Крихти позитиву на тлі екзистенціальних загроз — такий зріз української економіки за перші чотири місяці року показали експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в огляді «Місячний економічний моніторинг України».
За даними Держстату, видобувна промисловість скоротила виробництво на 0,8% за рік і на 10% за підсумками кварталу, а переробна — майже на 5% р/р. Падіння в електроенергетиці становило 11%. У результаті, за оцінкою, реальний ВВП зріс за квартал лише на 0,8%.
Падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) у виробництві електроенергії, за оцінкою ІЕД, сповільнилося до 5,8% р/р у квітні з більш як 8% р/р у березні. Цьому сприяли як зростання споживчого попиту, так і оборонні замовлення. За даними опитування бізнесу, яке щомісяця проводить ІЕД, брак робочої сили залишається найбільшою перешкодою для діяльності бізнесу. Це спонукує компанії підвищувати заробітні плати.
У сільському господарстві, за оцінкою ІЕД, реальна ВДВ скоротилася майже на 3%, що близько до темпів падіння в попередніх місяцях. Через аномальні холоди у квітні-травні є очікування, що в наступні місяці падіння може посилитися.
Реальна ВДВ у торгівлі збільшилася на 2% у річному обчисленні. Зокрема, продовжує зростати роздрібна торгівля. А от ситуація в транспортній сфері була не надто сприятливою: реальна ВДВ скоротилася майже на 6% р/р.
Загалом ІЕД зберіг прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік на рівні скромних 2,9%.
Експорт товарів у квітні порівняно з березнем зменшився на 2% р/р, до 3,36 млрд дол. Це падіння викликане насамперед нижчими запасами сільськогосподарських культур. Аграрний експорт упав на 15% за рік, до 1,87 млрд дол., і повернувся до рівня січня-лютого. Обсяги експорту пшениці та кукурудзи знизилися більш як на 60% р/р, хоча вищі експортні ціни стримували падіння в доларовому вираженні.
Експорт соняшникової олії був найвищим у доларовому вираженні та одним із найбільших за обсягом від травня 2024 року. Також зберігався значний експорт соєвих бобів, м'яса птиці та соєвої олії.
Експорт металургійної продукції у квітні становив 397 млн дол. і виріс на 25% за рік, хоча й був трохи нижчим, ніж у березні. У квітні до звичайного рівня повернувся експорт чавуну та, відповідно, збільшився експорт напівфабрикатів зі сталі.
Експорт мінеральної продукції знизився на 20% у річному обчисленні та порівняно з березнем, до 257 млн дол. У квітні експортна ціна залізної руди була нижчою, ніж у попередні місяці, що стримувало експорт виробників із вищими витратами. Експорт продукції машинобудування становив 321 млн дол. і виріс за рік на 89%. Як і раніше, основним двигуном зростання в цій групі був експорт дротів і кабелів, а також електронагрівальних приладів.
Експорт інших товарів був одним із найвищих від початку повномасштабної війни, зокрема за рахунок зростання експорту виробів із деревини.
Імпорт товарів у квітні знизився порівняно з березнем із рекордних 7,15 млрд дол. до 6,37 млрд, але зріс на 7% у річному вираженні. Імпорт машин і обладнання у квітні був нижчий за березневий, але збільшився на 11% р/р, до 2,35 млрд дол. Імпорт енергетичного обладнання продовжив знижуватися у квітні порівняно з попередніми місяцями, але залишався суттєво вищим, ніж у квітні 2024 року, — 249 млн дол. проти 112 млн. Також зріс імпорт смартфонів і передавачів.
Імпорт енергоносіїв у квітні збільшився на 13%, до 763 млн дол., через різке зростання імпорту газу, вугілля та електроенергії. Обсяги імпорту газу підвищилися в 2,6 разу порівняно з попереднім роком, а імпорту вугілля — у 2,2 разу. Потреба в газі залишалася високої, але нижчою, ніж у березні, через закінчення опалювального сезону. Водночас відчутно знизилися імпортні ціни на нафтопродукти.
Імпорт хімічних продуктів скоротився на 13%, зокрема впав імпорт ліків, засобів захисту рослин і добрив. Знизився на 6% і імпорт інших промислових товарів. Зате зріс імпорт харчових продуктів на 7%.
За попередніми даними Мінфіну, сукупні доходи державного бюджету у квітні становили 336 млрд грн (у березні — 389 млрд грн). Вони зросли за рік на 65% через високий прибуток НБУ та отримані гранти, які зараховуються до загального фонду держбюджету.
У квітні надходження до загального фонду держбюджету становили 275 млрд грн (у березні — 321 млрд грн). Доходи спеціального фонду — це насамперед військова допомога. Після проведеного аудиту фінансової звітності за минулий рік НБУ перерахував до бюджету 84,2 млрд грн своїх доходів, із яких 63,9 млрд грн — у квітні (решта в травні).
Також у квітні в доходи бюджету зараховано 69,2 млрд грн (в еквіваленті) міжнародних грантів. Так, 400 млн євро надійшло від ЄС у рамках Ukraine Facility, решта — від Світового банку.
Доходи від ПДФО у квітні зросли на 59% через підвищення ставки військового збору, а також збільшення мінімальної та середньої заробітної плати.
Темпи зростання валових внутрішніх надходжень із ПДВ сповільнилися до 15,3% р/р, що, ймовірно, відображає трохи повільніше зростання споживання на тлі високої невизначеності. Надходження за імпортним ПДВ підвищилися лише на 3,4%, до 40,6 млрд грн (у березні — 44,9 млрд грн), і виявилися нижчими за планові. У результаті план надходжень, що адмініструються Державною митною службою, за квітень було недовиконано на 8%, або на 4,6 млрд грн. Підсумкове недовиконання в першому кварталі досягло 6,2 млрд грн.
У квітні розміщення ОВДП становило 53,8 млрд грн (у березні — 46,6 млрд грн), з яких 15% — валютні облігації. Усього за чотири місяці 2025 року залучення коштів від продажу ОВДП було нижчим за витрати на сплату відсотків і погашення державних облігацій.
Україна отримала позики в рамках інструментів ERA і Ukraine Facility на загальну суму 185 млрд грн в еквіваленті: 3,1 млрд євро в рамках Ukraine Facility і 1 млрд євро від ЄС у рамках ERA. Від Світового банку надійшло 50 млн дол. за програмою THRIVE (трансформація в охороні здоров'я). Однак наступна позика від ЄС у рамках Ukraine Facility буде пізніше, ніж очікувалося. Україна не виконала вчасно чотирьох індикаторів у рамках Ukraine Facility за перший квартал, що створює ризик не тільки пізнішого надходження коштів, а й зниження фінансування за цим інструментом.
Оскільки Єврокомісія прийняла методику часткових траншів, тепер кожний індикатор має свою вартість, і невиконання певних індикаторів скорочує суму, на яку може розраховувати Україна. Так, замість запланованих 4,5 млрд євро Україна може отримати лише приблизно 2,5 млрд євро, якщо найближчим часом не виконає затриманих індикаторів. Якщо ЄС визнає індикатори невиконаними, Україна матиме можливість виконати їх упродовж наступних 12 місяців, після чого кошти будуть втрачені.
Гривня залишалася в цілому стабільною до долара США, курс коливався в інтервалі 41,2–41,7 грн за долар. Тривала стабільність курсу гривні сприяла зниженню попиту на готівкову валюту. Так само як і зниження імпорту у квітні. У підсумку інтервенції НБУ за чотири тижні, що закінчилися 18 травня, становили орієнтовно 2,4 млрд дол.
У квітні міжнародні резерви НБУ зросли до 46,7 млрд дол. із 42,7 млрд дол. у березні.
У квітні споживча інфляція досягла 15,1% р/р. Як і раніше, інфляцію на високому рівні утримували зростання витрат на робочу силу, великі витрати на безперебійні поставки енергії, низький урожай минулого року та наближення внутрішніх цін на низку сільськогосподарських продуктів до світових. Утім, експерти вважають, що інфляція найближчим часом може пройти максимум і почати знижуватися у наступні місяці.
Українська економіка перебуває в складному перехідному стані. Попри окремі позитивні моменти — стабілізацію курсу гривні, зростання міжнародних резервів і сповільнення падіння в деяких галузях, загальна картина викликає серйозні побоювання. Особливо тривожним сигналом є ризик значного скорочення фінансування від ЄС через невиконання ключових індикаторів.
Як видається, нинішній стан справ гідний уваги уряду. Зокрема, хотілося б почути від КМУ про конкретні кроки щодо диверсифікації джерел фінансування, підтримки критично важливих галузей і вирішення проблеми дефіциту трудових ресурсів. Час для прийняття системних рішень скорочується, і зволікання може коштувати надто дорого.
