У четвер, 24 липня, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт № 13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Документ скасовує скандальні норми законопроєкту №12414, який викликав протести по країні та критику з боку антикорупційної спільноти і ЄС.
НАБУ та САП увечері 24 липня повідомили, що поданий президентом законопроєкт №13533 відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності цих органів. Там зазначили, що брали участь у підготовці тексту та закликали Верховну Раду якнайшвидше ухвалити невідкладну ініціативу президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП, пояснили в антикорупційному відомстві.
Також народний депутат Ярослав Юрчишин розповів, що президентський проєкт на «90% повторює той, що зареєстрували 48 депутатів з різних фракцій» у відповідь на скандальний законопроєкт №12414, який де-факто ліквідовував незалежність антикорупційних органів і підпорядковував їх генпрокурору, якого призначає президент. Зі слів Юрчишина, різниця полягає «фактично в прикінцевих та перехідних положеннях».
«Буду агітувати колег голосувати “за”. Бо ми не про прізвища авторів, а про рух до ЄС. І це точно в цьому напрямку», – написав депутат.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, голосування за законопроєкт про повернення повноважень НАБУ та САП відбудеться наступного тижня – ймовірно, у період між 29-31 липня.
Аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив проаналізували зміст та наслідки законопроєкту № 13533, поданого Володимиром Зеленським.
Законопроєкт передбачає запровадження механізму перевірок на поліграфі працівників НАБУ та САП, які мають доступ до державної таємниці (підрозділами внутрішнього контролю НАБУ та САП за методологією СБУ) та перевірки протягом шести місяців детективів НАБУ та прокурорів САП, які мають доступ до державної таємниці, що здійснюватиме Служба безпеки України. Загалом це стосується усіх органів правопорядку та прокуратури.
Проєкт закону скасовує всі процесуальні обмеження для САП, внесені Законом № 4555-ІХ. Як зауважують експерти, ці процесуальні обмеження накладались не лише на САП, а й усіх прокурорів. Разом з тим зберігається механізм «витребування» матеріалів з метою перевірки самим генеральним прокурором або прокурорами – крім проваджень НАБУ.
«Натомість уся логіка впровадження стандартів ЄС полягала у зворотному – розширення процесуальної незалежності прокурора, а не повернення до старих наглядових проваджень прокуратури», – пояснюють в ЛЗІ.
Документ також скасовує обмеження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо керування прокурорами САП.
«Підстави для проведення невідкладних обшуків (без ухвали слідчого судді) повертаються у первинну редакцію», – додають експерти.
Проєкт Закону зберігає зміни до ст. 615 України, які передбачають можливість зміни місця проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень під час дії воєнного стану за клопотанням потерпілого, який є близьким родичем чи членом сім’ї особи, яка зникла безвісти за особливих обставин. За таким клопотанням місце змінюється на місце проживання (перебування) потерпілого, який є близьким родичем чи членом сім’ї особи, зниклої безвісти за таких обставин.
Аналітики зазначають, що зберігається можливість добору в прокуратуру прокурорів поза процедурою конкурсу, а також звільнення внаслідок виведення «поза штат» у звʼязку з реорганізацією, ліквідацією органу прокуратури.
Прикінцевими й перехідними положеннями проєкту Закону впроваджується такий механізм «очищення антикорупційних органів від впливу російських спецслужб», додають аналітики.
«Основний задум “компромісних” змін від президента є “очищення” НАБУ від впливу російських спецслужб. Інформаційна кампанія, якою було завдано шкоди репутацію НАБУ у звʼязку з обшуками й затриманням 21 липня, створила уявлення, ніби це є поширеною проблемою у НАБУ. Проте належних доказів чи достатньо публічної комунікації з боку СБУ не було здійснено», – ідеться в матеріалі.
У Лабораторії законодавчих ініціатив вважають, що такі перевірки можуть бути тиском на НАБУ та САП, а також підставою для отримання СБУ доступу до матеріалів НСРД у провадженнях НАБУ та САП. Також через постійні перевірки на поліграфі НАБУ може стати «узалежненим» від СБУ, що загрожує підривом інституційної незалежності НАБУ та САП, яка «вибудовувалась протягом 10 років в ході реалізації державної антикорупційної політики».
На час дії воєнного стану працівникам і працівницям НАБУ повністю забороняється виїжджати за кордон (крім службових відряджень), наприклад, у відпустку. Окрім того, процедура погодження службових відряджень може містити низку бюрократичних обмежень, які стануть підставою для зловживань, ідеться в тексті.
Згідно з документом, Офісу генпрокурора та Міністерству юстиції доручили посилити роботу щодо розшуку та видачі іноземними державами (екстрадиції) осіб, які ухиляються від досудового розслідування, судового розгляду чи відбування покарання. А Офісу ненерального прокурора, Міністерству юстиції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, НАБУ, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіції, Державній службі фінансового моніторингу України доручено посилити роботу щодо виявлення, розшуку на повернення з іноземних держав активів, здобутих злочинним шляхом.
У загальному висновку ЛЗІ йдеться, що проєкт закону №13533 є компромісом щодо збереження процесуальної незалежності САП, а також усіх прокурорів. Ним скасовуються всі обмеження процесуальної незалежності САП, однак він посягає на інституційну незалежність НАБУ та САП через впровадження постійних перевірок на поліграфі з боку СБУ або за її методологією.
«При цьому негативні положення щодо кадрових питань в прокуратурі не скасовуються. Так, до прокуратури можна буде і надалі добирати людей поза конкурсом (всупереч стандартам ЄС), а також звільняти їх у разі ліквідації, реорганізації органу прокуратури», – додають аналітики.
У Національному антикорупційному бюро прокоментували «нібито нові ризики для незалежності НАБУ у зв’язку з положеннями нового законопроєкту».
Там зазначили, що перевірку на поліграфі пропонується проводити не Службі безпеки України, а Управлінню внутрішнього контролю НАБУ. «Законопроєкт, який має усунути загрози незалежності антикорупційних органів, передбачає, зокрема, проходження поліграфа працівниками НАБУ, які мають доступ до державної таємниці. Ці перевірки пропонується проводити саме УВК НАБУ», – ідеться в повідомленні. У НАБУ наголошують, що застосування поліграфа в таких випадках – усталена внутрішня практика Бюро. Так, працівники проходять поліграф під час службових розслідувань, призначень і перепризначень.
«У 2024 році УВК провело понад 200 психофізіологічних опитувань працівників НАБУ із використанням поліграфа. Важливо, щоби методологія таких перевірок, затверджена НАБУ і СБУ, виключала ризики втручання в оперативну діяльність або тиск на працівників», – додали в бюро.
