Про медичну галузь Олексій Швець, який народився і жив у селі Піщана Балтської громади, не мріяв. Однак коли після восьмого класу його товариш зібрався до Уманського медучилища, поїхав з ним і успішно склав іспити. Здобувши фах фельдшера, він відслужив в армії та вступив до Одеського медінституту.
– Наш випуск був дуже сильний – багато однокурсників тепер відомі в Україні фахівці, – згадує Олексій Швець.
Так і став він у своїй родині першим медиком.
Ті часи запам’яталися пану Олексію ще й будівельними загонами, де він освоїв робітничі професії.
– Саме там я навчився працювати з молотком, кельмою. Мені це подобається – моїм улюбленим заняттям після медицини є робота по господарству. Все роблю власними руками. Ще доглядаю кроликів та люблю читати, – розповідає Олексій Леонідович.
До села молоде подружжя приїхало 1995 року – Олексій був призначений на посаду головного лікаря сільської амбулаторії. На той час ці обов’язки виконував стоматолог Сергій Буяновський.
– «Даю тобі два дні, і ти маєш стати головним лікарем», – сказав при зустрічі Сергій Дмитрович, – згадує Олексій Швець. – Я спробував заперечити, адже хотів роздивитися, звикнути, але він був категоричним. Так я одразу приступив до роботи.
Спочатку люди придивлялися до нього: хто такий, чи знаючий фахівець. Йшли на прийом, знайомилися і передавали один одному свої враження про лікаря, мовляв, він розбирається, йому можна довіряти.
– Облаштуватися на новому місці допомогли тодішній голова сільради Василь Ткачук та місцеві жителі. Хата, яку виділило село, була, чесно кажучи, ніяка. Але ми взялися, зробили ремонт, а згодом оформили її у приватну власність. Все за рахунок сільської ради, – ділиться спогадами чоловік.
Подружжя і сьогодні проживає у цьому будинку, який зуміли перетворити на затишне родинне гніздечко. Тут підняли на ноги своїх синів, виростили щедрий садок, плекають квітники. Тут і живуть у добросусідстві і злагоді.
– Коли минув рік нашого життя у Пасицелах, дружина сказала, що нікуди звідси їхати не хоче. Наші думки збіглися – я теж не хотів їхати з цього гостинного села, хоча мав досить привабливі пропозиції, – зізнається Олексій Леонідович.
Чи є у лікаря вихідні? Здебільшого – ні. Бо сімейний лікар сьогодні надає медичну допомогу жителям сіл Білине, Пасицели, Акулинівка, Відрада і Байтали. Він не звик відмовляти тим, хто потребує допомоги. А пацієнти у нього – від нуля і понад дев’яносто років.
Свого часу у сімейних лікарів було більше повноважень, каже пан Олексій, а сьогодні багато чого заборонено. Наприклад, лікар міг пролікувати хворого, дати направлення на діагностику. Сьогодні цим можуть займатися тільки в тих лікарнях, які мають договір з НСЗУ.
У сільській амбулаторії є денний стаціонар, однак за призначенням лікування потрібно їхати до міста. З медичною реформою залишилось багато запитань, які поки що не мають відповіді. Правда, під час розмови з жителями села з’ясувалося, що вони задоволені тим, що тепер немає прив’язки до міської чи районної лікарні, і люди мають право обрати лікаря і лікарню, в якій хотіли б поправити здоров’я.
Першого серпня виповнюється тридцять років, як Олексій Швець очолив амбулаторію. Нині лікар загальної практики – сімейний лікар, завідувач Білинської АЗПСМ каже, що жодного разу не засумнівався у своєму виборі і не змінив місце роботи.
– Хворого треба розуміти, співчувати йому. Інколи для того, щоб людина відчула себе краще, достатньо взяти її за руку, сказати заспокійливе слово, – переконаний лікар.
До речі, онлайн-лікування, яке вважається ноу-хау медичної реформи, він категорично не сприймає.
– Можна передати вищій ланці дані хворого, отримати рекомендації щодо діагностики та лікування. Але саме лікування по телефону – це абсурд, – каже Олексій Леонідович.
Лікар впевнений, що у роботі з людьми необхідні й знання психології, бо кожному пацієнту потрібно дати можливість повірити в одужання.
– Він у нас дуже уважний. Завжди цікавиться, як почуваєшся. А як хтось захворіє, то лікар кілька разів на день передзвонить, запитає про самопочуття, дасть пораду. У будь-який час відвідає, щоб проконтролювати стан, а то й крапельницю поставить. Нам повезло із сімейним лікарем, – кажуть пацієнти Олексія Швеця.
Амбулаторію загальної практики сімейної медицини, що знаходиться на території села Білине, реконструювали свого часу за рахунок субвенції з державного бюджету на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості.
Тут є лабораторія, гематологічний та урологічний аналізатори – все обладнання американське. Функціонує денний стаціонар на три ліжка, є кондиціонери, вайфай, душові, новий автомобіль та лікувальне обладнання.
І працює тут дружний колектив – із лікарем трудяться медсестри Мар’яна Лойтаренко, Алла Дубініна, Світлана Гудзун.
