Автомобільний затор / © Getty Images
Таких заторів, які були в Києві до повномасштабної війни, тепер не спостерігається. «Транспортний колапс», яким часто лякають медіа, є абсолютною маніпуляцією, оскільки такого терміну в транспортному плануванні взагалі не існує.
Про це розповів викладач кафедри міського будівництва КНУБА та директор команди «ПроМобільність» Дмитро Беспалов в інтерв’ю «РБК-Україна».
За його словами, війна сильно позначилася на трафіку Києва.
«Спершу Київ був пустий, приблизно як під час карантину через COVID. За 30+ хвилин можна було доїхати до будь-якої точки: Печерська або Дарниці. З паркуванням проблем не було. Але все одно люди багато їздили: було 300 тисяч активних автомобілів. Коли автомобілів стає менше півмільйона, Київ абсолютно проїзний, і все чудово», — зазначив Беспалов.
Експерт наголосив, що столиця чудово справляється з половиною мільйона активних авто на добу.
«За даними від КМДА, в Києві щодня понад мільйон активних автомобілів. Це приблизно як до війни… Але заторів, таких як до повномасштабної війни, я поки не бачу», — додав він.
Дмитро Беспалов зазначив, що у Києві встановлені камери з функцією розпізнавання номерних знаків, які щодня рахують кількість авто і є чіткі дані щодо їхньої кількості. Щоправда, ці дані, за його словами, вочевидь, не потрапляють до жодної аналітичної системи, яку б використовували для ухвалення рішень.
«Головна проблема Києва — у нас немає системи моніторингу трафіку, яка б фіксувала затори. От в КМДА викликають профільного фахівця, питають: „Які були затори сьогодні?“ Він каже: „Заторів не було, система відпрацювала штатно“. „Добре, покажіть документи, аналітику“. Але її немає», — пояснив експерт.
Фахівець повідомив, що свого часу було розроблено лічильник трафіку на основі даних Google: якщо в додатку Waze, яким активно користуються таксисти, побудувати маршрут із точки А до точки Б, можна отримати дані про ситуацію на дорогах в реальному часі.
«Скажімо, дашборд показує затори на 5 балів. Це ще не критично. На графіку видно криву затримки — це відсоток часу, який ви витрачаєте понад норму. Наприклад, вночі при пустих дорогах поїздка триватиме умовно 20 хвилин, а зараз — на 70% довше. До речі, затримка у 90% і навіть 100% — не дуже велика. До повномасштабної війни я бачив затримки і 120%, і 140%, і навіть ще більші. Тоді це була регулярна ситуація. Ми вже забули, але тоді затори в деякі дні були неймовірні», — нагадав Беспалов.
За словами експерта, щось схоже до «транспортного колапсу», коли параметри роботи транспортної системи різко обвалюються в рази, трапилося в Києві всього один раз, коли випала кількамісячна норма опадів снігу у 2012 році.
«Тоді дійсно був транспортний колапс — деякі поїздки почалися і навіть не закінчилися. Люди до ранку сиділи в автомобілях, автобусах, тролейбусах, поки комунальники не допомогли їм вибратися», — пригадав він.
Дмитро Безпалов зауважив, що у транспортних планувальників є поняття «відмовостійкість», щоб у разі надзвичайних подій не було суттєвого погіршення роботи екстреного транспорту, громадського транспорту. За його словами, зараз відмовостійкість в транспортній мережі Києва невисока.
«Колись був збіг обставин, коли „мінер“ на мосту Метро сказав що його замінував і одночасно дала збій система оплати в метро. Це був такий собі міні-”колапс», який швидко подолали. Київ вміє боротися з такими ситуаціями, може вирішувати такі проблеми», — наголосив він.
Нагадаємо, у Києві зупиняється робота міського громадського транспорту під час оголошеної тривоги через російські повітряні атаки.
