Після місяця “авіабомбової тиші” армія РФ завдала серії ударів КАБами по Харкову. Президент України Володимир Зеленський знову просить ППО. Окупанти в антитепловізійних пончо пробираються на Вовчанський агрегатний завод. Біля Борової утворився загрозливий апендикс. Про головні події війни у Харківській області та не лише за тиждень – в огляді МГ “Об’єктив”.
Російська армія протягом тижня продовжувала тиск у Харківській області. Проте кількість боїв за добу, за даними Генштабу, не збільшилася. Щодня захисники повідомляли про атаки у районі Вовчанська. Фігурували у зведеннях Куп’янськ та Дворічна. А от про Мілове, Амбарне та Хатнє – населені пункти в прикордонні поблизу Великого Бурлука – Генштаб не згадував. Хоча два попередні тижні саме навколо них точилися активні бої та відбувалися просування росіян. Тому поки що справджуються оцінки оглядачів, які пропонували не поспішати із заявами про “відкриття нового напрямку фронту” на Харківщині. Водночас у загарбників було просування по одному із “традиційних” напрямків наступу – Борівському. Команда аналітиків DeepState на карті розширила контрольовану ворогом зону поблизу села Зелений Гай. А також – на півночі від Куп’янська – в районі Мирного. Не маючи значних реальних здобутків, російські пропагандисти спробували приписати їх своєму війську “авансом”. Зокрема, у “Z-телеграмі” з’являлися реляції ледь не про входження ЗС РФ до Куп’янська. Але речник ОСУВ “Хортиця” Віктор Трегубов спростував ці твердження. За його словами, ворог справді близько від міста – за кілька кілометрів, але подолати їх не може вже дуже довго.
“За місяць це перший випадок, коли керовані авіабомби прилітають вдень до міста Харкова. Це, відповідно, поганий сигнал. Перш за все, наші військові вже над цим працюють, щоби протидіяти цим загрозам“, – сказав 24 липня на місці “прильоту” в центрі Харкова начальник ХОВА Олег Синєгубов.
Слідом за цим “поганим сигналом” були й інші: удар КАБом по лікарні 25 липня та масована атака минулої ночі. Дивом усі удари обійшлися без жертв, але влада занепокоїлася. Зреагував на бомбардування і президент України Володимир Зеленський. Коментуючи удар по Харкову у своєму телеграм-каналі, він підкреслив: “Абсолютно безглузді удари, без жодної військової мети. І бачимо, що це єдине бажання Росії – продовжувати агресію, вбивства. Саме тому нам потрібна підтримка в захисті – сильна ППО”. ППО для Харкова президент просить у міжнародних партнерів далеко не вперше. Рік тому на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном Зеленський заявив, що Харківщині потрібні два Patriot та повторив цю ідею у вечірньому зверненні.
“Окремо обговорили ППО системи, яких потребуємо, зокрема, для Харкова, для Харківщини. Якби зараз ми вже отримали два Patriot саме для цього нашого регіону, це б уже дало нам іншу ситуацію у війні загалом”, – говорив Зеленський 14 травня 2024 року.
З того часу, за повідомленнями ЗМІ, Україна отримала ці системи. 5 липня 2024 року посол Німеччини в Україні Мартін Єгер написав у мережі Х, що в Україну прибув ЗРК “Patriot” із Німеччини – на той час уже третій німецький із початку повномасштабного вторгнення.
А третього жовтня у коментарі “Радіо Свобода” представник Міноборони Румунії зазначив, що й обіцяну Румунією систему також уже доставили. Утім, Харків цим ППО так і не прикрили. У лютому цього року в інтерв’ю виданню “Думка” начальник ХОВА Олег Синєгубов розповів, що Patriot на Харківщину завозили, навіть був приклад ефективного застосування. Але глава області пояснив, що для закриття неба над Харковом потрібні кілька ешелонів ППО. З того часу згадок про присутність у регіоні знаменитих американських ЗРК не з’являлося.
Хоча із Patriot для Харкова, видається, не складається, захисники регіону отримують інше обладнання від міжнародних партнерів. Про значні надходження необхідних дронів повідомили у полку “Ахіллес”.
“Країни-партнери оплатили нам ряд безпілотних систем. Такі як FPV-дрони звичайні, вони починають заходити за рахунок саме цих контрактів. Такі як важкі нічні бомбери, ударні крила, розвідувальні крила. Ці засоби ми отримуємо повною мірою від української держави за рахунок підтримки партнерів”, – заявив Юрій Федоренко, командир. “Ахіллес”.
За словами Федоренка, захисникам не вистачає дронів на оптоволокні. Довгий час не вдавалося знайти українських виробників, чиє обладнання відповідало б вимогам фронту.
“За підтримки саме українського народу та українського бізнесу, ми як військова частина змогли отримати дрони на оптоволокні в мінімальній кількості, необхідні для виконання бойових завдань і навчання особового складу. Ми змогли перекваліфікувати пілотів зі звичайного рішення на дрони на оптоволокні, які спроможні працювати в умовах складної радіоелектронної боротьби, в умовах радіогоризонту складного, в умовах лісистої місцевості, що не кожному дрону дано. Ми можемо повзати на пузі по лісах, буквально кажучи. І це стало можливим саме за рахунок вашої підтримки. Я переконаний, що з плином часу, через три-чотири місяці держава значною мірою зможе закрити потребу, контрактуючи в цих виробників, які здобули найвищі результати по якості виробництва. Але для цього потрібний час”, – пояснив Федоренко.
Вовчанськ понад рік залишається стабільно “гарячою” точкою фронту у Харківській області. Попри те що місто перетворили на суцільні руїни, вичавити захисників України з нього росіянам не вдається. Щобільше, ЗСУ досі утримують плацдарм у північній частині міста – за річкою Вовча.
“Сили оборони України продовжують утримувати деяку ділянку на північному березі ріки Вовча, саме на території Агрегатного заводу. Там ворог щодня і навіть щоночі проводить штурмові дії. Це теж невеликі піхотні групи – від трьох до п’яти людей. Інколи це може бути навіть один штурмовик, якщо говорити про бойові дії вночі. В антитепловізійних пончо вони намагаються проникати на територію Агрегатного заводу, й там закріплюватися. Але наша аеророзвідка таких штурмовиків виявляє, та, безумовно, вживаються, всі необхідні заходи для їхнього знищення. Хочу наголосити, що вже за понад рік важких боїв за Вовчанськ ворог так і не зумів взяти місто і навіть не зумів витіснити наші підрозділи за природний рубіж ріки Вовча, тобто на південний берег. І якщо це бачите, то ми розуміємо, що зараз через неспроможність взяти місто в лоб росіяни намагаються обходити його з флангів”, – розповів про ситуацію речник ОТГ “Харків” Павло Шамшин.
Незначне просування окупантів біля Борової, що позначилося на мапі DeepState цього тижня, може виявитися загрозливим. Про небезпеку тактики ворога на цьому напрямку ще на початку місяця попереджали військові аналітики.
“Росіяни, саме по Лімано-Куп’янській вісі, мали можливість розширити зони контролю в напрямку Зеленого Гаю, а також у районі між Борівською Андріївкою та Новою Кругляківкою. Тут є небезпечний момент. У районі Зеленого Гаю, звісно, вони просунулись. Але оцей апендикс, який знову утворюється, ми дуже добре знаємо, що які ці апендикси можуть мати наслідки. Він дійсно занепокоює. Тому що він може стосуватися прориву на Новоплатонівку, можливо, навіть на Борівську Андріївку… Ми бачимо, що вони знову використали рух вздовж лісосмуги – досить великої, прямої, після чого, як вони мали закріплення, вони використали іншу лісосмугу. Тобто класика жанру, яка вже дуже добре нам знайома”, – попередив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
