Хвиля протекціонізму у світі, яка почалася ще під час першої президентської каденції Дональда Трампа, зараз досягла небачених масштабів.
Застосовані обмеження призводять до того, що товар перенаправляють до країн із незахищеними ринками, через що місцеві виробники ризикують втратити внутрішній ринок. Тож багато країн починають вигадувати нові інструменти для ефективного захисту виробників.
Про досвід ЄС із захисту свого ринку, який може стати у пригоді і Україні, читайте в колонці партнерки ЮФ Sayenko Kharenko Анжели Махінової Як ЄС вдосконалює систему торговельного захисту: уроки для України. Далі – стислий її виклад.
Авторка колонки наголошує, що ЄС почав більш широко використовувати антидемпінгові, антисубсидійні та захисні заходи.
Згідно зі звітом Єврокомісії, 2024 рік став рекордним за кількістю розслідувань в Євросоюзі: Європейська комісія ініціювала 33 нових розслідування, що стало абсолютним рекордом з 2006 року.
Вже історично найбільше розслідувань і заходів стосується імпорту з Китаю, зазначає Анжела Махінова.
"Зважаючи на те, що ЄС запровадив реєстрацію всього імпорту, а також постійний моніторинг імпорту за найбільш вразливими галузями і процедуру консультацій з відповідними індустріями, очевидно, що тренд на збільшення заходів торговельного захисту тільки зростатиме", – констатує юристка.
За її словами, за останні роки в ЄС з’явилися додаткові інструменти, які будуть застосовуватися для захисту європейських виробників, причому не лише на внутрішньому ринку, а й на експортних.
Наприклад, 27 грудня 2023 року набув чинності Регламент про захист від економічного примусу з боку третіх країн.
У разі економічного примусу, зазначає партнерка ЮФ Sayenko Kharenko, Європейська комісія ініціює процедуру перемовин з третьою країною з метою домовитися про усунення незаконних бар’єрів, а також про відшкодування шкоди (у разі її заподіяння). Якщо домовитися не вдається – запроваджують заходи у відповідь.
За даними Махінової, ЄС ще не використовував інструмент протидії економічному примусу на практиці.
А ще ЄС запровадив Інструмент міжнародних закупівель, основна мета якого захистити європейський бізнес від дискримінації під час участі в державних закупівлях, які оголошують країни поза межами Євросоюзу.
Юристка наводить приклад першого розслідування в рамках інструменту міжнародних закупівель, яке ініціювала Європейська комісія 24 квітня 2024 року.
Зазначене розслідування стосувалося процедур закупівель медичних виробів у Китаї, які застосовували прямі та непрямі дискримінаційні практики у майже 90% закупівель.
"У результаті Комісія заборонила китайським компаніям брати участь у державних закупівлях медичних виробів в ЄС на суму понад 5 млн євро та встановила 50% обмеження на китайську складову у виграних тендерах", – пише авторка колонки.
Також Євросоюз запровадив новий правовий інструмент, що надає Європейській комісії повноваження усувати викривлення на ринку ЄС, спричинені субсидійованими (фінансові внески) компаніями з країн поза межами Євросоюзу.
Як повідомляє партнерка ЮФ Sayenko Kharenko, даний інструмент вже декілька разів застосовувався Європейською комісією. Наприклад, у лютому 2024 році Єврокомісія ініціювала розслідування щодо тендерної пропозиції китайських виробників під час закупівель залізничних вагонів у Болгарії та сонячних панелей у Румунії.
Європейська комісія звернула увагу, що тендерна пропозиція була значно дешевшою, ніж в інших. Однак розслідування не завершилося заходами, бо компанії відкликали свої тендерні пропозиції.
Партнер ЮФ Sayenko Kharenko впевнена, що Україні також потрібно починати активно захищати національних виробників: "І досвід ЄС може стати орієнтиром для українського уряду".
Докладніше – в колонці Анжели Махінової Як ЄС вдосконалює систему торговельного захисту: уроки для України.
