Відомий віолончеліст, науковець та продюсер, багаторічний імпресаріо композитора Мирослава Скорика Олександр Пірієв розповів, що «Мелодія» Мирослава Скорика звучить офіційно щонайменше 100 раз на рік.
Виходить, кожен третій день в якомусь куточку Землі звучить цей незабутній трихвилинний твір. І це — тільки офіційні дані.
«Мелодія» стала брендом і попри частоту звучання — до неї немає звички.
Як вдалось створити цей твір? Сам Мирослав Скорик відповідав: «Не питайте, я й сам не знаю, як так склалося». А його імпресаріо має свою думку: «Це сталося шляхом певних доленосних збігів».
Насамперед це — поява зв’язки Композитор — Виконавець зробила неймовірний поштовх для Мелодії абсолютно в інший вимір. «Єдина деталь, що, звичайно, цей виконавець мав бути світового рівня, ким і був прославлений скрипаль Богодар Которович», — впевнений Пірієв.
Він нагадує, що ця музика має й кілька назв. Одні називають її за тональністю «Мелодія ля-мінор», але дехто її виконує й у «соль-мінорі», усталена назва просто «мелодія». Втім саме завдяки особистості композитора і його виконання, зявилась назва, що все більше входить у вжиток.
«В останні десятиліття сформувався такий вислів — „Мелодія Скорика“. Два слова, які сьогодні об’єднують в Україні розуміння української музики з погляду нашого музичного коду, геному і самі по собі є об’єднаними: коли ти кажеш прізвище „Скорик“, відразу продовжуєш — „Мелодія“. Коли кажеш „Мелодія“, якщо вона „чиясь“, то значить „Мелодія Скорика“. Оці два слова утворили стале словосполучення. Так само, і канонічне виконання твору, яке стало результатом співпраці Мирослава Скорика, композитора й одного з перших виконавців — Богодара Которовича», — поділився в інтерв’ю з журналісткою Мар’яною Ангеловою Пірієв.
Музикант нагадав, що у 80-х роках вдалося зробити перший студійний запис, що зберігається у Фонді Українського радіо.
«І це дійсно унікальне відчуття — почути Твір у тому складі тими виконавцями. Можливо тому сьогодні казати: «Мелодія з кінострічки Високий Перевал» — не дуже точно і влучно, бо твір набув іншого змісту та значення не тільки для композитора Мирослава Скорика, а й для всієї Музичної України. Тим самим став просто «Мелодією», — каже Олександр Пірієв.
Короткий твір — лише три хвилини звучання, створює унікальну емоцію, яка, за словами музиканта живе «всередині людського серця».
«Мирослав Скорик один з небагатьох митців сучасності, хто створив шедеври практично в кожному з існуючих музичних жанрах — від опери до кіномузики. Ці різноманітні елементи виражені у його власному авторському стилі, а в „Мелодії“ всі вони поєднанні з українським мелосом, з ритмічними фігураціями та з класичним письмом Автора… Все це „обʼєднано“ в цих трьох хвилинах», — аналізує унікальний твір багаторічний імпресаріо Мирослава Скорика.
Музиканти та поціновувачі творчості Мирослава Скорика вшановують його пам’ять 1 червня, в день спочинку композитора.
Александр Пірієв говорить про те, що Скорик був настільки обдарованою талантом людиною, що не обмежував себе у жанрах. Як музикант, Пірієв відзначає «три стовпи» зі спадщини Скорика.
«Три симфонічні стовпи: „Карпатський концерт“. „Гуцульський триптих“ в основі якого хрестоматійна кінострічка Сергія Параджанова „Тіні забутих предків“ через і, безумовно, Перший віолончельний концерт за який автор отримав найвищу мистецьку нагороду у 1980-х: Премію імені Тараса Шевченка».
Не можна не згадати його оперу «Мойсей», а також джазові парафрази. Але серця людей на різних континентах відкриває саме його «Мелодія».
«Складається відчуття, що ця магія музики Мирослава Скорика починає працювати далі у поєднанні з українським геном автоматично. Неначе ключем відкрили серце і там ген Добра, і це відкриття залишається зі слухачем на все життя!» — підсумовує історію безсмертної «мелодії» Олександр Пірієв.
«Мирослав Скорик: Коли музика викликає емоції, переживання — це найбільше для мене задоволення».
У публікації використані матеріали Мар’яни Ангелової
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
