Астрономи з Університету Ворвіка разом із колегами з Європи та США виявили унікальний хімічний слід в атмосфері далекої зірки WD 1647+375 — білого карлика. Дані свідчать, що зоря поглинає крижаний об’єкт, багатий на воду та азот. Це відкриття стало першим однозначним підтвердженням існування за межами Сонячної системи планетозималей — невеликих твердих об’єктів, здатних переносити воду й леткі речовини, необхідні для зародження життя, повідомляє Phys.
Дослідження, опубліковане в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, базується на даних ультрафіолетової спектроскопії космічного телескопа “Габбл”. У спектрі WD 1647+375 зафіксували елементи, яких зазвичай не очікують побачити в атмосфері білих карликів, зокрема вуглець, азот, сірку й кисень. Це вказує на акрецію — поглинання уламків небесного тіла, яке занадто близько підійшло до зірки.
“Білі карлики можна вважати місцями космічних злочинів: коли планетезималь руйнується, її хімічний склад залишає відбиток у зоряній атмосфері. Зазвичай ми бачимо сліди кам’янистих об’єктів, але знахідка крижаного уламка — надзвичайна рідкість”, — пояснила керівниця дослідження Снехалата Саху, наукова співробітниця кафедри фізики Університету Ворвіка.
Аналіз показав рекордний вміст азоту — 5% маси та надлишок кисню — на 84% більше, ніж очікувалося для кам’янистих тіл, що прямо вказує на походження від крижаного об’єкта. За розрахунками, зірка поглинає уламки щонайменше протягом останніх 13 років зі швидкістю близько 200 тисяч кілограмів на секунду. Це дозволяє оцінити мінімальний розмір тіла у 3 км, але акреція може тривати і на сотні тисяч років довше, а реальний діаметр міг сягати 50 км із масою до квінтильйона кілограмів.
Отримані дані свідчать, що об’єкт складався приблизно на 64% з води. Науковці припускають, що це могла бути комета, подібна до Галлеєвої, або уламок карликової планети — зокрема об’єкта, схожого на Плутон.
“Склад і співвідношення льоду до породи нагадують об’єкти поясу Койпера в нашій Сонячній системі. Ймовірно, ми бачимо фрагмент планети Плутоноподібного типу”, — зазначив співавтор дослідження професор Борис Генсіке.
Вчені поки не можуть визначити, чи походить об’єкт із планетної системи навколо первісної зорі, чи є міжзоряною кометою, захопленою білим карликом. В обох випадках відкриття підтверджує існування крижаних тіл за межами Сонячної системи, які потенційно могли б переносити воду й ключові елементи для життя.
Автори підкреслюють, що саме ультрафіолетова спектроскопія є єдиним методом, здатним зафіксувати леткі елементи — азот, кисень, вуглець і сірку. У майбутньому ця технологія стане основним інструментом для пошуку “будівельних блоків життя” у далеких зоряних системах.
Нещодавно астрономи виявили, що унікальна подвійна зоряна система V Sagittae складається з білого карлика, який активно "висмоктує" матерію зі свого супутника. Це надзвичайно швидке поглинання призводить до накопичення речовини, що незабаром спричинить спалах нової на поверхні білого карлика. Зрештою, зірки зіткнуться й вибухнуть як наднова, яка буде настільки яскравою, що її можна буде побачити на Землі навіть удень.
