«Алея Незламних міст» – це не просто виставка, а крик душі, створений ужгородським скульптором Яном-Павлом Романом, щоб вшанувати пам’ять жертв війни. Після Києва, Харкова та Запоріжжя вона прибула до нашого міста, і зараз тут, серед суєти, оживає символ непереможності України.

П’ятнадцять колон, зведених на п’єдесталах, стоять мов мовчазні вартові. Кожна з них – це уособлення міста, яке першим відчуло жах російських ракетних атак, що тривають роками.

Уламки снарядів, знайдені під час відбудови, доповнюють кожну колону з назвою міста, а насічки на табличках жорстко нагадують про кількість влучань – кожен шрам кричить про біль.

П’єдестали, обплітаються смертельним російським залізом, перетворилися на символи лютої боротьби, спротиву й відродження.

Дивіться на фото – у кожній колоні відбивається історія руйнувань і надії. А дзеркальні таблички додають особливої сили: зазирнувши в них, ти бачиш своє обличчя наче зі шрамами від ракет.

Це не просто мистецтво під час війни, це особистий виклик: відчути трагедію, що приніс нам ворог, на собі. Автор вклав у ці колони не лише жах і біль, а й вдячність усім містам, які не скорилися, які досі стоять, мов скелі посеред бурі.

Цей проєкт – не просто пам’ятник. Це заклик до єдності, до пам’яті, до віри в майбутнє. Він допомагає відчути силу України, що не зламається навіть під градом ракет!