Рішення, про яке президент США оголосив у своїй соцмережі Truth Social, набуде чинності вже у п’ятницю, 1 серпня. Трамп, зокрема, дописав, що Індія має власні, одні з найвищих захисних мит у світі. І це дійсно так. Ще у 2019 році Нью-Делі застосував тарифи до 28 американських товарів, які ввозилися до Індії, і ставки на деякі з них досягали навіть 70%. Проте, від квітня 2025 року, коли Трамп розпочав світову торговельну війну, Вашингтон та Нью-Делі вели доволі інтенсивні переговори про укладення двосторонньої торговельної угоди, яка б зменшила профіцит у взаємній торгівлі на користь США.
Індія, як повідомлялося, була готова скасувати та знизити мита на американські товари на понад $23 млрд. Вашингтон та Нью-Делі мали домовитися до 1 серпня — це кінцевий дедлайн Трампа для всіх країн, з якими він мав намір домовитися щодо більш вигідних для США умов торгівлі.
«Дедлайн 1 серпня — це дедлайн 1 серпня. Він залишається сильним і не буде продовжений. Великий день для Америки», — дописав президент США у середу, 30 липня, вже в іншому пості на Truth Social.
Ще раніше Трамп неодноразово заявляв, що хоче укласти 90 угод за 90 днів. Щоправда, цей дедлайн збіг ще на початку липня. Станом на зараз адміністрації США вдалося домовитися про рамкові угоди з Британією, В’єтнамом, Євросоюзом, Південною Кореєю та Китаєм. Вочевидь, переговори з Індією успіху не мали. Принаймні поки що. Тому Трамп і оголосив про запровадження 25% мит на весь індійський експорт до США. Проте, оголошуючи про ці нові тарифи, президент США також пригрозив Індії штрафом за купівлю російської зброї та нафти.
Чи означає це, що Трамп почав карати Росію та її друзів? Хто стане наступним після Індії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
З допису Трампа у Truth Social про застосування 25% тарифів до всього індійського експорту можна зробити висновок, що ця ставка запроваджується переважно через непоступливість Нарендри Моді щодо окремих позицій у майбутній торговельній угоді зі США. Зокрема, Індія відмовляється відкривати своє сільське господарство та молочний сектор, а також різко знижувати власні захисні тарифи. Проте, найголовніше — Нью-Делі неохоче йшов на перегляд закупівель російської нафти та озброєнь. За це Трамп пригрозив Індії ще й додатковим штрафом.
«Хоча Індія є нашим другом, ми протягом багатьох років мали з ними відносно мало справ (мало торгували — Ред.), бо їхні тарифи занадто високі, одні з найвищих у світі… Крім того, вони завжди купували переважну більшість свого військового обладнання в Росії, та є найбільшим покупцем енергоносіїв у Росії, поряд з Китаєм, у той час коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивства в Україні», — дописав у Truth Social Дональд Трамп.
В іншому своєму пості президент США накинувся на божевільного заступника Радбезу РФ Дмитра Медведєва, назвавши його «провальним колишнім президентом, який думає, що він все ще президент», і порадив «стежити за словами». У понеділок, 28 липня, після того, як Трамп заявив, що скорочує 50-денний термін, який він давав Путіну 14 липня на припинення вогню й початку серйозних переговорів з Україною, до 10-12 днів, Медведєв у соцмережі Х дописав, що «кожний новий ультиматум — це погроза і крок до війни не між Росією та Україною, а з його (Трампа — Ред.) власною країною».
«Мені байдуже, що Індія зробить з Росією. Вони можуть разом зруйнувати свої мертві економіки, мені байдуже. Ми мали дуже мало справ з Індією, їхні тарифи занадто високі, одні з найвищих у світі. Так само Росія та США майже не ведуть спільного бізнесу», — додав Дональд Трамп.
ТСН.ua вже писав, як 14 липня, сидячи в Овальному кабінеті поруч із генсеком НАТО Марком Рютте, Дональд Трамп висунув Путіну ультиматум: або Москва протягом 50 днів припиняє вогонь і погоджується на угоду щодо закінчення війни, або США запровадять вторинні 100% мита проти Москви та її друзів, які купують російські енергоносії. Саме Китай, Індія та Туреччина купують найбільше російської нафти й нафтопродуктів. Разом торік вони імпортували російських енергоресурсів на $174,46 млрд. Для порівняння, ухвалена Конгресом у квітні 2024-го, ще за президентства Джо Байдена, військова допомога Україні була на $60,7 млрд.
У понеділок, 28 липня, сидячи поруч із британським прем’єром Кіром Стармером у власному гольф-клубі в Шотландії, Дональд Трамп оголосив про скорочення 50-денного дедлайну для Путіна до 10-12 днів, які збігають орієнтовно 8 серпня. Проте, щодо Індії президент США вирішив діяти вже зараз. І пов’язано це, як вже вище у цій статті зазначив ТСН.ua, в цілому з невдалими переговорами Вашингтона та Нью-Делі щодо нової двосторонньої торговельної угоди. Разом із цим, індійські посадовці висловлювали обережні припущення, що, в разі необхідності, готові зменшити об’єми закупівель російських енергоресурсів.
Якщо детально подивитися на обсяг торгівлі між США та Індією, який у 2024 році склав $129 млрд із дефіцитом у $45,7 млрд на користь Індії, Нью-Делі теж є за що поторгуватися з Вашингтоном. Так, на першому місці в індійському експорті до Америки — електричне та електронне обладнання на $12,3 млрд. Наприклад, Apple має свої виробничі потужності в Індії, які протягом останніх років були суттєво розширені. На другому місці — перли, дорогоцінне каміння та метали на $9,15 млрд. На третьому — фармацевтична продукція на $8,72млрд. Зокрема, Індія постачає до США 70% генеричних ліків.
Тож, можна припустити, що, як мінімум, щодо електроніки та фармацевтичної продукції США застосують винятки з 25% мит. До того ж, в експорті США до Індії на перших трьох місцях — мінеральні палива, олії, включно з нафтою, а також машини, ядерні реактори та котли. Тож, уряд Нарендри Моді може домовитися з Трампом щодо, наприклад, більших закупівель американської нафти, замість російської.
«Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо перешкоджати їхньому суверенітету, щоб вони платити 100% мито. Тому, я думаю, кожен, хто купує російську нафту, що перебуває під санкціями, має бути до цього готовий», — попередив цими днями Пекін міністр фінансів США Скотт Бессент.
Проте, ТСН.ua вже неодноразово писав, що погрози адміністрації Трампа застосувати додаткові 100% мита до всього китайського експорту до США, як покарання за купівлю російських енергоносіїв, навряд чи будуть втілені в життя. Нагадаємо, що в квітні цього року, в рамках розпочатої Трампом світової торгової війни з вирівнювання торгових балансів на користь США, Вашингтон вже вводив 145% мита на китайський експорт. Пекін тоді відповів власними 125% тарифами, заблокувавши також поставки рідкоземельних мінералів, що використовуються в оборонці, виробництві електрокарів, вітрових турбін тощо.
Тоді це паралізувало американський бізнес й призвело до шоку й величезних втрат на фондових ринках. Але, все ж, найболючіше для США — це те, що зараз Китай контролює близько 60–70% світових запасів та понад 85% виробництва рідкоземельних мінералів. Тому, наприкінці червня Вашингтон і Пекін досягли угоди: США знижують мита на китайські товари від 145% до 30%, а Китай на американський імпорт — від 125% до 10%.
