Європейська Комісія прагне модернізувати телекомунікаційне регулювання в Європі через ініціативу “Digital Networks Act (DNA)”. Мета DNA – гармонізувати правила, стимулювати інвестиції в інфраструктуру та зменшити бюрократію, зокрема, спростити ліцензування спектру, авторизацію мереж та звітність у державах-членах, а також сприяти сталому розвитку та захисту споживачів.
Проте, на думку агенції Strand Consult, ці пропозиції надто запізнілі та недостатні, щоб надихнути інвесторів, підприємців чи громадян. Цифровий сектор Європи, за винятком таких лідерів, як Данія, давно відстає від США, Південної Кореї, Норвегії та Швейцарії за більшістю конкурентних показників.
Незважаючи на скептицизм, Європейська Комісія успішно встановлює стандарти у сферах безпеки, захисту даних та оборонної політики. Однак, існує розрив між встановленням стандарту та його реалізацією. Наприклад, “5G Toolbox” ЄС, погоджений усіма 27 державами-членами, досі не має чіткого плану імплементації.
Багато країн ЄС, включаючи Іспанію та Німеччину, досі покладаються на китайські технології для 5G, що ризикує їхнім виключенням з комунікаційних мереж НАТО.
Публічні консультації щодо DNA, які завершились у липні 2025 року, зібрали 326 відгуків, 70% з яких надійшли від представників галузі. Це свідчить про значну зацікавленість стейкхолдерів. Проте, Strand Consult зазначає, що більшість подань не містили оригінальних емпіричних даних, а часто були повторенням вже існуючих аргументів.
Найбільш значущою реформою, на думку Strand Consult, було б відмова від фокусу на транскордонній консолідації телекомунікацій. Натомість, справжня можливість полягає у внутрішніх злиттях, де оптимізація надмірної інфраструктури та адміністрування може розблокувати синергії та вивільнити доходи для реінвестування.
У дебатах про широкосмуговий доступ в Європі існує розкол між великими (10-15 провідних операторів) та малими (близько 30 000) провайдерами. Кампанія за “справедливу частку” від великих технологічних компаній переважно очолюється ETNO/Connect Europe та GSMA, які представляють інтереси найбільших операторів.
Багато малих провайдерів виступають проти цієї ініціативи, побоюючись, що їхні інтереси не будуть враховані, або ж вони взагалі підтримують Big Tech через географічну близькість.
Великі технологічні компанії часто використовують малих інтернет-провайдерів для просування своїх інтересів у регуляторних дебатах, створюючи ілюзію широкої підтримки. Багато заяв від так званих “організацій захисту прав споживачів”, що виступають проти “справедливої частки”, насправді фінансуються Big Tech або пов’язаними з ними фондами. Ці організації часто посилаються на необґрунтовані твердження, наприклад, що відшкодування витрат порушить мережевий нейтралітет, підвищить ціни або обмежить доступ.
Навпаки, досвід таких країн, як Південна Корея, яка є світовим лідером у широкосмуговому доступі за доступністю та якістю, свідчить про зворотне: механізми спільного використання мережевих витрат співіснують з конкурентними цінами та процвітаючою контент-індустрією.
ЄС регулює лише одну сторону широкосмугового ринку – відносини між інтернет-провайдерами та кінцевими користувачами. Комерційні відносини між провайдерами та постачальниками контенту, які залишаються значною мірою нерегульованими, не охоплюються поточним законодавством. Фіксація ЄС на жорсткій інтерпретації мережевого нейтралітету, на думку Strand Consult, не принесла очікуваних результатів у стимулюванні інновацій, а лише захищає трафікоємні бізнес-моделі кількох глобальних фірм за рахунок інвестицій в інфраструктуру.
Наприклад, суперечка між Meta та Deutsche Telekom показала, як Meta зловживала правилами, щоб уникнути оплати за використання мережі, перекладаючи витрати на операторів і, зрештою, на споживачів. Це підкреслює нагальну потребу втручання Європейської Комісії для уточнення мети закону про відкритий інтернет.
Модернізація телекомунікаційного регулювання ЄС має враховувати і оборонні потреби. Сучасним озброєнням потрібен доступ до безпечних, сучасних комунікацій. Проте, імплементація “5G Toolbox” ЄС є недостатньою в кількох країнах, зокрема в Німеччині та Іспанії, які досі використовують китайські технології. Це створює ризики для безпеки комунікаційних мереж НАТО.
Strand Consult висловлює занепокоєння, що поточні регуляторні реформи ЄС знову не зможуть вирішити фундаментальних проблем. Роками тому ЄС визначила інвестиційний дефіцит у телекомунікаціях у розмірі 100 мільярдів євро, який до 2025 року, за повідомленнями, подвоївся до 200 мільярдів євро.
Це свідчить про те, що Європейська Комісія, хоч і вміє розробляти регуляції, часто створює рамки, які сповільнюють технологічний розвиток та перешкоджають інвестиціям.
