У «Київавтодорі» розповіли «Вечірньому Києву», як дорожні служби столиці відбудовували дороги після Другої світової війни, як змінювалися підходи до будівництва, які завдання стоять перед колективом на 2025 рік й скільки доріг не вистачає місту нині.
Можна стверджувати, що КК «Київавтодор» прямий спадкоємець тих, хто з 1836 року взявся за роботу, коли Будівельний комітет міської управи розпочав перші планові роботи з мощення вулиць. А до кінця ХІХ століття в Києві вже активно розвивалась дорожня інфраструктура: з’явилась бруківка на бетонній основі, яку укладали на центральних магістралях, у 1848–1853 рр. побудували Ланцюговий міст через Дніпро. Він став однією з перших масштабних інженерних споруд міста.
На початку ХХ ст. Київ мав уже понад 230 вулиць, багато з яких отримали тверде покриття, а у 1914 році в місті з’явилася перша поливальна машина. Проте невдовзі революційні події і війни призвели до занепаду інфраструктури Києва.
Із затвердженням у 1936 році нового Генерального плану розвитку Києва, що передбачав вихід міста на лівобережжя, дорожники столиці отримали масштабні завдання й почали активно використовувати асфальтобетон, проте тоді місту дуже не вистачало техніки.
Після Другої світової війни все довелося починати спочатку. 1 липня 1945 року Виконком Київради створив міську службу — Управління впорядкування міста, куди увійшла й транспортна складова. До цього управління також потрапила низка трестів, контор та господарств, таких як трест зеленого будівництва, контори комунальних лісів, зоопарк, міська станція захисту зелених насаджень, трест «Гідрошляхбуд», контори гідротехнічних споруд та дев’яти райкомунгоспів.
Київ під час війни втратив понад 40% житлового фонду, близько 80% громадських споруд, практично всю інженерно-транспортну інфраструктуру. Відновлювати дороги та мости довелося за умов відсутності техніки, гострої нестачі кваліфікованих кадрів, коштів та будівельних матеріалів. Проте перед дорожниками Києва стояло завдання в мінімальні терміни відновити вулично-шляхову мережу міста, забезпечити надійну роботу гідротехнічних та транспортних споруд, інженерних комунікацій.
На липень 1945 року на балансі Управління було 550 км шляхів, з яких лише 45,2 км мали удосконалене покриття, 363,5 км — тверде, а решта — 141,8 км являла собою звичайну вуличну мережу без покриття. Площа забрукованих проїздів і тротуарів становила близько 465,0 тис. кв.м, а протяжність вулиць, обладнаних зовнішнім освітленням, — лише 145 км. Зрозуміло, що санітарно-технічний стан всіх цих об’єктів був поганий. Майже все довелося відбудовувати з нуля, і завдяки щоденній праці містян Київ почав заліковувати свої воєнні рани.
У цих умовах при будівництві та ремонті автодоріг шляховики використовували навіть побиту цеглу та інші уламки матеріалів, які отримували від розбирання завалів зруйнованих будівель. Навіть при відбудові проїжджої частини Хрещатика використовувались ці відходи.
І ще довго, аж до кінця 1950-х років основним матеріалом для будівництва був рваний камінь, який кололи вручну, головним чином неподалік від Залізничного мосту на лівому березі Дніпра, на Березняках.
У 1950–60-х рр. у Києві спорудили 13 мостів і шляхопроводів. Зокрема побудували міст ім. Патона, Парковий пішохідний міст, пішохідний підземний перехід на Європейській площі (1962), шляхопроводи Автовокзальний та на Харківському шосе. Перша в місті транспортна розв’язка у двох рівнях була збудована в 1951 році на перетині Повітрофлотського та Брест-Литовського проспектів.
У 2002 році місто об’єднало всі підприємства, які займалися на той час будівництвом та ремонтом дорожньої мережі в комунальну корпорацію «Київавтодор». До її складу входять 15 виробничих підрозділів, близько 1,5 тис. одиниць спецтехніки та понад 4 тис. працівників.
Про сучасність говоримо з генеральним директором КК «Київавтодор» Олександром Федоренком.
— Назвіть, будь ласка, найскладніше завдання перед колективом за ці 80 років?
— За свою 80-річну історію перед колективом «Київавтодору» поставало безліч складних завдань, утім одним з найскладніших і наймасштабніших було післявоєнна відбудова столиці, — говорить генеральний директор КК «Київавтодор» Олександр Федоренко.
— А з початком повномасштабної агресії Росії проти України у лютому 2022 року перед підприємством постали нові виклики. У мирний час головним завданням підприємства було забезпечити якісне утримання дорожньої інфраструктури столиці — ремонт доріг, прибирання, обслуговування мостів і шляхопроводів. Однак війна перенесла нас у нові реалії, змінила пріоритети й умови роботи.
Так, одним із першочергових завдань стали насамперед такі як оперативна ліквідація наслідків обстрілів. Дорожники долучаються до розчищення завалів, ремонту пошкоджених ділянок доріг, мостів, шляхопроводів.
Під час повітряних тривог, після ракетних атак, працівники наших підприємств часто працюють у надзвичайних та тяжких умовах, щоб забезпечити безпечний і швидкий проїзд для екстрених служб. Дорожники брали участь у встановленні блокпостів, укріплень, будівництві захисних споруд у межах міста, відновлювали інфраструктуру, зруйновану рашистами, брали участь у розмінуванні території Київської області.
У якості гуманітарної допомоги, звільненим та постраждалим від ворога громадам міста Херсон, Миколаїв, Ізюм, Суми «Київавтодор» направляв спецтехніку та працівників від шляхово-експлуатаційних підприємств районів.
Водночас, дорожники виконують планові та аварійні роботи, забезпечуючи безперебійну роботу транспортної інфраструктури Києва.
Окремої поваги заслуговує мужність і самовідданість працівників наших підприємств, хто з перших днів став на захист країни. На сьогодні 334 дорожників перебувають у лавах Збройних Сил України.
Війна показала, що «Київавтодор» — не просто служба утримання доріг, а важлива частина інфраструктури столиці. І колектив корпорації показав свою здатність діяти швидко, професійно та патріотично у найскладніших обставинах.
— Як змінювалися підходи до будівництва доріг протягом 80 років?
— Підходи до будівництва доріг у Києві, які реалізовувалися «Київавтодором», суттєво змінилися за ці роки. Зміни відображають не лише розвиток технологій, а й соціально-економічні, політичні та інші виклики, через які проходила країна та місто.
Охопити повний аналіз 80-річної історії такого великого підприємства непросто, тому зосередимося на оцінці результатів за останні 10 років діяльності «Київавтодору». За цей час значно підвищилася якість утримання автомобільних доріг і споруд на них.
Так, починаючи з 2015 року, на підприємстві розпочали технічне переоснащення, впровадження сучасних технологій і матеріалів, якісних інноваційних змін, завдяки яким уперше відбувається масштабне оновлення дорожньої інфраструктури Києва.
За період 2015-2024 років, на 178 об’єктах виконано роботи з реконструкції та капітального ремонту загальною протяжністю майже 300 км.
Важливим напрямом у роботі дорожників міста стало проведення масштабних ремонтів штучних споруд. Адже основна більшість шляхопроводів у столиці мають вік понад 40 й більше років. Тому заплановані ремонти на них — перші з моменту їх будівництва.
Свого часу, коли вони проєктувалися, термін їх експлуатації становив 50 років під невелику інтенсивність руху й незначні навантаження. Сьогодні навантаження виросло мінімум втричі, інтенсивність руху виросла в понад 10 разів. Тому це пришвидшило зношення шляхопроводів, які вже не розраховані на такий інтенсивний трафік.
Так, за останні 10 років проведено роботи з реконструкції та капітального ремонту на 37 штучних спорудах.
При проведенні робіт із ремонту дорожнього покриття, задля підвищення якості та терміну експлуатації, ми почали використовувати новітні матеріали та технології: укладання гусасфальту, щебенево-мастикового асфальту, полімерасфальту, новітню гідроізоляцію та деформаційні шви тощо.
До того ж, розпочали поступовий відхід від практики ямкового ремонту. Упродовж 2015–2024 років відремонтували 461 об’єкт поточним ремонтом — влаштування суцільного верхнього шару асфальтобетонним покриттям).
Протягом цього часу ми здійснюємо активне технічне переоснащення підприємств корпорації: закуплено сучасну багатофункціональну техніку, зокрема всесвітньо відомих виробників BUCHER, SCHMIDT, BOSCHUNG, RASCO, JCB, JAC, CATERPILLAR, CRAFCO MAGNUM, WIRTGEN. На сьогодні автопарк підприємств налічує майже 900 одиниць спеціалізованої техніки.
Разом із закупівлею сучасної техніки, власними силами відновили близько 500 одиниць різноманітної старої техніки, яка на сьогодні використовується районними підприємствами в утриманні вулично-дорожньої мережі.
За останні 10 років корпорація впровадила численні інноваційні проєкти у сфері підвищення безпеки дорожнього руху, а також комфорту киян і гостей столиці.
Окремо хочу виділити втілені нами заходи, спрямовані на створення безбар’єрного простору в місті. Впровадження фізичної безбар’єрності — наразі одне з наших основних завдань. Розвиток доступної та безпечної міської інфраструктури, яка відповідає потребам усіх мешканців і мешканок столиці, ми реалізуємо під час реконструкцій та капітальних ремонтів об’єктів вулично-дорожньої мережі, а також поточних ремонтів.
Щоб ближче пізнати історію підприємства, у будівлі «Київавтодору» створили музей. У ньому зібрали унікальні експонати, архівні матеріали, спецодяг та фотодокументи, що ілюструють розвиток дорожнього господарства Києва. Від перших вулиць вимощених з бруківки до сучасних технологій. Експозиція дозволяє простежити шлях становлення підприємства, яке вже понад століття піклується про комфорт і безпеку столичних доріг.
— Яких доріг, де і скільки, не вистачає Києву натепер? Що для вирішення цієї задачі треба зробити?
— Насамперед, у зв’язку з великою кількістю автомобільного та транзитного транспорту, який рухається через Київ, місто потребує будівництва Великої Кільцевої (державний проект) дороги навколо Києва з будівництвом мостових або тунельних переходів через річку Дніпро. Велика Кільцева дорога навколо міста Києва дозволить значно розвантажити дороги столиці за рахунок розподілення транспортних потоків та руху транзитного транспорту за межі міської забудови, що дозволить зменшити навантаження на вулично-дорожню мережу, особливо на штучні споруди.
Другою нагальною потребою для столиці є нові мостові позакласні споруди через річку Дніпро та сучасні розв’язки для розподілення транспортних потоків. Будівництво цих інженерних споруд дозволить значно покращити транспортні зв’язки між розділеними на сьогодні районами та мікрорайонами міста, лівим та правим берегом Києва.
— Яка головна задача стоїть перед колективом на 2025 рік?
— Головна задача перед колективом «Київавтодору» на сьогодні — забезпечення належного стану дорожньої інфраструктури Києва в умовах воєнного стану.
Всі фото з архіву КК «Київавтодор».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»
