У неділю 20 липня у Республіці Молдова офіційно розпочалася передвиборча кампанія та висування кандидатів. Трохи більше ніж за два місяці, 28 вересня, тут відбудуться парламентські вибори.
Знову є всі підстави називати ці вибори доленосними.
І знову на кону – збереження проєвропейського вектора сусідки України.
Про те, якими можуть бути сценарії виборів і формування урядової коаліції, читайте в статті заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Два плани протидії Кремлю: як партія Санду планує зберегти владу на виборах у Молдові. Далі – стислий її виклад.
Останні чотири роки виконавча, законодавча, та й президентська влада була сконцентрована в одних руках. Тоді на виборах перемогла партія "Дія і солідарність" (румунська назва – PAS, або Partidul "Acțiune și Solidaritate"), що отримала одноосібну більшість у парламенті.
Нині, і це підтверджують соціологічні опитування, шанси PAS зберегти монобільшість у парламенті є невисокими.
Ключові проблеми для пропрезидентської партії створює, зокрема, той факт, що вона роками мала монопольну роль в уряді та парламенті. А отже, усі проблеми соціально-економічного характеру, які виникли або не були вирішені впродовж цього періоду, автоматично стали відповідальністю пропрезидентської сили.
Та влада Молдови, всупереч рейтингам, не відмовляється від бодай примарних сподівань на перемогу та нову монобільшість у парламенті.
У партії влади дійсно усвідомлюють, що PAS необхідне радикальне оновлення, щоби позбавитися наявного негативного іміджу. Тому з 61 чинного парламентаря у новий список потрапили лише 36, та й з тих понад десяток – на місця у другій половині списку, звідки шанси пройти у парламент є невисокими (або навіть мінімальними).
Проєвропейська партія влади вирішила використати для залучення виборців "нові обличчя", без політичного тягаря. Так у верхній частині оприлюдненого списку кандидатів від PAS опинилися відомі у Молдові спортсмени, композитори та музиканти, письменники, підприємці тощо.
Уу Молдові досі ще не було прикладів настільки масового залучення до партійного списку неполітичних гравців, тож достеменно невідомо, як на це відреагують виборці.
А ще запросили кількох політиків з інших проєвропейських сил.
Та більш імовірно, що партія усе ж втратить більшість. Видається, що у PAS є розуміння цього, тому там думають і про план "Б" – побудову коаліції у новому парламенті. Щоправда, вибір партнера у керівної партії украй обмежений.
Єдиною потенційно прохідною політичною силою, яка ще відкрита до альянсу з проєвропейсько. президенткою Маєю Санду в новому парламенті, лишається "Наша партія" Ренато Усатого.
Якої ідеології дотримується Усатий? Відповіді на це питання просто не існує, а геополітичні пріоритети політика не раз змінювалися на діаметрально протилежні.
У Кишиневі багато хто впевнений, що нинішній м'яко проросійський крен Усатого – погоджений із Санду і є однією з технологій влади. Мовляв, розраховують, що частина голосів по-справжньому проросійських політичних сил перетече до Ренато Усатого.
Отже, президентка Молдови – сильний гравець. Вона готова до несподіваних альянсів і довела, що не зупиняється перед використанням правових інструментів для обмеження права проросійських проксі бути обраними, навіть якщо демократичність таких дій викликає питання.
Тож прихильникам проєвропейського курсу Молдови ще рано йти у "помиральну яму".
Докладніше – в матеріалі Сергія Герасимчука Два плани протидії Кремлю: як партія Санду планує зберегти владу на виборах у Молдові.
