Герої живуть у пам’яті та серцях людей. У День пам’яті захисників та захисниць України у дніпровській гімназії 37 відкрили меморіальну дошку в пам’ять про Дениса Казаку, який свого часу навчався тут, досяг професійних успіхів, пішов захищати Україну від ворожої навали та, на превеликий жаль, загинув, пише “Наше місто”.
Захищаючи Батьківщини Денис показав себе мужнім, стійким, чесним і відповідальним воїном, здобув повагу побратимів. Під час виконання бойового завдання потрапив під танковий обстріл поблизу села Невського. Загинув на полі бою внаслідок отриманих травм. У Дениса залишилися дружина, донька, мати та сестри.
Вшанувати пам’ять Денса прийшли його рідні, вчителі гімназії, однокласники, друзі.
Урочисто відкрила меморіальну дошку мати Дениса, Галина Олександрівна.
“Дніпро вшановує пам’ять полеглих героїв. Сьогодні в 37-й школі відкрита пам’ятна дошка захиснику України, загиблому на фронті Денису Казаку. Завдяки таким людям, як Денис, Дніпро, дніпряни, усі українці мають змогу відносно спокійно жити у тилових містах. А діти в цій школі мають можливість здійснювати мрії – такі, які були у Дениса. Працювати в IT-сфері, вивчити англійську”, – зазначив Андрій Денисенко, заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів щодо інформаційної діяльності, який у цей день вшанував світлу пам’ять полеглого воїна.
Присутні згадували Дениса як дружню, відкриту, щиру людину. Він народився у Дніпрі, навчався у школі № 37, закінчив коледж автоматики та телемеханіки. Працював оператором автоматичних ліній, вивчав Java-програмування.
– Згадую Дениса – живу реальну людину, – розповідає його вчителька Олена Рогова. – Він був справжнім гарним другом, із повагою ставився до вчителів. Мав міцний внутрішній стрижень. Був прикладом порядності, праведності, досконалості – не по роках. Його гідність була тихою, а мужність – без пафосу. Світла пам’ять Денису, низький уклін його мамі та рідним.
Присутні з повагою згадували про те, що у 2023 році Денис пішов до ЗСУ, отримав фах навідника БМП. Після зарахування до військової частини відправився на фронт – на Луганщину. У складі 66-ї ОМБр ім. Мстислава Хороброго брав участь в обороні населених пунктів на Луганському (Сватівському) напрямку.
Згодом Денис став оператором БПЛА, а потім його було призначено на посаду командира гранатометного розрахунку протитанкового взводу. Його позивний – «Козак».
Переповідали: навіть на фронті, в окопі чи бліндажі, Денис онлайн вивчав з репетитором англійську мову, а коли не було зв’язку – займався самостійно. Після війни мріяв працювати в ІТ-сфері.
Людей, які захищали Україну та віддали життя за рідну землю та людей, треба пам’ятати поіменно, наголосив Андрій Денисенко:
“Це – велика відповідальність для кожного дніпрянина, для міської влади Дніпра, для кожного українця – пам’ятати всіх по імені. Шанувати, згадувати і не забувати, що очі цих захисників і захисниць, таких як Денис, дивляться на нас з нами із небес”.
Категорія: Війна, Влада, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Війна, Головне, Загинув боєць, Новини Дніпра, Україна Росія війна
