У середу, 4 червня, у столиці відбувся круглий стіл «Історії стійкості та взаємодії громад у часи війни» та засідання Спільноти практик з питань прозорості та доброчесності.
Захід, організований за підтримки Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, став платформою для демонстрації унікального досвіду українського місцевого самоврядування в умовах повномасштабної війни. На зустрічі були представники десятків громад з різних куточків України, зокрема й тих, які наразі тимчасово окуповані.
Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Марк Коолс відзначив, що українські громади демонструють стійкість і згуртованість, а їхній досвід варто поширювати в Європі та за її межами.
«Україна має безліч хороших практик, які демонструють стійкість і показують згуртованість громади. Вони заслуговують на те, щоб ними ділилися в усій країні, в Європі та за її межами. В останні роки Конгрес супроводжував вас у ваших зусиллях щодо впровадження принципів відкритого врядування», — сказав він.
За словами Коолса, місцева влада та профільні асоціації стали повноправними учасниками національного плану дій на 2023–2025 роки. Крім того, шість українських міст приєдналися до глобального партнерства з відкритого врядування, а ще десять — у 2024 році реалізували ініціативи з локалізації відкритого врядування та прав людини.
«Ще одним прикладом нашої співпраці є запуск навчальної програми для працівників Асоціації міст України, які стануть координаторами та допомагатимуть громадам формувати зобов’язання й місцеві плани дій щодо прозорості та відкритості», — додав він.
Під час заходу представники громад ділилися інноваційними підходами до життя й розвитку в умовах повномасштабної війни. Вони презентували фото- та відеоматеріали, розповідали про власні кейси та обмінювалися досвідом.
Завершили цю частину програми урочистим нагородженням переможців загальнонаціонального конкурсу з відкритого врядування. Учасників відзначили в різних номінаціях.
«Цього року до нас приєдналися нові громади, приїхали люди з різних куточків України. І сьогодні ми маємо змогу не лише вручити нагороди, а й відзначити, наскільки важливою стала ваша участь у розвитку місцевого самоврядування, — зазначив Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України. — Повномасштабне вторгнення показало: громада може вистояти тільки тоді, коли об’єднується і діє разом. Ваш досвід — це вже частина європейської карти відкритого врядування».
Другою частиною програми став круглий стіл на тему «Спільнота практик щодо прозорості, доброчесності та залучення громадян». Участь у ній взяла Марина Хонда, заступниця голови Київської міської державної адміністрації.
Вона окреслила виклики, з якими зіткнулося місто: «Я просто хочу сказати про специфіку Києва, щоб ви зрозуміли, як нам складно було організувати цей процес. Зараз в Києві чотири мільйона жителів і 300 тисяч ВПО. Це політичний і активний центр держави, і громадськість завжди активно бажала брати участь в управлінні містом».
Вона нагадала, що саме Київ часто стає епіцентром громадських рухів, тому логічною була вимога мешканців мати інструменти впливу на рішення влади. У 2019 році, коли місто починало роботу над інфраструктурою для участі громадян, постала проблема — відсутність місць для зібрань.
«У Києві тоді було зареєстровано понад 15 тисяч громадських організацій — зараз уже понад 20 тисяч. І всі говорили одне й те саме: ми хочемо впливати, але не знаємо як, ми хочемо слухати і щоб нас чули, але не маємо де зустрічатися між собою і з владою. Така риторика була в кожному районі міста», — пригадала заступниця Кличка.
Вона зазначила, що відтоді розпочалось створення мережі спеціальних хабів — відкритих просторів для громадських організацій та діалогу з владою. У цих просторах можна безкоштовно проводити зустрічі та обговорювати міські проєкти. Вони облаштовані безбар’єрно, де все доступно як фізично, так і цифрово: є Wi-Fi, кімнати для матері й дитини, а також всі технічні можливості для повноцінної комунікації.
Два перші хаби в столиці відкрили ще до пандемії COVID-19 і вони швидко довели свою ефективність. А з початком повномасштабної війни у 2022 році ці простори стали центрами волонтерського руху та підтримки для внутрішньо переміщених осіб.
Заступниця голови КМДА (заступник київського міського голови БУВ Бондаренко, не Хонда) підкреслила, що Київ має райони по 400 тисяч жителів, які часто мігрують всередині міста. Тому ідея створити хаби в кожному районі з однаковими можливостями — це стратегія доступності. Станом на зараз уже діють п’ять таких центрів, ще два запланували відкрити цьогоріч.
«У нас ситуація, коли всі простори заброньовані наперед. Особливо активний — Дніпровський Vcentri Hub. Він майже завжди заповнений організаціями з громад, які зараз перебувають в тимчасовій окупації або в зоні бойових дій», — розповіла Марина Хонда.
Тепер у планах — розширити мережу щонайменше до 10 муніципальних хабів, по одному в кожному районі столиці. Їх наповнюватимуть додатковими ресурсами, новими можливостями, платформами для електронної демократії.
«Одним із наступних напрямів стане громадська освіта. Ми також плануємо працювати над проблемами культурної спадщини — це величезна проблема Києва, бо досі немає електронного реєстру чи системи охорони», — наголосила Марина Хонда.
Важливим напрямком також залишаються і адміністративні послуги та платформа «Київ Цифровий». На базі муніципальних хабів також планують проводити публічні консультації.
На завершення свого виступу Марина Хонда подякувала міжнародним партнерам за підтримку ініціативи: «Я хочу подякувати Офісу Ради Європи в Україні, Конгресу місцевих і регіональних влад, Асоціації міст України за увагу до цього проєкту. Пояснювати його важливість під час війни — складно, але результати говорять самі за себе».
«Вечірній Київ» також писав, що раніше в столиці відбувся круглий стіл щодо викликів у підготовці фахівців психологічної та соціальної сфери. До обговорення долучилися як досвідчені спеціалісти, так і майбутні фахівці.
Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»
