виходячи з ресторану у Вашингтоні.
Однак, надвечір 10 вересня Трамп публічно прокоментував інцидент із безпілотниками у Польщі.
З цього приводу він опублікував повідомлення в соцмережі Truth Social.
«Що це за порушення Росією повітряного простору Польщі дронами? Починаємо», — написав американський президент.
З повідомлення не зовсім зрозуміло, що саме збирається починати Дональд Трамп.
Росія відкидає звинувачення Польщі щодо порушення її повітряного простору російськими дронами.
Дипломат Андрій Ордаш назвав претензії до Кремля безпідставними, зауваживши, що Варшава не надала жодних доказів.
Він цинічно зазявив, що Росія не зацікавлена в ескалації, але висловив сумніви, що польська сторона готова до об’єктивного діалогу.
Кремль / © Pixabay
Водночас у самому Кремлі традиційно ухилилися від коментарів. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков у звичній манері переадресував усі запитання про інцидент із російськими БпЛА над Польщею до Міністерства оборони РФ.
За його словами до Москви не надходили запити від Варшави на контакти щодо ситуації з безпілотниками у Польщі.
Своєю чергою, Міністерство оборони Російської Федерації заявило про відсутність намірів завдавати ударів по території Польщі та додало, що під час повітряної атаки минулої ночі «усі визначені цілі уражені».
«Не планувалося завдавати ударів по жодних цілях на території Польщі. Максимальна дальність польоту російських безпілотників, використаних під час удару, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 км», — зазначили у відомстві.
Відкидаючи звинувачення, Москва посилалась на технічні характеристики безпілотників, які, на їхню думку, не здатні подолати таку відстань.
Аналітики Defense Express повідомляють, що Росія готувала атаки на Польщу ще з липня, використовуючи на дронах польські та литовські SIM-картки для корекції польоту.
«Мобільний інтернет на російських дронах необхідний для передавання інформації з самого БпЛА та коригування його польоту. Залежно від встановленої додаткової апаратури на дронах, РФ може отримувати інформацію про роботу систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, а також передавати візуальну інформацію з камери», — наголошують аналітики Defense Express.
Попередження про це надходили Варшаві, але інформація не отримала значного резонансу.
Аналітики припускають, що атака 10 вересня могла мати за мету розвідку систем ППО Польщі, особливо перед майбутніми російсько-білоруськими навчаннями «Захід-2025».
Водночас віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський також вважає запуск дронів у повітряний простір його країни спланованою акцією Росії.
Окрім того він наголосив, що на тлі цього інциденту Росія та Білорусь організували дезінформаційну кампанію проти Польщі.
Атака російських дронів на Польщу є безпрецедентним викликом і тестом для НАТО, що може визначити майбутню безпеку Європи. Як зазначає журналіст Sky News Домінік Ваггорн, Росія використовує тактику «нарізання салямі» — серію поступових провокацій, які тестують межі допустимого Заходу.
Прикладом цієї стратегії є обстріл дипломатичних об’єктів у Києві чи глушіння GPS літака європейського високопосадовця.
Дронова атака на державу-члена НАТО є випробуванням готовності Альянсу до застосування статті 5.
Автор статті вважає, що пряма військова відповідь є малоймовірною, а бездіяльність Москва може сприйняти як слабкість. Існуючі санкції не зупиняють Росію, а запровадження енергетичних обмежень ускладнюється позицією США.
Кремль демонструє, що його гібридні методи можуть ускладнити пряме втручання НАТО.
Водночас, як зазначає журналіст, Європа продовжує фінансувати агресію через імпорт енергоносіїв, що становить понад 20 млрд євро щорічно.
Ваггорн зазначає, що без рішучої відповіді слід очікувати нових ескалаційних кроків Росії.
Раніше, у ніч проти 20 серпня у Польщі поблизу села Осини вибухнув дрон, який впав на кукурудзяне поле, а вибухова хвиля повибивала вікна у навколишніх будинках. Тоді віцепрем’єр та міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що це був російський безпілотник. Польське МЗС вручило ноту протесту російському посольству.
«Боягузлива» реакція Польщі: експосол Дещиця пояснив, що стоїть за стриманістю Варшави
Трамп відреагує на атаку російських дронів на Польщу: говоритиме з Навроцьким
Британія може направити винищувачі до Польщі після вторгнення російських дронів
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Зінаїда Орлова, яка загинула під час авіаудару по Яровій. Скриншот з youtube-каналу «Свої»
Цей знак на панелі приладів дасть відповідь на важливе запитання / © Pixabay
Лідер збірної Словенії з баскетболу та зірка НБА Лука Дончич / © Associated Press
Алла Пугачова / © instagram.com/alla_orfey