Європейський союз запроваджує новий регламент роботи мистецького ринку. З 28 червня усі картини та експонати, завезені на територію ЄС, мають пройти перевірку на приналежність до чорного ринку.
Цим рішенням хочуть зменшити обіг незаконного продажу мистецтва, а також привернути увагу до питання повернення культурних цінностей, викрадених у колоніальний період або куплених під примусом власників.
Тепер європейські аукціонні доми, власники галерей та антиквари повинні надати матеріальні докази, які підтверджують, що культурні цінності, старші за 200 років і вартістю понад 18 000 євро (археологічні елементи не матимуть мінімальної вартості), що імпортуються до Європейського Союзу, були придбані в країнах їх походження законним шляхом.
Новий регламент вже викликав занепокоєння серед дилерів, що працюють в ЄС, які тепер повинні будуть надавати докази законного ввезення предметів, придбаних навіть до червня 2025 року.
Імпортери повинні будуть вказати країну походження предмета та дату його вивезення, а також перелік осіб, через руки яких пройшов цей предмет.
Якщо ж країну походження культурної цінності визначити неможливо, імпортер може надати докази того, що вона була законно вивезена з останньої країни, в якій вона перебувала протягом п'яти років.
Однак правова база регламенту не розвіяла побоювань, що культурні цінності все ще можуть бути конфісковані при ввезенні до ЄС, якщо дилери не зможуть довести країну їх походження, або що колекціонери з країн, які не входять до ЄС, вирішать брати участь продажах і ризикуватимуть отримати конфіскацію після тривалого процесу отримання ліцензії.
Втім у колекціонерів та артдилерів виникли зауваження.
"У висновку ми перестанемо купувати будь-що за межами Європейського Союзу. Ми ризикуємо збіднити ринок археологічних знахідок, а також ікон, доколумбового, індійського чи китайського мистецтва, не поклавши край незаконній торгівлі, яка за своєю природою є невидимою і нелегальною", – заявила Антонія Ебервейн, віцепрезидентка Національної спілки антикварів
У музеях Європи досі зберігається велика кількість культурних цінностей, які були вивезені з колишніх колоній європейських імперій. Вони часто є об’єктами політичних дискусій та суперечок з вимогою реституції.
Одним з прикладів є повернення статуй Парфенону з Британського музею до Греції. у 2024 році міністр культури Греції Ліна Мендоні запропонувала в майбутньому надавати Британському музею експозиції еллінських скарбів в обмін на повернення мармурових скульптур.
Про повернення мармурів Парфенону, які зберігаються в Британському музеї, Греція та Британія публічно дискутують останні десятиліття. Греція вважає їх незаконно викраденими, а британська сторона шукає вигідний для себе варіант вирішення питання артефактів.
Британський музей довгий час стверджував, що він є повноправним розпорядником стародавніх артефактів, адже реліквії нібито були врятовані від знищення Елгіним з дозволу Османської імперії, яка тоді правила Грецією.
На початку 2023 року Британський музей і Греція розпочали переговори про повернення мармурів Парфенону, але вони ні до чого не призвели. У серпні Греція поновила свої заклики до повернення скульптур із Британії.
В листопаді 2023 року прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс в інтерв'ю ВВС заявив, що його країна хоче повернути мармури на належне місце в музеї Акрополя, який був побудований для розміщення скульптур Парфенону. Він також порівняв зберігання Британським музеєм мармурів із Парфенону з "розрізанням Мони Лізи навпіл". Після цих заяв прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак скасував заплановану зустріч з Міцотакісом.
