Високий, кремезний, усміхнений — Дмитро, військовий медик із позивним «Доктор Лівсі», одразу викликає асоціацію з персонажем з мультфільму «Острів скарбів». Так його й нарекли побратими — «Лівсі», на честь доброзичливого лікаря-пірата, який завжди знав, як поставити правильний діагноз. Позивний став символом і характеру, і професії Дмитра — медика, що пройшов шлях від терапевтичного відділення міської лікарні до бойових позицій на передовій, пише «Наше місто» з посиланням на пресслужбу 108 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
До війни Дмитро працював у 7-й міській лікарні Дніпра. Спеціальність — медсестра (саме так записано в дипломі, бо на той час не існувало офіційного терміну «медбрат»). Паралельно працював масажистом, бо ще з восьмого класу мріяв стати банщиком-масажистом. Медицину обрав за покликом серця, і з перших днів повномасштабного вторгнення не зміг залишитися осторонь.
19 березня 2022 року Дмитро добровільно вступив до лав 108-ї бригади тероборони. Без військового досвіду, але з медичною освітою, швидко став своїм у новій команді. Перші місяці війни зустрів як піхотинець: чергував, копав окопи, але коли було потрібно — рятував поранених, вчився на ходу військовій медицині.
Один із найтяжчих епізодів його бойової історії трапився взимку 2023 року в районі Старомайорського. На позиції їх було лише троє. Противник пішов у штурм. Одного з побратимів серйозно поранила граната, самому Дмитру дісталося уламками в руку, голову та спину. Незважаючи на контузію, він накладав турнікети, проводив тампонаду, робив перев’язки просто під обстрілами, паралельно заряджаючи зброю для товариша, який вів вогонь. Завдяки підтримці мінометників і дрона, позицію вдалося втримати. Побратима врятували, сам він нині проходить лікування.
«Голова пам’ятає, руки — роблять», — згадує Дмитро, як діяв майже на автопілоті, намагаючись врятувати життя в умовах вогню і хаосу. Це сталося за кілька днів до його 34-річчя.
Сьогодні «Лівсі» продовжує службу. Зізнається: війна виснажує, з’являється втома, особливо у тих, хто на фронті з 2022 року. Бійці хворіють, психологічно вигорають, адже вони — не з металу, а з плоті й крові. Сам Дмитро теж мріє хоча б про коротку відпустку, зміну обстановки.
Попри втому, він не втрачає оптимізму. У вільний час любить готувати — найпопулярніші страви серед побратимів — борщ і картопля. А ще мріє: після перемоги побачити світ, а передусім — Шотландію.
Нагадаємо, щодня рятує життя на фронті: історія військової медикині з ТрО Дніпра.
Раніше ми писали: Мріє про майбутнє без війни для своїх дітей: історія бойової медикині з ТрО Дніпра.
Також говорили: Був бойовим медиком, водієм військової вантажівки та оператором дронів: історія захисника з ТрО Дніпра.
Фото: 108 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра
Позначки: Війна, Дніпро, Дніпропетровська область, Історія
