Дональд Трамп і далі руйнує США. Минулого четверга адміністрація Трампа знову спробувала завдати удару вищій освіті й заборонила Гарварду — найстаршому й одному з найпрестижніших університетів країни — приймати іноземних студентів. До того ж адміністрація президента зажадала від іноземних студентів негайно перевестися до інших університетів і в разі непокори пригрозила депортацією. Студентів з-за кордону в Гарварді майже сім тисяч. Куди можуть перейти сотні людей наприкінці навчального року?! В університеті почалася паніка.
Злякалися й іноземні студенти інших вишів. «Я шокована», — написала мені моя українська студентка.
Приводом для указу стали звинувачення Гарварда в нездатності ефективно протистояти зростанню антисемітизму й захищати єврейських студентів, а заодно — у зв’язках університету з Китаєм (цього року там навчається понад тисячу студентів із КНР). Однак уже в п’ятницю федеральний суддя заблокував спроби адміністрації Трампа обмежити доступ іноземних студентів до навчання в Гарварді.
Гарвард — далеко не єдиний університет, який атакує Трамп. У березні 60 університетів одержали попередження про те, що вони не подолали антисемітизм у своїх кампусах і за це можуть втратити федеральне фінансування. Це не порожні погрози: уряд уже заморозив багато грантів, які оплачують наукові дослідження, й тепер просуває постанову, що дасть змогу обкладати провідні університети величезними податками.
Що ж стоїть за атаками Трампа на університети? Він справді бореться з антисемітизмом, чи це тільки привід?
«Я люблю малоосвічених», — сказав якось Дональд Трамп в одній зі своїх промов. І це зрозуміло: кожен диктатор прагне підкорити за допомогою насильства не тільки тіло громадян, а й їхній розум, а вища освіта тут — не союзник.
На виборах 2024 року в США було особливо помітно, що професори й випускники університетів не дружать із автократами. Згідно з останніми даними, 55% виборців із вищою освітою підтримали Камалу Гарріс, а 42% — Трампа. Серед тих, хто не закінчив вишу, навпаки — 56% голосували за Трампа, а 42% — за Гарріс.
Причому серед професорів прихильників Трампа небагато. Загалом, кажуть опитування, близько 70% професорів голосують за демократів, і що вищі академічні стандарти університетів, то менше там консерваторів. У Гарвардському університеті наприклад, згідно з опитуванням 2023 року, лише 2,5% викладачів-консерваторів.
Одну з причин відсутності консерваторів в університетах сформулював професор гуманітарних наук Колумбійського університету Марк Лілла: «Інтелектуальний елемент консервативного руху у Вашингтоні практично зник, і цей рух перетворився на популістську й бездумну партію». І він правий: прихильники Трампа виступають проти історії, заснованої на фактах, науки, мистецтва й навіть медицини.
Освіта, додам, дає людині можливість побачити світ із різних поглядів, а знання чужої історії та чужої культури нерідко змушує співчувати людям на іншому кінці земної кулі. Завдяки цьому освічені люди рідше схильні підтримувати ідеологію, що спирається на ненависть або страх перед чужинцями. Крім того, вони ліпше розуміють, що держава — це складна система, й хочуть бачити біля керма професіоналів, які дбають про загальне добро, а не популіста чи «будь-яку куховарку» з гаслами замість програми — ту саму куховарку, яку ще вождь Радянської Росії Володимир Ленін пропонував поставити керувати країною.
Та повернімося до вишів. Не закриваючи університетів, диктатори їх підкоряють. Так було в Німеччині за Гітлера, в Угорщині — за Віктора Орбана й у Росії — за всіх часів. Трампу є кого наслідувати. У війні з університетами Трамп запозичив один особливо підступний прийом Путіна — з прихильниками демократії можна боротися, звинувачуючи їх у фашизмі. Для Трампа «першопричиною» війни з університетами стали студентські антиізраїльські демонстрації минулого року.
Справді, минулого (2023/2024) навчального року у відповідь на війну Ізраїлю з ХАМАС акції протесту відбулися більш як у 400 коледжах і університетах США. Студенти маршували, скандували антиізраїльські гасла «Інтифада! Інтифада! Хай живе інтифада!» і «Від річки до моря», закликаючи, вочевидь, знищити Ізраїль. У Колумбійському та Гарвардському університетах студенти розбили в кампусах наметові табори й на короткий час окупували будівлі. Вони вимагали від університетів розірвати академічні та фінансові зв’язки з ізраїльськими установами й припинити військову допомогу Ізраїлю з боку США.
Протести охопили меншість. Так, у Колумбійському університеті в них брали участь лише 10% студентів і з десяток професорів. Це зовсім мала кількість: у Колумбійському університеті 2740 викладачів.
В університетських кампусах проводили й демонстрації на захист Ізраїлю та заручників, які опинилися в полоні у ХАМАС після теракту 7 жовтня. Навіть у моєму маленькому університеті в річницю теракту й початку війни Ізраїлю з ХАМАС відбулися дві невеликі демонстрації. На жаль, лише двоє студентів, один з яких — українець, були на тих демонстраціях — здебільшого групи не співчували ні одне одному, ні жертвам із обох сторін.
У багатьох кампусах така нездорова поляризація призвела до почастішання випадків як антисемітизму, так і ісламофобії. Свідчить про це й розслідування Гарвардського університету, який, звісно, намагався цьому протистояти.
За словами консервативного активіста Кріса Руфо, якого цитує The New York Times, «університети здаються всемогутніми, й вони діяли так, нібито вони всемогутні, й ми нарешті показуємо, що можемо вдарити по їхньому болючому місцю». Найболючіше місце для університетів — кишеня. Першим під удар Трампа потрапив Колумбійський університет — це був пробний камінь. У березні команда президента направила ультиматум: або заморожування 400 млн дол. федеральних грантів, включно з фінансуванням медичних досліджень, або відмова від незалежності. Університет обрав часткову капітуляцію — погодився на більшість вимог: дозволив поліції арештовувати й видаляти протестувальників, передав під держконтроль частину кафедр.
А от Гарвардський університет пішов іншим шляхом, чим відкрив шлях до опору й іншим університетам. У квітні, надихнувшись перемогою над Колумбійським університетом, адміністрація Трампа висунула вимоги й Гарварду. В обмін на федеральне фінансування від університету зажадали провести «аудити» академічних програм і факультетів, почати відстежувати політичні погляди студентів, викладачів і співробітників і внести зміни до правил найму професорів і прийому студентів. Гарвард відповів чітко: «Ні». «Університет не відмовиться від своєї незалежності або від своїх конституційних прав», — написав президент Гарварда Алан Гарбер у відкритому листі. «Жоден уряд, незалежно від того, яка партія перебуває при владі, не має диктувати, чого приватні університети можуть навчати, кого вони можуть приймати й наймати і які галузі знання просувати», — заявив він. У відповідь адміністрація Трампа заморозила федеральне фінансування Гарварда в розмірі 2,2 млрд дол., і справу тепер розглядатимуть у суді.
Гарвард витримав і другу атаку. Новий позов у відповідь на спробу Трампа позбавити університет права приймати іноземних студентів звинувачує адміністрацію президента в «кампанії відплати» за збереження незалежності й захисту свободи слова — прав, гарантованих Конституцією.
Президент Гарварда Алан Гарбер, до речі, єврей. Він виріс у єврейській родині й відкрито обговорює свій досвід зіткнення з антисемітизмом. Загалом більшість американських євреїв голосує за демократів. На останніх президентських виборах 66% виборців-євреїв підтримали Гарріс, і тільки 32% проголосували за Трампа. На сьогодні, сповіщає The Hill, коаліція провідних єврейських груп критикує адміністрацію Трампа за дії проти університетів США. Вони заявляють, що скасування студентських віз і скорочення грантового фінансування створюють «хибний вибір між боротьбою з антисемітизмом і підтримкою демократії». Ці єврейські організації вбачають у діях Трампа підступ і потенційну загрозу.
Вони не помиляються: цинізм Трампа очевидний. Президент, який заявив про боротьбу з антисемітизмом в університетах, радо приймав у своїй резиденції Мар-а-Лаго учасників ультраправих угруповань. Так, 2022 року в нього в гостях побував неонацист Нік Фуентес, який заперечує Голокост. Трамп також просунув на державні посади людей, пов’язаних із неонацистськими колами. За даними Southern Poverty Law Center, Каш Патель, якого він призначив директором ФБР, неодноразово з’являвся на заходах і в подкастах із расистами й антисемітами — щонайменше шість разів у шоу Стю Пітерса, відомого своєю пропагандою переваги білих і запереченням Голокосту.
Боротьба Трампа з університетами — це ще один спосіб підвести країну до режиму, подібного до путінського, з його сваволею, жорстокістю й тупоумством, але наразі опір його спробам не слабшає.
