Фармацевтична реформа в Україні, розпочата на початку 2025 року, має на меті зробити ціни на ліки більш прозорими та доступними, посилити контроль якості ліків. Реформа також передбачає створення нового органу державного контролю (ОДК) за стандартами ЄС, запуск якого заплановано на 1 січня 2027 року.
Водночас реформа зазнає критики та викликає суперечки, а бажані результати, зокрема зниження цін на ліки, поки не досягнуті. Зрештою, страждають від цього пацієнти. Про ситуацію із забезпеченням ліками, цінами в аптеках та необхідних кроках від держави «ФАКТИ» поговорили з виконавчою директоркою благодійного фонду «Пацієнти України» Інною Іваненко.
— Що змінилося у роботі Фонду з початком повномасштабного вторгнення: які нові цільові групи пацієнтів, напрямки допомоги з’явилися?
- Робота Фонду до повномасштабного вторгнення була зосереджена на адвокації системних змін в охороні здоров'я, що стосуються доступу до лікування. Цей напрямок і зараз залишається пріоритетним, адже місія Фонду — лікування доступне для всіх. Але, дійсно, повномасштабна війна привнесла багато викликів в тому числі і для систем охорони здоров'я, на які ми змушені реагувати. Наприклад, ми поїхали на деокуповані території після звільнення і побачили зруйновані медичні заклади, люди не мали де отримувати допомогу. Саме в той час закордонний донор оголошував конкурси грантів на відбудову. Ми подалися й виграли такий грант, завдяки чому відбудували й відремонтували 46 закладів первинної медичної допомоги на деокупованих територіях. Це важливий внесок у відбудову країни, в те, щоб люди поверталися на ці території та мали доступ до отримання якісної медичної допомоги, відчували себе захищеними.
Цей досвід з відбудови дав мені змогу застосувати його на більш високому рівні, коли я увійшла в Раду з відновлення «Охматдиту», яку я очолила. Тепер слідкую за тим, щоб відбудова національної клініки велася прозоро, підзвітно і щоб там не було ніяких зловживань.
Ще один наш напрямок — естетична хірургія для захисників, які мають поранення голови та шиї. Ми допомагаємо привозити в Україну найвідоміших хірургів зі США та Канади та поширювати їх знання серед наших лікарів. На базі лікарні Івано-Франківську вже відбувається п'ята місія, коли закордонні фахівці вчать наших хірургів проводити надскладні операції. Таким чином вже прооперовано понад 160 пацієнтів. У жовтні запланована наступна місія.
— На які ще сучасні виклики реагує Фонд?
- Це реагування на потреби медичних установ у ліках, які вони не можуть оперативно забезпечити. Наприклад, коли стаються серйозні прильоти, коли дуже багато поранених цивільних в одному місті. Ми буквально за один день збираємо критичні лікарські засоби й направляємо їх туди, де це потрібно. Лікарні це знають, ми на зв'язку і дуже швидко закриваємо такі потреби, коли власних запасів бракує.
Гуманітарний штаб опікується потребами у ліках для військових частин, а також для стабілізаційних пунктів по всій лінії зіткнення. Крім того, закуповуємо РЕБи для медичних екіпажів, щоб захистити медиків, які евакуюють поранених. Ми також співпрацюємо із пацієнтськими громадськими організаціями та на їх запити забезпечуємо ліками критичних пацієнтів із тяжкими захворюваннями, які не мають доступу до життєво необхідного лікування. Особливо, коли є затримки державних поставок. — Ви також берете участь у роботі гарячих ліній, гуманітарних місіях і в кампанії з евакуації та реабілітації пацієнтів?
- Питаннями евакуації пацієнтів займається Міністерство охорони здоров'я напряму, є відповідні програми. Але ми ще на базі «Пацієнтів України» у 2022 році, як на виклик війни, розгорнули потужну ініціативу платформу — «Реабілітація травм війни». Ми працюємо над розбудовою національної системи фізичної реабілітації, яка б відповідала міжнародним стандартам. Усі розуміють, що потрібно відновлювати наших людей, і Міністерство охорони здоров'я дуже активно в це включилося.
Ми зі свого боку, за допомогою партнерів з міжнародних організацій, з урядів європейських країн закуповуємо реабілітаційне обладнання в лікарні, займаємося короткостроковим навчанням мультидисциплінарних реабілітаційних команд, а також перезавантаженням системи освіти в реабілітації та протезуванні. Тобто ми працюємо з університетами, адаптуємо до сучасних міжнародних стандартів програми підготовки профільних фахівців у вищих навчальних закладах. Зараз запускаємо програму для фахівців з мови й мовлення. Як виявилося, їх дуже не вистачає.
Починаємо розвивати реабілітацію в громадах на рівні області і спускатися нижче: до рівня міського, маленьких містечок і селищ. Реабілітаційна послуга має бути доступною для пацієнта за місцем проживання, а не лише в обласному центрі.
— Тобто ваша сфера діяльності розширилася значно. А як це відображається на основній діяльності Фонду?
— Як я вже казала, адвокація, як наш головний напрямок, зберігається. Над цим працює окрема команда і основна увага наша зосереджена на забезпеченні доступності лікарських засобів, які закуповувалися за кошти державного бюджету в лікарнях.
— Досить часто ми чуємо від пацієнтів, що їм самостійно доводиться купувати ті препарати, якими мала б забезпечити держава. Не завжди ці препарати можна знайти в Україні. В чому полягає основна проблема відсутності ліків?
- Ця проблема дуже серйозна і пов'язана з браком державних коштів, і всі прекрасно розуміємо через що, а також — з недоброчесною поведінкою деяких постачальників. Наприклад, дуже яскравий приклад, одна компанія у 2024 році виграла величезні замовлення на поставку лікарських засобів, особливо в онкології. Вона вигравала лоти з незареєстрованих лікарських засобах. Відповідно до чинного законодавства, можна закуповувати незареєстровані лікарські засоби за умови, що переможець тендеру в короткі терміни має зареєструвати ці ліки та здійснити поставку. Але недоброчесні постачальники не дотримуються жодних термінів, і величезна кількість препаратів, які мали бути в Україні на початку цього року, досі відсутні. Як наслідок — пацієнти без ліків, змушені шукати їх за кордоном та виїздити на лікування.
Замість того, щоб надати людям можливість лікуватися вдома, і потім тут жити, працювати, народжувати дітей, захищати країну, ми спостерігаємо за витоком людського капіталу. Насправді, це велика, комплексна проблема. Тому ми намагаємося донести це до всіх, хто приймає рішення, будемо звертатися до правоохоронних органів щодо не виконання зобов’язань компанією-постачальником ліків. Чесно кажучи, таких шалених затримок я не пам'ятаю з часів Богатирьової.
— Що з цим робити, який вихід із ситуації ви бачите?
— За державний бюджет, ми активно боремося і я дуже вдячна, що Міністерство фінансів нас почуло. Вперше за всю історію посеред року додали коштів на ліки: 3,1 мільярди гривень, Верховна Рада проголосувала за це в першому читанні, сподіваюсь, що і в другому читанні підтримають.
— Одна з найгучніших тем останнього півріччя — ситуація довкола аптек та цін у них. За даними Proxima Research, ТОП-5 аптек вже контролюють майже 70% ринку. Як це позначається на пацієнтах? Якою є позиція вашої організації?
- Це негативно позначається на цінах і на пацієнтах. Ми проти будь-яких монополій, адже це суперечить конкуренції та призводить до утримання надвисоких цін, в будь-якій сфері, це зрозуміло.
— Якою має бути політика ціноутворення на ліки, щоб вона відповідала інтересам пацієнтів? Що має зробити держава в цьому напрямку?
- Міністерство охорони здоров'я має здійснити відповідні кроки для того, щоб стабілізувати ціни в аптеках, зробити їх адекватними ринку. Це має бути дуже комплексний підхід. По-перше, безрецептурні лікарські засоби можуть продаватися не лише в аптеках, а в будь-яких інших точках продажу — заправках, супермаркетах, як це відбувається за кордоном. Такі додаткові точки продажу створять здорову конкуренцію, ринок сам врегулює ціну.
Другий необхідний крок — паралельний імпорт лікарських засобів для аптек. Європейський досвід показує, що це сприяє зниженню цін на ліки. В першу чергу, дорогих препаратів, необхідних для пацієнтів з тяжкими захворюваннями. В Україні такі препарати коштують дорожче, ніж в європейських країнах. Але поки що такої ініціативи не бачу в нашому законодавчому полі.
— Що може зробити Фонд для зміни ситуації?
- Будемо ще більше говорити про це з Міністерством охорони здоров'я, просувати цю ініціативу. Те, що зараз відбувається, це реферування цін до європейських країн і введення національного каталогу цін. Поки що важко давати оцінку цим заходам, наскільки вони покращать доступ до препаратів, чи знизять ціни. Ми ще не бачимо цього ефекту.
— Чи вас залучають до консультацій щодо аптечного ринку та розслідувань порушень конкуренції? Наскільки голос пацієнтських організацій впливає на державну політику? Чи цього достатньо? Що потрібно зробити, щоб цей голос звучав помітніше?
- Не залучають, бо ми ж не компанія, яка має доступ до всієї статистики, яка стосується аптечного сегменту, аналітичних даних і так далі. Ми такі самі споживачі. Просто аналізуючи міжнародний досвід, бачимо позитивний ефект, як я сказала, від паралельного імпорту. Бачимо позитивний ефект від програми реімбурсації відшкодування лікарських засобів. У нас програма «Доступні ліки» гарно працює, і її потрібно розширювати й розвивати, тому що якраз вона теж дає конкуренцію і дає здешевлення цін.
Як можна впливати на державу і що потрібно для цього зробити? Ми вже впливаємо. Ми в постійному діалозі з Міністерством охорони здоров'я, з Національною службою охорони здоров'я, яка адмініструє програму «Доступні ліки», з державними підприємствами, які закуповують лікарські засоби. Я не можу сказати, що вони нас не чують, ні. Діалог є, але є проблеми в дефіциті коштів, і про це ми завжди говоримо на всіх майданчиках, на міжнародних в тому числі. Про необхідність міжнародної підтримки галузі я наголошувала і під час великої конференції в Римі, з якої нещодавно повернулася.
Раніше повідомлялося, що держава бере під контроль цінову політику аптек, бо пацієнт не повинен переплачувати.
