На Київщині зберігаються старовинні церкви, які досі вражають архітектурою, плануванням та оздобленням не лише киян, а й гостей столичного регіону. Так, Спасо-Преображенська церква в Гусинцях — єдина пам’ятка архітектури, яка вціліла під час будівництва Канівського водосховища, а Покровська церква в Сулимівці дотепер зберігає пам’ять відомого козацького роду Сулим. КВ підготувала підбірку найбільш визначних храмів Київської області, які варто відвідати.
Як з’ясувала КВ, пам’ятки архітектури розташовані у Бориспільському та Обухівському районі Київської області.
Спасо-Преображенська церква в Гусинцях
Як розповів голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко, Свято-Преображенська церква — це пам’ятка архітектури 19 століття, що стоїть посеред Дніпра. Вона — єдине, що вціліло від затопленого села під час створення Канівського водосховища.
“Сьогодні відновлена святиня сяє золотими куполами й нагадує: навіть у найважчих обставинах можна вистояти та зберегти найцінніше. Спасо-Преображенська церква в Гусинцях нагадує про затоплені села й місця, що зникли під водами Дніпра та водночас символізує силу й стійкість, що так необхідні нам сьогодні. Варто вистояти за будь-яких обставин”, — зазначив голова Бориспільської РДА.
За його словами, у Вороньківській громаді, де розташована церква також можна відвідати Проців та Кийлов.
“Це спокій і велич. Тут могутність природи й внутрішня гармонія. У самому Процеві варто просто прогулятися вулицями. Тут приклад любові до рідного краю. Місцевий майстер Віктор Апостол разом з артіллю створив справжній парк дерев’яних скульптур: десятки унікальних робіт, композиція засновників Києва, копія ялтинського маяка, млин, казкові персонажі й етнокуточки з квітковими композиціями. Це приклад щирої турботи про свою землю. А ще — ліс і місцева ферма, де можна відпочити, погодувати тварин разом із дітьми”, – додав він.
Собор Антонія і Феодосія у Василькові
Як зазначає портал “Мандруй Київщиною”, храм назвали на честь Антонія та Феодосія — засновників Києво-Печерської лаври. Собор будували три роки — з 1755 до 1758 року — за проєктом видатного архітектора Степана Ковніра. Храм знаходиться у Василькові, що на Київщині.
“До речі, поселення вперше згадується в “Повісті временних літ” під 988 та 996 роками. Назва міста походить від імені князя Володимира, яке він отримав під час Хрещення. Василів був важливою фортецею, що захищала Київ з південного напрямку від набігів степових кочівників. Згодом місто стало відомим як рідне місто преподобного Феодосія Печерського”, — зазначили на ресурсі.
Розміри храму становлять 20 на 20 метрів, а висота центрального купола в інтер’єрі досягає 28 метрів. Чотири бокові куполи розташовані над квадратними приміщеннями, що знаходяться між рукавами апсид. Вікна собору оздобили витонченими фігурними наличниками.
З часом більшість розписів було втрачено, у тому числі роботи майстра XVIII століття Василя Бібікова. Проте частина декору все ж збереглась і після тривалої реставрації храм відновив діяльність.
Село Сулимівка розташоване за 15 км на північний захід від Баришівки. Це родовий маєток відомого козацького роду Сулим, найвідомішими представниками якого були запорізький гетьман Іван Сулима, генерал-майор Яким Сулима та генерал-губернатор Східного і Західного Сибіру Микола Сулима.
У 1622–1629 роках у Сулимівці, родовому маєтку Івана Сулими, збудували кам’яну Покровську церкву. Її зведення, ймовірно, пов’язане з визволенням гетьмана з турецької неволі. Церква, одна з найстаріших у Київській області, є прикладом ранньої української архітектури. Її проста, але міцна будова нагадує фортифікаційні споруди з рисами козацьких та давньоруських храмів. Попри зміни 1838 та 1900 років, храм зберіг первісний вигляд”, — зазначає портал “Мандруй Київщиною”.
Водночас там зазначили, що біля храму розташовані садиба Сулим та занедбаний парк 19 століття. Церква слугувала усипальницею роду, проте в 1930-х роках склепи були пограбовані, а старовинні ікони знищені.
Михайлівська церква у Підгірцях
Михайлівська церква розташована в селі Підгірці, що за 15 км на північ від Обухова. Пам’ятка архітектури національного значення була збудована у 1742 році.
Церква відома своєю архітектурною особливістю – вона належить до клітського типу, що був характерним для дерев’яних храмів княжої доби. Будівля складається з трьох зрубів, накритих спільним дахом, з трьома банями. У ХІХ столітті до церкви додали двоярусну дзвіницю. Незважаючи на радянське ставлення до святині, коли храм використовувався як склад для збіжжя, у ньому збереглися різьблення та тематичні розписи ХІХ століття.
Нагадаємо, з 6 по 14 вересня у Галереї Portal 11 триватиме персональна виставка Марії Левитської “Україна. Геноцид культури”. Захід присвятять давнім козацькі хрести, кам’яним бабам степової зони та старовинним кримськотатарським кладовищам. Проєкт реалізується за підтримки “Українського культурного фонду”.
Читайте: У Києві запрошують на виставку Марії Левитської “Україна. Геноцид культури”
Фото: Мандруй Київщиною, Мандруй Україною, Руслан Дяченко у Facebook, Вандрівка, Україна Інкогніта
