Нещодавно сцена Національної опери України імені Тараса Шевченка стала простором для виняткової мистецької події: вперше на одній сцені виступили два флагманські колективи української академічної музики — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України та Національний ансамбль солістів «Київська камерата».
Концерт відбувся під орудою всесвітньо відомої канадської диригентки Кері-Лінн Вілсон — головної диригентки «Київської камерати» та засновниці Ukrainian Freedom Orchestra. З 2022 року вона невтомно представляє Україну на провідних сценах світу, перетворюючи музику на інструмент солідарності.
Програма вечора поєднала два симфонічні шедеври XX століття — Симфонію № 5 Густава Малера та Скрипковий концерт № 4 Мирослава Скорика. Обидва твори є музичними роздумами про випробування, внутрішню драму та перемогу світла над темрявою.
Симфонія Малера — один із найвідоміших його творів — прозвучала у повному авторському складі у виконанні майже 100 музикантів. Її проникливе Adagietto стало кульмінацією емоційного напруження вечора — гімном людяності, болю і просвітлення.
Скрипковий концерт Скорика — філософсько-драматичний твір з яскравим національним звучанням — виконала лауреатка Шевченківської премії, народна артистка України Богдана Півненко. Її творча співпраця з Маестро Скориком надає цій інтерпретації особливої глибини та довіри.
Цей вечір став не лише мистецьким звершенням сезону, а й символічним актом культурного спротиву. У складний для країни час музика засвідчила свою здатність об’єднувати, надихати й говорити мовою, яку розуміє світ.
«Я щораз глибше відкриваю для себе український музичний репертуар і відчуваю велику гордість за цю подорож відкриттів. Завтра на нас чекає грандіозний концерт — свідчення нашої сили, стійкості й здатності творити, попри обстріли», — поділилася Кері-Лінн Вілсон.
Разом з нею до Києва завітав і генеральний директор Метрополітен-опера Пітер Гелб. Подружжя має глибоке українське коріння: родина Гелба походить із Великих Ком’ят на Закарпатті, а Вілсон — із Чернівців. Їхня мистецька та громадська діяльність вже багато років невід’ємно пов’язані з Україною.
З початку повномасштабного вторгнення вони стали активними союзниками української культури, ініціювавши численні проєкти — від стажувань для українських митців до гастрольних турів Ukrainian Freedom Orchestra. Однією з найзначущіших ініціатив стала робота над оперою «Матері Херсона» — драматичною музичною рефлексією на тему депортації українських дітей.
Автором твору є український композитор Максим Коломієць, лібрето створив американський драматург Джордж Брант. Світова прем’єра запланована на наступний сезон у Метрополітен-опера, а у 2026 році постановка вийде на сцені Польської національної опери.
До теми: Музика пам’яті та надії: у столиці прозвучали «Реквієм» Моцарта і «Кантата часів війни» Відманна.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
