Час / © Pixabay
Багатьом здається, що з кожним роком час минає дедалі швидше. Вчені з’ясували, що це не ілюзія — мозок справді інакше сприймає час у різні періоди життя.
Дитинство наповнене «вперше»: перше купання, перший похід до школи, перший самостійний день без батьків. Ці моменти формують безліч яскравих спогадів і розтягують відчуття часу — здається, що день був довгим і насиченим.
Натомість дорослі, зазвичай, живуть у режимі «копіпаст» — одні й ті ж дії, маршрути, завдання. Мозку не вистачає нових вражень, тому день скорочується до набору звичних кадрів.
Як пояснює психолог Марк Віттманн з Інституту психології та психічного здоров’я у Фрайбурзі, сприйняття часу тісно пов’язане з тим, наскільки багато нового ми сприймаємо щодня. Чим менше новизни — тим коротшим здається період.
Кожного разу, коли ми стикаємось з чимось незвичним, мозок вмикає режим пильності. Цей «вибух уваги» зберігає більше деталей у пам’яті, і пізніше день здається довшим.
Для дітей кожен момент — відкриття. Вони фіксують усе: нове слово, жарт на перерві, незнайому гру. Дорослі ж часто проживають дні в автоматичному режимі — спогадів менше, тому тиждень «пролітає» як один день.
Дослідження з використанням VR (віртуальної реальності), проведене у 2024 році, показало: старші люди недооцінювали часові інтервали приблизно на 15%. Тобто новизна справді «сповільнює» внутрішній годинник.
У молодому віці нейронні сигнали передаються дуже швидко. З віком швидкість передачі знижується, а шляхи між рецепторами й мозком подовжуються. У результаті — мозок фіксує менше «кадрів» за секунду.
Це помітно навіть в очах: у молодих людей очі здійснюють більше мікро-рухів — саккад — за хвилину. З віком або втомою їх стає менше. Менше фіксацій — менше кадрів — коротше сприйняття подій.
Це як листати фліпбук: чим більше сторінок, тим плавніше рух. Якщо «листати» рідше, сюжет стає уривчастим, а в пам’яті — коротшим.
Якісний сон допомагає «розтягнути» день. Виспані нейрони працюють швидше, краще фіксують інформацію та формують чіткіші спогади.
Навпаки, недосипання — ворог часу. Атлет після безсонної ночі пам’ятає лише окремі моменти гри, а студент — тільки початок і кінець іспиту. Хронічна втома робить життя розмитим: не тому, що час пришвидшився, а тому, що мозок фіксує менше.
Додайте сюди зниження рівня дофаміну — нейромедіатора, що відповідає за мотивацію та оцінку тривалості — і отримаєте ще один чинник спотвореного сприйняття.
Здавалося б, нескінченна стрічка TikTok чи Instagram має бути різноманітною. Але алгоритми часто показують подібний контент. Для мозку — це одна й та сама інформація, тому нічого нового не фіксується.
Години минають, а в пам’яті — пусто. Додайте синє світло екранів, яке заважає сну, — і отримуєте подвійний удар по внутрішньому годиннику.
Натомість як радять вчені, краще замінити пасивний скролінг на активну новизну: новий рецепт, спроба намалювати, прогулянка незнайомим маршрутом. Це насичує пам’ять моментами, які «розтягують» день.
Дорослі рідко мають змогу спонтанно досліджувати світ. Завантаженість справами — від роботи до фінансів — звужує увагу до задач, позбавляючи новизни.
Опитування 2023 року показало: люди похилого віку вдвічі частіше, ніж молодь, відчувають, що «рік промайнув миттєво». Причина — одноманітні дні, а не здоров’я.
Утім, існують винятки. Так звані «супер-ейджери» — активні пенсіонери, які постійно навчаються та спілкуються — краще орієнтуються в часі й мають потужнішу пам’ять. Новизна тримає «внутрішню камеру» активною.
Сприйняття часу можна змінити. Для цього не потрібно кардинально міняти життя:
Плануйте щотижня хоча б одну нову активність: іншу прогулянку, нове хобі або спробуйте іншу мову.
Звертайте увагу на деталі — звуки, кольори, запахи.
Відмовтесь від щоденного скролінгу під обід і пройдіться вулицею: зафіксуйте 5 речей, які раніше не помічали.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що науковці довели, що люди можуть потрапити у майбутнє і подорож в часі реальна.
