Мешканці Євгенівки – православні християни. У неділю та у свята вони йдуть до церкви. Точніше, їдуть автобусом.

– Село завдовжки вісім кілометрів, а церква одна, – розповідає Тетяна Чолак. – Тому парафіяни за власні кошти придбали автобус, і він підвозить тих, кому важко долати велику відстань.

Мешканці Євгенівки, особливо старше покоління, тримають піст і знають безліч пісних страв, одна з яких – «Лучник». Її основний інгредієнт – цибуля.

– Якщо ви візьмете цибулі більше, ніж за рецептом, то «лучник» буде ще солодшим, смачнішим, – каже Тетяна Чолак, майстриня із випічки. 

Вона сама ніколи не купує хліб у магазині – пече, як мати навчила.

– Обов’язково чверть хліба віддаю сусідці – за упокій душі мого чоловіка, – каже пані Тетяна. – Решти мені вистачає на тиждень, тому що живу одна. Але я не сумую – пораюсь з вовною. В нашому селі тримають багато овець. Я очищаю вовну від будяків, перу у рідкому милі, щоб не було запаху, сушу, а потім везу в місто Арциз, де є механічна вовночіска. З вовни шию ковдри – на кожну йде три кілограми сировини. За пів року я пошила 15 ковдр – люди замовляють, тому що вони дуже теплі.

У невелику кількість теплої води додати дріжджі та цукор. Через 20 хвилин додати столову ложку олії, склянку води, всипати борошна – скільки візьме, тісто має бути м’яким.

Поки тісто підходить, накришити щонайменше пів кілограма цибулі та 250 грамів картоплі.

Цибулю обсмажити на олії до золотистого кольору, додати картоплю і тушкувати 5 хвилин. Посолити, додати паприку, чорний перець.

Форму для запікання змастити олією. Тісто розкатати у великий корж – більший, ніж форма. Викласти охолоджену начинку та загорнути її зверху шаром тіста. Змастити олією.

Запікати у духовці 45 хвилин при температурі 170-180 градусів.