У прифронтових містах поблизу передової користується популярністю секс-індустрія.
Про це йдеться у розлогому матеріалі видання «Вчасно» з посиланням на анонімні розповіді жінок, що надають ці послуги та їхніх клієнтів.
Вікторія надає інтимні послуги за гроші ось уже три роки. Приїздить до Костянтинівки — міста, яке окупанти щодня розносять дронами та авіабомбами — у «командировки» на два-три тижні.
«Я з Хмельницького, зараз живу в Києві й приїжджаю сюди. Кожні два місяці буваю тут по 2−3 тижні, потім їду додому і повертаюсь знову. Буває, що доводиться вириватись позапланово. Хлопці питають, шукають нас. Тому ми приїжджаємо. Так багато хто робить — живе в іншому місці, а тут працює. Грошей вистачає, клієнтів також. Є й постійні, бувають разові. Моя знайома взагалі має трьох „постійників“, які покривають всі її витрати. Тобто варіантів, як працювати, багато», —розповідає Вікторія.
Дівчина розповідає, що вона та її колеги дістаються потягами або автівками в Донецьку область. Далі уже їдуть хто-куди: в Слов’янськ, Краматорськ чи Добропілля. У прифронтових містах орендують квартири, де і надають сексуальні послуги.
Дівчата кажуть, що більше бояться «облав» поліції, ніж зґвалтування від клієнтів.
Разом з тим, каже інша секс-працівниця, її колег уже немає в Покровську — принаймні серед тих, хто туди їздив або час від часу жив під час «роботи».
Дівчата розповідають, що всі моменти обговорюють з клієнтами наперед. Тому випадків, що чоловіки «переламували» чи змушували секс-працівниць робити те, чого вони не хотіли, не було.
«Коли дівчину запрошують — всі моменти відразу проговорюють: оплату, контрацепцію, вид сексу, який хоче отримати клієнт. І випадків, коли дівчат „переламували“ чи змушували, не було. Ми працюємо з дівчатами, запитуємо у них, надаємо юридичні послуги. І от таких проблем у них не буває — зокрема й тому, що подібні проблеми не потрібні самим чоловікам. Якщо він може замовити такі послуги, то навіщо їм відразу заплямовувати свій номер і себе?» — розповідає параюристка Наталія Зеленіна з Краматорська.
Секс-працівниці Наталія та Катерина стверджують, що поширений стереотип щодо того, що вони нікому не можуть відмовити, відійшов у небуття разом з 90-ми роками.
За їхніми словами, під час надання інтимних послуг за грощі жінки можуть отримувати і задоволення, хоч і не завжди. Проте насилля не допустиме — для цього вони носять з собою перцеві балончики, й встановлений екстрений номер — або подруги, або поліції.
«Ми — не секс-ляльки. Наші бажання теж враховуються. Тим паче чоловікам навпаки цікавіше, коли вони знають, що мені приємно, а не я терплю якісь дії. Комусь можна просто підказати, хтось навпаки сам цікавиться, як зробити приємно й мені», — зауважує Наталія.
За її словами, значно гірша ситуація у дівчат, які «працюють» на трасі. Вони шукають чоловіків, які проїжджають повз, тому не залишається навіть номера телефону клієнта. Притягнути до відповідальності кривдників таких працівниць буде важко. Проте зараз, на відміну від 1990-х років, секс-працівниць на трасі в рази менше.
«Таких секс-працівниць по всій Донецькій області — одиниці. Майже всі дівчата працюють через сайт чи особисті сторінки. І, звісно, вони завжди на зв’язку з тими людьми, які слідкують, де ця дівчина, хто з нею, аби все було безпечно», — розповідає Наталія Зеленіна.
«Хтось писав, що в прифронтовій зоні жінки від безнадії проституцією займаються. Тому або в мене інший Донбас, або там мова про інші прифронтові зони. Бо тут є чим зайнятися, щонайменше — здавати кухню, собачу буду, хату чи кімнату. Це коштує тут шалених грошей. Там де жила я, за ці роки бачила багато. Але безнадії та примусу дівчат до сексу — ні. Ескортниць, які приїжджають на дорогих машинах, дорого вдягнені, з макіяжем тощо — безліч. І, до речі, клієнтуру вони не всю беруть, а дуже перебирають», — розповідає військовослужбовиця Лада.
Лада зауважує, що інколи подібні зустрічі допомагають її побратимам «не акцентуватись» на дівчатах, які служать поруч із ними.
У виданні з’ясували, що у прифронтових містах середня вартість оральних секс-послуг — від 1000 до 3000 гривень і більше, так званої «класики» — від 4−5 тисяч. Разом з тим, якщо оплата погодинна, то вартість такого задоволення може сягати від 15 до 20 тисяч за годину.
Існують як дорожчі, так і «бюджетніші» послуги — наприклад, якщо працівниця надає послуги умовно в автівці, у себе вдома чи то виїжджає до клієнтів. Інші послуги чи забаганки (зокрема, переодягання чи побажання по одягу, використання окремих девайсів тощо) оплачуються окремо.
Натомість правозахисник Михайло Шумлянський попереджає, що секс-індустрія досі кримінальна та небезпечна.
«Я мав справу з багатьма жінками, яким відмовили у заведенні кримінального чи адміністративного правопорушення за різними статтями. Спроба зґвалтування, пограбування. Фізичне насильство — лише частина того, що вони переживають, поки секс-послуги не декриміналізували. Врешті, навіть економічне насильство вони переживають часто», — каже експерт.
Раніше ми писали, що повії з усієї РФ їдуть «на заробітки» на окуповані території.
