Російські літаки. / © Associated Press
Росії знадобиться щонайменше кілька років, щоб компенсувати втрати бойових літаків, знищених внаслідок українських атак минулих вихідних. Про це повідомляють західні військові експерти, наголошуючи: удар припав по одній із найвразливіших точок — стратегічній авіації, яка мала відігравати роль у ядерному стримуванні.
Супутникові знімки військових баз у Сибіру та на Крайній Півночі демонструють масштабні руйнування: кілька бомбардувальників Ту-95МС і Ту-22М3 повністю вигоріли, хоча офіційні оцінки втрат суттєво різняться.
У Москві ж офіційно заперечують втрати, натомість провідні російські воєнні блогери звинувачують командування у халатності та визнають втрату щонайменше десятка машин.
Атака стала кульмінацією операції “Павутина”, підготовка до якої тривала понад півтора року. За словами джерел, безпілотники були непомітно доставлені на вантажівках, після чого злетіли прямо з кузовів і завдали точкових ударів по ворожих аеродромах.
Хоча удар не вплинув на ядерний арсенал Росії в цілому, оскільки стратегічні сили базуються здебільшого на ракетах наземного й морського базування, — втрата авіаційного компонента стала болючою. Ці літаки активно використовувалися для запуску ракет по Україні, а також брали участь у демонстраційних польотах над Арктикою, Атлантикою і Тихим океаном.
Аналітик британського RUSI Джастін Бронк підрахував: Росія вже втратила понад 10% свого парку бомбардувальників Bear-H та Backfire. Перед початком повномасштабного вторгнення РФ мала близько 60 одиниць кожного типу та ще 20 стратегічних Ту-160 Blackjack.
“Це суттєво вдарить по ключових силах, які і так працюють на межі ресурсу”, — заявив Бронк.
Міноборони РФ не відповіло на запит журналістів щодо наслідків ударів.
Після масованої атаки українських безпілотників на стратегічні авіабази Росії Кремль опинився перед ще однією проблемою — брак часу та ресурсів для відновлення втрачених літаків. Як зазначають західні експерти, навіть часткова компенсація втрат може розтягнутися на роки — і не факт, що вона взагалі буде реалізована.
Бомбардувальники Ту-95МС (Bear H) та Ту-22М3 (Backfire), що стали мішенню удару, є спадком радянської авіації, а їх серійне виробництво давно зупинено. За словами Дугласа Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, Росія, ймовірно, не має на складах достатньої кількості готових планерів, а будівництво нових машин такого типу в умовах воєнного часу виглядає малоймовірним.
Західні санкції ще більше ускладнюють ситуацію: імпорт ключових технологічних компонентів, таких як мікропроцесори для авіоніки, майже зупинений. Хоча Росія намагається шукати обхідні шляхи, відновлення повноцінного виробництва високотехнологічної зброї — виклик навіть для неї.
На цьому тлі Москва робить ставку на модернізацію важких бомбардувальників Ту-160 Blackjack. Минулого року Путін особисто продемонстрував готовність нового борту, здійснивши півгодинний політ. Але навіть ці зразки виробляються надто повільно — за оцінками російських джерел, лише по чотири одиниці на рік.
Що ж до довгоочікуваного проєкту наступного покоління — ПАК ТА (перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації), то ситуація виглядає ще гірше. Контракт на розробку було підписано ще 2013 року, проте перші державні випробування заплановані лише на наступний рік. Серійне виробництво — за оптимістичними прогнозами — не раніше 2027-го.
“Навіть якщо Кремль спробує прискорити роботу над ПАК ТА, у нього банально немає для цього можливостей”, — каже Ханс Крістенсен з Федерації американських вчених. Затримки у проєкті нової ракети “Сармат” і нестача матеріалів у військовій промисловості лише підсилюють скепсис.
Авіаційний аналітик Джастін Бронк із RUSI підсумовує: “У найближчі п’ять років реалізувати ПАК ТА майже нереально. Санкції, дефіцит бюджету й обмеження в технологіях відкидають Росію назад”.
