Євросоюз може повністю зупинити фінансування України в рамках Ukraine Facility, якщо тиск на антикорупційні органи продовжуватиметься, пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.). За джерелами F.A.Z., Єврокомісія вже донесла цю думку до українського керівництва на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Зокрема, відповідний лист вже отримав уряд України.
В рамках Ukraine Facility Україна мала б отримати від ЄС до 2027 року 50 млрд євро, більшість яких спрямовується до державного бюджету. За словами народної депутатки з фракції «Європейська солідарність» Іванни Климпуш-Цинцадзе, у листі, який надійшов уряду, вказувалося, що «фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена». І мова тут йде про заморозку не частини коштів, а всієї суми, що планували в майбутньому надати Україні.
За даними німецького видання, експерти Єврокомісії підготували звіт, де детально проаналізували події навколо Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Цей звіт передали до посольства країн Євросоюзу в Києві та безпосередньо Єврокомісії.
У документі вказано, що обшуки у детективів НАБУ та їхні арешти – це «найгрубіша спроба втручання у діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення». Експерти переконані, що такі дії свідчать про «інституційний конфлікт, в межах якого владна верхівка демонструє свою здатність обмежувати автономні антикорупційні органи». У звіті також вказано, що тиск на антикороргани є відповіддю на «розслідування, що зачіпають інтереси політичної та економічної еліт».
Експерти вважають непереконливим обґрунтування обшуків у детективів НАБУ нібито боротьбою з російськими агентами впливу, як про це заявляла українська влада та силовики. «Інституційним спусковим гачком» тиску на антикорупційні органи у звіті називають розслідування проти колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Останній є одним із підозрюваних у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері.
При цьому головною ціллю обшуків та арештів 21 липня експерти називають співробітника Бюро Олександра Скомарова, який і вів справу Чернишова. Робота підрозділу Скомарова, як вказано у звіті, зараз дестабілізована після обшуків там та вилучення низки документів. Водночас у звіті додають, що тепер докази, які вилучили в НАБУ під час обшуків, суди можуть не прийняти до розгляду через порушення «конфіденційності та законності збору інформації». А це своєю чергою може посприяти закриттю справи проти Чернишова.
Експерти Євросоюзу вважають, що операція проти НАБУ свідчить про зміну пріоритетів в Україні від «підзвітності» до «дієздатності». У звіті вказано, що в Українській державі «політична ефективність дедалі частіше переважає над юридичною сталістю». При цьому експерти переконані, що «такі дії ставлять під сумнів досягнення України у сфері антикорупційної реформи».
А сама операція, проведена 21 липня, підриває довіру міжнародних партнерів до інституцій в Україні, а також зачіпає фундамент антикорупційної системи. Такий тиск на НАБУ та САП, переконані фахівці, є серйозним викликом верховенству права та принципу розподілу влади. Зокрема, у звіті вказано, що цей кейс створює прецедент що демонструє можливість нейтралізації в Україні будь-якої антикорупційної системи.
Пресслужба Єврокомісії повідомила F.A.Z., що Європейський Союз глибоко стурбований законодавчими змінами в Україні, адже вони загрожують повноваженням та спроможностям антикорупційних інституцій. У ЄС вважають, що НАБУ і САП – це наріжні камені верховенства права в Україні, і наголошують, що ці органи повинні діяти незалежно.
21 липня СБУ та ОГП провели низку обшуків у працівників НАБУ по всій країні у різних не пов’язаних між собою справах, після яких директору територіального відділення НАБУ у Дніпрі оголосили про підозру у держзраді за нібито співпрацю із РФ.
Водночас всі обшуки проходили без погодження суду, а також СБУ та ОГП назвали імена підозрюваних у цих суміжних справах, що порушує Конституцію України. СБУ також із порушенням процедури, почало позапланову перевірку НАБУ та САП, внаслідок чого отримало доступ до негласних слідчих дій антикорупційних органів. Згодом СБУ заявила, що викрила агента ФСБ РФ, який проник до НАБУ. Ним виявився співробітник Центрального апарату НАБУ, який, працює у закритому підрозділі «Д-2». У повідомленні про оголошення підозри народному депутату Федору Христенку СБУ назвала імена двох підозрюваних керівників підрозділів НАБУ, з якими начебто контактував депутат – затриманого вранці Руслана Магамедрасулова та Олександра Скомарова, який є очільником саме другого підрозділу детективів НАБУ.
Наступного дня, 22 липня, Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414, що обмежував незалежність антикорупційних органів. Президент підписав його того ж дня. Це спричинило одну з найбільших політичних криз в Україні від початку повномасштабного вторгнення – з протестами та жорсткою реакцією з боку західних партнерів.
Після початку протестів Зеленський заявив, що готує новий законопроєкт, який «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання». Цей крок привітали у Євросоюзі. Згодом президент зареєстрував проєкт закону №13533. Однак керівник кримінальної практики Адвокатського об’єднання AZONES Микола Мягков у коментарі для ZN.UA розповів, що між ухваленим законом №12414, що ліквідує незалежність НАБУ та САП, та ухваленням президентського №13533, виникає лазівка для топкорупціонерів з можливим використанням генпрокурора.
Чому саме тепер Банкова злетіла з котушок? У чому силовики Зеленського звинуватили НАБУ й САП, щоб прикрити політичну операцію ліквідації незалежності антикорблоку? Як ручний парламент реалізував сценарій влади, який давно розроблявся на Банковій? Відповіді у статті «Облава на НАБУ й САП. Президент Зеленський за крок до авторитаризму» дає редактор відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.
