У Києві протестують проти закону, який послаблює НАБУ та САП / © ТСН
Європейська комісія пригрозила Україні повним припиненням фінансової допомоги через закон про обмеження повноважень НАБУ і САП та підпорядкування їхньої діяльності генпрокурору.
Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.).
За даними джерел видання, керівництво України на чолі з президентом Володимиром Зеленським отримало сигнал від Єврокомісії про те, що фінансування з боку європейського інструменту Ukraine Facility може бути повністю зупинене, якщо надалі триватиме тиск на ключові антикорупційні інституції.
За словами добре поінформованого джерела в Києві, відповідного листа отримав український уряд.
Загалом, програма Ukraine Facility передбачає виділення Україні до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до держбюджету.
Опозиційна депутатка й ексміністерка з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що «фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена».
Причому йдеться про заморозку всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих траншів.
У F.A.Z. зазначили, що експерти Єврокомісії підготували детальний звіт із детальним аналізом подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
Документ характеризує обшуки й арешти в НАБУ, як «найгрубішу спробу втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення».
На думку авторів, це свідчення «інституційного конфлікту, в межах якого владна верхівка демонструє свою здатність обмежувати автономні антикорупційні органи». Такі дії є відповіддю на «розслідування, що зачіпають інтереси політичної та економічної еліт».
У звіті названо непереконливим офіційне обґрунтування рішень, згідно з якими йшлося про боротьбу з російськими агентами в НАБУ.
Натомість автори документа називають розслідування проти ексвіцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова «інституційним спусковим гачком» операції.
Чернишов, який є другом Зеленського, обвинувачується НАБУ в отриманні вигоди в обмін на видачу будівельних дозволів, хоча сам відкидає ці звинувачення.
У звіті також зазначено, що головною ціллю операції 21 липня був співробітник НАБУ Олександр Скомаров — саме він вів справу проти Чернишова. В його підрозділі провели обшуки та вилучили документи, через що роботу підрозділу було «дестабілізовано».
Вилучені в НАБУ докази, тепер можуть бути відхилені судами через порушення «конфіденційності та законності збору інформації».
«Це фактично може призвести до закриття справи проти віцепрем’єра», — йдеться у звіті Єврокомісії.
На думку фахівців ЄС, ця операція свідчить про зміну пріоритетів в Україні — від «підзвітності» до «дієздатності».
«Політична ефективність дедалі частіше переважає над юридичною сталістю. Такі дії ставлять під сумнів досягнення України в сфері антикорупційної реформи», — йдеться у звіті.
Експерти зазначають, що операція 21 липня підриває довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпає «фундаменти» антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад».
«Цей випадок створює прецедент, що демонструє: будь-яку антикорупційну структуру в Україні можна „нейтралізувати“, — йдеться у документі Єврокомісії.
Пресслужба відомства офіційно повідомила F.A.Z., що ЄС «глибоко стурбований» законодавчими змінами в Україні. Вони несуть серйозну загрозу «повноваженням і спроможностям антикорупційних інституцій».
НАБУ і САП в ЄС називають «наріжними каменями» верховенства права в Україні, і переконані, що вони повинні мати змогу діяти «незалежно».
Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада ухвалила суперечливий законопроєкт №12414, який значно розширює повноваження генерального прокурора щодо діяльності НАБУ та САП. Того ж вечора президент Володимир Зеленський підписав закон, попри шквал критики з боку громадськості, антикорупційних структур та західних партнерів.
Згідно з новими нормами, генпрокурор отримав право формувати групи прокурорів у САП, надавати письмові вказівки НАБУ, підписувати підозри топпосадовцям, закривати кримінальні провадження і передавати справи в інші органи. У НАБУ та САП попередили: така модель управління фактично знищує незалежність антикорупційної системи, створеної після Майдану.
Громадськість миттєво відреагувала на загрозливі зміни — у Києві, Харкові та інших містах відбулися протести. Іноземні партнери також не залишилися осторонь: дипломати та експерти наголосили, що новий закон суперечить європейському курсу України та її міжнародним зобов’язанням.
Вже 24 липня президент подав альтернативний законопроєкт №13533, який має на меті повернути незалежність НАБУ і САП. У ньому передбачено, що керівники органів самостійно підписуватимуть підозри й контролюватимуть розслідування без втручання генпрокурора. І НАБУ, і САП вже висловили підтримку ініціативі Зеленського й закликали депутатів якомога швидше її ухвалити.
