Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Як кава впливає на мозок: вчені виявили побічний ефект

Як кава впливає на мозок: вчені виявили побічний ефект
Факти • 1 хв читання

Кава є одним з найпопулярніших й найулюбленіших напоїв у багатьох країнах світу, займаючи лідируючі позиції щодо споживання після води. Вона є частиною культури та традицій, й її щоденне споживання обчислюється мільярдами чашок.

У кількох ковтках кави містяться тисячі біологічно активних речовин. Серед них кофеїн, завдяки якому кава дає відчуття бадьорості, енергії, гарного самопочуття.

Кофеїн має здатність підвищувати пильність і пом'якшувати когнітивні порушення, спричинені нестачею сну.

Але недавнє дослідження швейцарських та німецьких вчених показало, що кофеїн може посилювати негативний вплив хронічного недосипання на сіру речовину мозку. Дослідники виявили, що у людей, які вживали кофеїн у період обмеження сну, спостерігалося значне зниження обсягу сірої речовини порівняно з тими, хто не пив кави. Результати дослідження були опубліковані у журналі Scientific Reports, пише psypost.

Вчені стверджують, що як гостра нестача сну, так і щоденне споживання кофеїну були пов'язані зі зменшенням об'єму сірої речовини — ключового компонента мозку, що бере участь у обробці інформації та регулюванні різних когнітивних функцій.

В результаті проведених дослідів було виявлено, що порушення сну часто призводять до порушень структур мозку як у тварин, так і у людей.

Нестача сну також закріплює звички, пов'язані з вживанням кофеїну, і обидва ці явища, які часто супроводжують одне одного, широко поширені у сучасному суспільстві.

Дослідження проводилося у дослідницькому центрі Німецького аерокосмічного центру у Кельні за участю 36 здорових дорослих учасників, включаючи 15 жінок та 21 чоловіка віком близько 29 років.

Учасники були відібрані на основі низького рівня споживання кофеїну (менше 450 мг на день) та статусу некурців. Їх поділили на дві групи: одна група отримувала каву з кофеїном (група CAFF), а інша — каву без кофеїну (група DECAF).

Експеримент тривав дев'ять днів у контрольованих лабораторних умовах.

Він розпочинався з дня адаптації, за яким слідували два базові дні, коли учасники спали по 8 годин на добу. Потім слідували п'ять днів хронічного обмеження сну, коли учасники обмежувалися 5 годинами сну на добу, і завершувався днем ​​відновлення з 8 годинами сну.

Протягом фази хронічного обмеження сну група CAFF отримувала 200 мг кофеїну вранці та 100 мг вдень, тоді як група DECAF отримувала еквівалентні обсяги кави без кофеїну.

Для оцінки впливу на обсяг сірої речовини учасники пройшли магнітно-резонансну томографію (МРТ) та позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) у трьох точках: після вихідних днів, після фази хронічного обмеження сну та після дня відновлення. Регулярно збиралися зразки слини контролю рівня кофеїну, що забезпечувало точне відстеження споживання кофеїну та її фізіологічних ефектів.

Результати дослідження показали, що хронічне обмеження сну призвело до змін обсягу сірої речовини, на які значно вплинуло споживання кофеїну. У учасників, які не вживали кофеїн (група DECAF), під час фази обмеження сну спостерігалося збільшення обсягу сірої речовини в кількох областях мозку, включаючи префронтальну кору, скронево-потиличну кору та таламус. Ці області пов'язані з різними когнітивними та сенсорними функціями, що вказує на потенційну компенсаторну реакцію на нестачу сну.

Навпаки, в учасників, котрі споживали кофеїн (група CAFF) під час фази обмеження сну, спостерігалося зменшення обсягу сірої речовини у цих областях. Це свідчить, що кофеїн може придушувати компенсаторні механізми мозку у періоди недостатнього сну, потенційно посилюючи негативний вплив втрати сну на структуру мозку.

Після відновного сну та приблизно 30-годинної відмови від кофеїну більшість змін у сірій речовині відновилися, за винятком збільшення дорсолатеральної префронтальної кори, пов'язаної з хронічним недосипанням, та зниження споживання кофеїну в таламусі.

Загальновідомо, що споживання кофеїну бореться із сонливістю. Ці дані також вказують на те, що споживання кофеїну впливає на пластичність мозку, викликану недосипанням. Однак кофеїн не просто пригнічує або нормалізує зміни у сірій речовині, а й надає протилежну дію.

Незважаючи на строгу методологію, дослідження має деякі обмеження, які слід враховувати. Розмір вибірки був відносно невеликим, а учасники відбиралися на основі специфічних генетичних профілів, пов'язаних з метаболізмом кофеїну, що може обмежувати застосовність результатів до ширшої популяції.

Крім того, хоча МРТ-сканування і виявило зміни у сірій речовині, воно не може точно сказати, що саме спричинило ці зміни.

«Гіпотеза синаптичного гомеостазу (ГСГ) говорить, що сон — це ціна, яку ми платимо за пластичність мозку», — заявили дослідники.

Ми також розповідали, як перевірити якість кави.