Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Євроінтеграція — крок назад: як Верховна Рада своїм рішенням по НАБУ та САП підриває шлях України до ЄС

Євроінтеграція — крок назад: як Верховна Рада своїм рішенням по НАБУ та САП підриває шлях України до ЄС
ТСН • 8 переглядів • 1 хв читання

Мова про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Зміни до Кримінального процесуального кодексу, що передбачені законопроєктом №12414, який вже надіслали на підпис президенту, фактично підпорядковують діяльність НАБУ та САП генпрокурору. Документ внесли до сесійної зали на наступний день після обшуків СБУ та Офісу генпрокурора у співробітників НАБУ «за підозрою у веденні бізнесу з РФ», та розпочатої комплексної перевірки СБУ за дотриманням законодавства про державну таємницю в САП.

Все це відбувалося без відповідних ухвал суду. В СБУ сказали, що це не є порушенням закону, пізніше повідомивши про «викриття агентурного проникнення ФСБ до НАБУ» та нові факти витоку інформації з обмеженим доступом з НАБУ. В останньому офіційно повідомили про щонайменше 70 обшуків у 15 працівників НАБУ за підставами «участі окремих осіб у ДТП, проте деяким працівникам інкримінують можливі зв’язки» з Росією.

Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414, у спільній заяві НАБУ та САП повідомили про «фактичне знищення їхньої незалежності та підпорядкування діяльності генпрокурору». В Євросоюзі теж відреагували, адже ухвалені законодавчі зміни підважують взяті на себе Україною євроінтеграційні зобов’язання. Обуренням відреагувало й суспільство, наголошуючи на знищенні незалежних антикорупційних органів, попри величезні запитання до ефективності їхньої роботи, та фактичний демонтаж системи стримування й противаг.

Тож, що саме проголосували народні депутати у вівторок, 22 липня? Як це вплине на роботу НАБУ та САП? Та, чому незалежна робота цих органів важлива для майбутнього вступу України до ЄС? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

На брифінгу у вівторок, 22 липня, після скандального голосування у Верховній Раді, керівники НАБУ та САП закликали Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт №12414, й повернути його з вето назад до парламенту.

«Фактично зараз створюється загроза євроатлантичним прагненням нашої країни. Дві незалежні інституції — НАБУ і САП — фактично повністю переводяться, можна сказати, в залежний режим», — сказав директор НАБУ Семен Кривонос.

За законопроєкт №12414 проголосували 263 народних депутати. Найбільше голосів дала президентська фракція «Слуга народу» — 185. До них доєдналися нардепи з «Батьківщини», ПЗЖМ (колишня проросійська ОПЗЖ) Юрія Бойка, депутатські групи та позафракційні. «Так» навіть дали Таміла Ташева з «Голосу», а також Ніна Южаніна, Сергій Алєксєєв та Мустафа Джемілєв з «Європейської солідарності» Петра Порошенка.

Ключові поправки, які знищують незалежність НАБУ і САП, як зазначає Рух Чесно, вже після дедлайну подав одіозний нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський, а порівняльну таблицю запропонованих законодавчих змін опублікували буквально перед засіданням. Тож, які саме зміни до Кримінального процесуального кодексу внесли нардепи?

Найперше і найголовніше — що керівник САП стає суто номінальною фігурою. Тепер генпрокурор матиме право забирати справи у НАБУ, маючи до них повний доступ, та доручати їхнє ведення іншим органам, давати детективам НАБУ прямі вказівки, закрити розслідування на вимогу сторони захисту, а також самостійно підписувати підозри топпосадовцям тощо.

До того ж, як повідомив у своєму дописі у Facebook український правознавець-кримінолог Микола Хавронюк, законопроєкт №12414 також передбачає, що слідчі, дізнавачі та прокурори, без ухвали слідчого судді зможуть входити до житла чи іншого володіння зокрема для «невідкладного вилучення чи збереження доказів злочинів».

«Спробуйте самостійно спрогнозувати наслідки», — додав Микола Хавронюк.

Ще минулого тижня посли G7 закликали новий український уряд на чолі з новопризначеною прем’єркою Юлією Свириденко до подальшої роботи над реформами. У понеділок, 21 липня, після обшуків СБУ та Офісу генпрокурора у співробітників НАБУ, посли держав «Групи семи» висловили «серйозне занепокоєння» такими слідчими діями, оголосивши про намір обговорити ці події з керівництвом уряду.

«Серйозно стурбована сьогоднішнім голосуванням в Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ — це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС», — дописала в X вже у вівторок, 22 липня, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

НАБУ та САП створювалися у 2015 році. Ці два ключові органи антикорупційної інфраструктури були не просто частиною вимог ЄС та МВФ в рамках структурних перетворень та наближення України до Європейського союзу. Їхнє створення та запуск було також умовою для відкриття для України безвізового режиму з ЄС, який запрацював у 2017 році, та отримання макрофінансової допомоги. У вівторок, 22 липня, речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що ЄС не розглядає можливість призупинення надання Україні фінансової допомоги через ухвалення Верховною Радою закону, який фактично підпорядковує діяльність НАБУ та САП генпрокурору.

Разом із цим, експерти та представники громадянського суспільства наводять новітній приклад Грузії. Минулого року ТСН.ua вже докладно писав про події у Сакартвело, коли проросійська «Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі протягнула через парламент країни, попри багатотисячні акції протесту, так званий закон про іноагентів, який є цілковитою калькою з аналогічного російського від 2012 року. Головна норма цього закону — щоб ЗМІ та неурядові організації громадянського суспільства, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструвалися «агентами іноземного впливу». Тоді в ЄС це назвали повним згортанням євроінтеграційного курсу Грузії, а вже до кінця цього року у Сакартвело можуть забрати безвізовий режим.

«Очевидно, що ми (Україна — Ред.) зараз перебуваємо на важливій історичній розвилці, за якою вже сьогодні може початися рух за грузинським сценарієм із згортанням як засадничих європейських реформ, так і громадянських свобод. Нагадаю, що створення незалежних НАБУ і САП було однією з основоположних умов першого (основного) блоку Плану дій з візової лібералізації (2010-2017), за наслідками виконання якого українці отримали безвізовий режим з ЄС. Для Грузії безвізовий режим до ЄС буде припинений, скоріше за все, вже до кінця цього року…», — дописав у Facebook очільник Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

Нардеп від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, який голосував «за» законопроєкт №12414, також дописав у себе в Facebook про «істерику» щодо ліквідації НАБУ та САП, що, за його словами, є «повною маячнею та маніпуляцією з боку певної когорти». Натомість депутатка від «Слуги народу» та голова комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, яка голосувала проти, заявила, що НАБУ та САП, вочевидь, в багатьох своїх розслідуваннях підійшли десь надто близько до когось.

«Дуже іронічно, що проголосований щойно законопроєкт зареєстрований 16 січня (16 січня 2014 року з грубим порушенням регламенту регіонали ухвалили так звані диктаторські закони, які суттєво обмежували права та свободи суспільства — Ред.). І це, на жаль, дуже доречна історична паралель. Відповідно до цього закону САП фактично стає фікцією, за яку ми просто платимо бюджетні гроші. Адже можливості самостійно розслідувати в антикорупційного бюро не буде», — додала Анастасія Радіна.

Проте, деякі експерти й політологи також у Facebook навіть дописували, що рішення про фактичне підпорядкування діяльності НАБУ та САП генпрокурору буцімто погоджене з Вашингтоном, тому Брюссель критично не відреагує на те, що проголосувала Верховна Рада. Разом із цим, західні ЗМІ вже написали, що це згортання реформ.

Так, наприклад, у статті Financial Times «Україна виступає проти незалежних антикорупційних органів», газета зазначає, що рейди СБУ та прокуратури «відбулися після того, як НАБУ порушило кримінальну справу проти колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова, близького соратника президента, якого колись вважали потенційним кандидатом на посаду прем’єра». А колумніст Bloomberg Марк Чемпіон у своїй колонці звернув увагу, що Україна не може собі дозволити подібні «рейди», просячи платників податків по всій Європі вкласти десятки мільярдів додаткових євро в її захист та оборону під час повномасштабної війни з Росією.

8