Російська атака дронів на Польщу в ніч на 10 вересня, а також подальші російські провокації в повітряному просторі Естонії, Румунії, Данії, Норвегії привертають постійну увагу західних ЗМІ та політиків.
В чому полягає гра Путіна? Чи адекватно реагують країни Заходу? І що все це означає для подальшого перебігу війни в Україні?
Голова правління Фонду Стефана Баторія (Польща) Едвін Бендик зосередився на Польщі, щоб знайти відповіді на ці питання. Результати його роботи – в статті Дрони, що "розбудили" Польщу: чи вдалося РФ розсварити Україну із союзниками. Далі – стислий її виклад.
Відповідь Польщі складається не лише з військової складової, яка, на думку експертів, була успішною, але й з політичної – країни НАТО продемонстрували єдність.
Слід враховувати, що потенціал стримування Росії базується головним чином на гарантіях союзників Польщі та союзницькій єдності в рамках НАТО та ЄС.
Нагадаємо, що перший постріл зробив голландський літак, в операції брали участь літаки інших країн, а в результаті атаки свої літаки до Польщі відправили Франція і Велика Британія, ядерні держави.
Їхня присутність сигналізує, що вартість атаки для Росії зросте через ризик універсалізації відповіді. Ці конкретні рішення Франції, Великої Британії, а також Чехії були підкріплені однозначними заявами про політичну підтримку.
Також нагодою продемонструвати союзницьку єдність стала реакція на запуск статті 4 Договору про Північноатлантичний союз. Це означає початок консультацій між союзниками та підвищення готовності до співпраці, і можна сказати, що це передує статті 5, яка зобов'язує союзні держави надавати безпосередню допомогу в разі збройного нападу.
Варто додати, що 10 вересня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові про стан Євросоюзу згадала про російську провокацію, попередивши Москву, що Союз буде захищати кожен квадратний сантиметр європейської території.
Завдяки провокації проти Польщі Росія спробувала розколоти польське суспільство.
У соціальних мережах з'явилися повідомлення, що насправді ми мали справу з українською провокацією, бо саме Україна зацікавлена у безпосередньому втягненні Польщі та НАТО у війну.
Також поширювалися повідомлення про те, що НАТО не спрацювало і є слабким, що польський уряд теж не справляється.
Але влада і суспільство продемонстрували єдність.
Символічним жестом єдності між урядом і президентом стала фотографія, на якій глава МЗС Радослав Сікорський тисне руку президенту Каролю Навроцькому у Вашингтоні під час візиту з нагоди Генасамблеї ООН.
Дослідження громадської думки, проведене IBRiS, показує, що 82% опитаних не мають сумнівів, що атака дронів була не помилкою, а цілеспрямованою російською провокацією.
Крім того, дронова провокація РФ позитивно вплинула на динаміку політичних відносин Польщі та України. 18 вересня до Києва прибув польський віцепрем'єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, де підписав угоду про співпрацю.
Зокрема, у сфері підготовки з протидронової оборони, розвитку спільних технологій, військової та інших форм співпраці.
Це дуже обнадійливі сигнали, оскільки вони свідчать про істотну зміну перспективи щодо України.
Але процес інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО будуть залежати і від українськи експертів, які повинні надавати своїм європейським колегам аргументи на користь деескалації, а не ескалації – як найкращої відповіді на російську загрозу (навіть якщо це було би правдою).
Докладніше – в матеріалі Едвіна Бендика Дрони, що "розбудили" Польщу: чи вдалося РФ розсварити Україну із союзниками.
