Проєкт гіпотетичного зорельота Chrysalis, здатного транспортувати 2 400 осіб до зоряної системи Альфа Центавра, виграв міжнародний конкурс інженерних рішень Project Hyperion Design Competition. Його архітектура, натхненна матрьошкою, передбачає створення самодостатньої екосистеми для життя кількох поколінь. Про це пише Techno-Scien

Корабель Chrysalis має подолати відстань у 4,24 світлових роки — до Проксіма Центавра b, потенційно придатної до життя екзопланети. Враховуючи сучасні технології, ця подорож триватиме близько 400 років і стане подією, яка охопить декілька поколінь пасажирів.

З огляду на це, проектування корабля передбачає створення повністю автономного середовища з фермами, лісами, житловими модулями та штучною гравітацією. Усе це забезпечується внутрішньою обертальною конструкцією, яка імітує земне тяжіння завдяки відцентровій силі.

Відсутність гравітації на тривалих місіях призводить до серйозних проблем — м’язова атрофія, втрата кісткової маси, порушення кровообігу. Тому штучна гравітація є ключовою умовою для здоров’я екіпажу впродовж сотень років. Але її стабільна реалізація на великому масштабі, як у Chrysalis, досі залишається технологічним викликом.

Проєкт передбачає створення кількох біомів, які імітують різні екосистеми Землі. Ресурси — вода, повітря, їжа — будуть перерозподілятися та оптимізуватися за допомогою штучного інтелекту, який також відповідатиме за управління населенням корабля протягом усього шляху.

Chrysalis не лише інженерна концепція, а й соціальний експеримент, що вивчає, як може функціонувати суспільство ізольоване на багато поколінь.ce.