І сьогодні ми знову в гостях у однієї одеської сім’ї. А, як відомо, у кожної одеської сім’ї — свої рецепти. Що робити, якщо капуста — не шурхотлива, а зелена і з легким нальотом інтелігентності? Одеська мама точно знає відповідь!

– Лара, шо такоооєеее? Хто образив дитинку?

– Ваш Левочка… Приніс капусту.

– О! Капуста! Це ж гроші! Мелочь чи шурхотлива?

– Мамо, залиште ваші жарти з Привозу. Сьомий ряд, сьоме місце. Капуста — це капуста. Як і картопля і морква.

– А шо тИбе в капусті не подобається? Там, між іншим, іноді дітей знаходЮть.

– В цій капусті нікого не знайдеш, тока гембель.

– О! Так вона не проста капусточка, вона з легким нальотом інтелігентності.

– Ну і шо мИне з цим нальотом робити?

– Ну і шо це буде за… Народна творчість?

– Це буде страва… Вечеря… Композитора Ботічеллі!

– Кра-си-во! Розбери на суцвіття. Відвари п’ять хвилин у підсоленій воді. Обсмаж на соняшниковій олії і залий яєчно-молочною сумішшю. Зелень. Твердий сир на тертці. Накрий кришкою і на повільний вогонь. На 10 хвилин. І келих бЕлого вина!

– Як! Лара! Ти шо! У порядної жінки завжди в запасі повинен бути келих бЕлого вина.

– У мИня тільки Гришина самогонка є. І то, та шо на розтирання.

– Лара, запиши сИбі на лобі, запиши і не стирай. У інтелігентної жінки з порядної і пристойної родини по прізвищу Гольдберг ЗАВЖДИ є в запасі!

– А шо є, то і треба. Є самогонка — значить Ботічеллі п’є самогонку з брокколі.

– Мамо, вибачте, а чому Ботічеллі?

– А Сандро — це вже щось із Грузії.

– Мамо, але в цій страві немає м’яса. А який грузин вечеряє з вином без м’яса?

– Який, який… який? Італійський. Лара, йди в баню… Смажити капусту. Левочці привіт.

– А ви шо, за нами не сумували?

– Лара, не починай… Я чекаю в гості… Кого я чекаю? Хтось точно прийде. У мене ж є келих бЕлого вина.

– Може я до вас в гості… На келих?

– Здрастє! Ти заміжня жінка. Сиди вдома. Я тобі потім все розкажу.