Збивання російських дронів у Польщі / © ТСН
Російські удари дронами по Польщі стали безпрецедентним викликом і водночас попередженням. Від того, як Європа та НАТО відреагують на ці дії, може залежати майбутня безпека всього континенту.
Про це йдеться у матеріалі редактора міжнародних новин Sky News Домініка Ваггорна.
Автор статті зазначає, що Росія активно застосовує тактику «нарізання салямі» — серію дрібних, на перший погляд не надто загрозливих кроків, які в комплексі дають масштабний ефект. Таким чином Кремль поступово підвищує рівень напруженості, перевіряючи межі допустимого для Заходу.
Приклади таких провокацій — обстріл будівлі Британської ради та офісу ЄС у Києві чи глушіння GPS літака європейського високопосадовця.
«Кожна окрема провокація викликає лише риторику з боку Заходу, але при цьому щоразу перетинається нова „червона лінія“, і Росія отримує більше впевненості», — зазначається у статті.
2014 року президент Росії Володимир Путін уже застосовував подібну тактику, використовуючи «зелених чоловічків» для захоплення Криму. Тоді нерішучість Заходу фактично визначила результат.
Зараз, за словами Ваггорна, «він відрізав більший шматок — атаками дронами на Польщу. Це, безумовно, випробування готовності НАТО виконати свої зобов’язання за статтею 5».
Йдеться про напад на державу-члена Альянсу, який союзники розцінюють як навмисний. Та попри це, ймовірність застосування статті 5 залишається низькою.
Проте ігнорування інциденту може бути сприйняте Москвою як ознака слабкості, що підштовхне Кремль до нових дій.
Автор нагадує, що розмови про санкції лунають постійно, але вони не змогли запобігти війні чи змусити Росію її зупинити. Єдиним дієвим інструментом могли б стати обмеження експорту російської нафти, однак президент США Дональд Трамп поки не погоджується їх запровадити.
«Ці дрони ставлять запитання: чи готовий Захід до ще більшої втягнутості у війну, вже із застосуванням власних військ?» — акцентував автор публікації.
У Європі розглядають можливість введення військових підрозділів на територію України після потенційного перемир’я. Та якщо навіть атаки дронами спричиняють труднощі з відповіддю, то у разі гібридних методів ситуація стане ще складнішою.
Росія дає сигнал: її неоднозначні та «відмовні» методи можуть серйозно ускладнити дії НАТО, якщо Альянс наважиться напряму втрутитися у війну.
«Добре подумайте, перш ніж відправляти війська», — ось меседж Кремля.
Водночас, підкреслює автор, Європа вже зараз могла б зробити більше. Попри війну вона продовжує купувати російські енергоносії — на суму понад 20 млрд євро на рік. При цьому сукупна економіка ЄС у 20 разів перевищує російську, що дає значно більше можливостей для підтримки України.
Якщо ці ресурси не буде використано, слід очікувати нових «шматків салямі», які Москва продовжить відрізати у своєму стилі.
Нагадаємо, коментуючи вторгнення російських дронів до Польщі у ніч проти 10 вересня, прем’єр-міністр країни Дональд Туск заявив, що, найімовірніше, відбулася «провокація великого масштабу».
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що повна оцінка інциденту з російськими дронами у Польщі ще триває, тому відмовився називати це навмисним нападом. Водночас, за словами Рютте, це «абсолютно безрозсудна» та «небезпечна» поведінка, яка не є поодиноким випадком. Генсек запевнив, що Альянс захищатиме «кожен сантиметр» своєї території.
Журналіст Віталій Портников назвав 5 завдань, які Росія прагне вирішити атакою безпілотників на Польщу: тестування НАТО, створення атмосфери страху, провокування дискусії про обороноздатність Європи, підживлення антиукраїнських настроїв, підготовка до більш масштабних дій.
Роман Луцький / © instagram.com/roman_lutskyi
Патріарх Кирил / © Associated Press
Портников пояснив, чому Кремль націлився на Польщу / © ТСН.ua
