Польща очікує найближчим часом отримати дозвіл і провести пошукові роботи з виявлення останків польських жертв злочинів на Волині ще в одному місці на території Пужників Тернопільської області.
Про це в коментарі Укрінформу розповів Мацей Данцевич – заступник голови польської фундації "Свобода і демократія", яка бере участь у пошуково-ексгумаційних роботах на території України, пише "Європейська правда".
Данцевич розповів, що нещодавно фундація отримала згоду від Тернопільської ОВА на проведення пошукових робіт у другому місці в Пужниках.
Зараз цей дозвіл має розглянути і затвердити Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій у Києві.
"Чекаємо на це рішення. Якщо до кінця липня ми отримаємо згоду на пошуки другого місця (масового захоронення поляків – ред.), то спробуємо їх провести ще до кінця серпня, перед похованням ексгумованих у травні останків, що відбудеться на початку вересня", – розповів він.
За словами Данцевича, якщо в результаті пошукових робіт буде виявлено друге місце поховання, то, згідно з українським законодавством, польська сторона звертатиметься по дозвіл на подальше проведення ексгумацій від місцевої влади, і у випадку позитивного рішення – до державної влади.
Він повідомив, що друга братська могила, як попередньо оцінюється, розташована неподалік першої. У ній, можуть бути останки понад 30 загиблих місцевих жителів.
Данцевич зазначив, що поховання останків 42 поляків, ексгумованих у травні, відбудеться на початку вересня.
Він зауважив, що дата церемонії поховання уточнюється, водночас на подію вже запрошуються родини загиблих і нащадки колишніх жителів Пужників. За його словами, участю в цій церемонії зацікавлене, зокрема, керівництво міністерства культури та національної спадщини Польщі, очікується також участь польських дипломатів.
Він зазначив, що за погодженням з місцевою владою останки 42 жертв буде поховано в окремих могилах, на яких буде встановлено 42 хрести.
Він додав, що зараз ще триває процедура ідентифікації жертв, а тому на хрестах встановлених осіб будуть їхні імена та прізвища.
Представник польської фундації зауважив, що польська сторона розглядає ще декілька місць у Тернопільській та, можливо, Львівській областях, де планує у майбутньому звертатися до української влади про отримання дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт.
Нагадаємо, у відповідь на масове нищення українських пам’ятників у Польщі у 2015-2017 роках і через неналежне розслідування цих злочинів Україна ввела так звані мораторії на проведення пошукових робіт та ексгумацій останків поляків, які були вбиті у 1943-45 роках бійцями УПА.
Питання ексгумацій роками було яблуком розбрату у відносинах між Україною та Польщею. Польська влада, очолювана Дональдом Туском, тисла на Київ з вимогою скасувати мораторій.
У Варшаві навіть говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС.
На початку червня польський Сейм визначив 11 липня днем пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки".
В українському МЗС у відповідь на це заявили, що таке рішення Польщі суперечить духу добросусідських відносин між країнами.
Того ж місяця у Мінкульті повідомили, що Україна надала дозвіл польській стороні на проведення ексгумаційних робіт загиблих в 1939 році польських військовослужбовців, похованих на території колишнього села Збоїська (нині – в межах Львова).
Польща, своєю чергою, надала Україні дозвіл на проведення пошукових та ексгумаційних робіт в селі Юречкова.
