Південноамериканський тапір / © The Daily Galaxy
У січні 2025 року в бразильському Атлантичному лісі сталася справді виняткова подія: південноамериканський тапір, ссавець, якого вважали зниклим у цьому регіоні понад століття, знову був помічений. Камери спостереження в державному парку Куньямбебе зафіксували трьох величних тварин, що мирно блукали густим ландшафтом. Ця новина приголомшила вчених та природоохоронців по всьому світу.
Востаннє тапіра в цій місцевості офіційно бачили у 1914 році — цілих 111 років тому. До початку XX століття цей вид зник з регіону через знищення середовища існування, полювання та розширення людської діяльності. Той факт, що тварини змогли вижити, залишаючись непоміченими так довго, демонструє неймовірну стійкість як самого виду, так і екосистеми.
Наразі вчені розглядають кілька теорій, що пояснюють це дивовижне повернення. Одна з гіпотез припускає, що невелика, реліктова популяція тапірів могла таємно виживати в регіоні, уникаючи контакту з людьми. Інша можливість полягає в тому, що ці тварини мігрували з сусідніх районів, де вид зберігся, можливо, завдяки успішним заходам зі збереження. Також імовірно, що це повернення є прямим результатом невтомної роботи місцевих природоохоронних груп, які в останні десятиліття значно активізували зусилля із захисту Атлантичного лісу.
Повернення тапіра є надзвичайно важливим для екосистеми. Цих тварин часто називають «садівниками лісу», оскільки вони відіграють ключову роль у підтримці біорізноманіття. Подорожуючи лісом, вони споживають різноманітні фрукти та рослини, розповсюджуючи насіння на великі відстані. Це сприяє регенерації лісу та забезпечує розмаїття видів рослин. Крім того, тапіри збагачують ґрунт поживними речовинами та прокладають стежки, якими користуються інші тварини.
Мати та теля були серед зображень, зафіксованих камерами у цьому районі / © Shutterstock
Однак, майбутнє тапіра залишається крихким. Згідно з оцінками на 2025 рік, його глобальна популяція налічує лише близько 4600 особин, і вид досі класифікується як «вразливий». Головною загрозою залишається фрагментація середовища існування через вирубку лісів та розширення сільського господарства.
У відповідь на це відкриття влада Бразилії вже вживає заходів для забезпечення довготривалого виживання тапірів. Планується розширення заповідних територій навколо парку Куньямбебе та створення «екологічних коридорів», які з’єднають ізольовані ділянки лісу. Це дозволить тапірам та іншим видам вільно пересуватися між середовищами існування, що підвищить генетичне різноманіття та зменшить ризики, пов’язані з ізоляцією.
