Парад у Пекіні 3 вересня 2025 року / © Associated Press
У Пекіні 3 вересня відбувся масштабний військовий парад, присвячений 80-й річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні. Подія зібрала здебільшого лідерів авторитарних країн, зокрема очільників Росії та Північної Кореї — Володимира Путіна та Кім Чен Ина.
Іноземні ЗМІ називають цей парад демонстрацією військової сили та дипломатичного впливу Китаю.
Водночас міжнародні експерти вважають, що ця подія може стати тривожним сигналом для України, оскільки вона показує демонстрацію дружніх відносин між трьома диктаторами.
ТСН.ua зібрав реакцію іноземних ЗМІ про військовий парад у Китаї.
Під час зустрічі з Путіним у Пекіні північнокорейський лідер Кім Чен Ин пообіцяв надати Москві «повну підтримку», назвавши це «братським обов’язком». Путін подякував за допомогу, зокрема військову, передає Politico.
Пхеньян є ключовим союзником Кремля, постачаючи зброю та навіть солдатів для війни в Україні.
Кім Чен Ин та Володимир Путін / © Associated Press
Їхня зустріч відбулася на параді в Пекіні, де Сі Цзіньпін зібрав 26 лідерів. Символічною стала спільна поява на трибуні трьох лідерів — Сі, Путіна та Кіма.
Це викликало миттєву реакцію президента США Дональда Трампа, який заговорив про «змову проти Америки». У своєму виступі Сі наголосив на силі та самостійності Китаю, не називаючи США безпосередньо.
Зустріч трьох лідерів — Китаю, Росії та КНДР неабияк розлютила Трампа. У своєму пості на платформі Truth Social він цікавився чи згадає Сі у своїй промові допомогу з боку США у Другій світовій війні, зокрема ту «величезну допомогу» та жертви, які Америка принесла для звільнення Китаю від іноземної агресії.
«Бажаю президенту Сі та чудовому народові Китаю великого й тривалого свята. Передайте, будь ласка, мої найтепліші вітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, поки ви готуєте змову проти Сполучених Штатів Америки», — йдеться в заяві президента США.
Володимир Путін, Сі Цзіньпін та Кім Чен Ин / © Фото з відкритих джерел
Тим часом видання CNN підкреслює, що роздратування Трампом могло входити в план Сі Цзіньпіна.
«Публікація у Truth Social означає одне: якщо дві зустрічі авторитарних лідерів, супротивників США та колишніх союзників у Китаї цього тижня були задумані як особиста образа президента США, то вони спрацювали ідеально», — йдеться у статті.
Президент США Дональд Трамп / © Getty Images
Видання підкреслює, що ця ситуація показала марність спроб Трампа «підкорити жорстких світових лідерів своїми чарами «мистецтва укладання угод», а також що його буцімто тісні стосунки з такими лідерами можуть стати вирішальними.
Святкування в Китаї відбувається в напружений міжнародний момент, коли країна прагне скористатися слабкістю зовнішньої політики Трампа, яка підірвала репутацію США. Як зазначає CNN, іронія полягає в тому, що Китай влаштовує саме ті видовища, які так подобаються Трампу.
Однак згуртування антизахідних держав у Пекіні — це не просто «тролінг». Це попередження, що політика другого терміну Трампа, заснована на примусі та націоналізмі, може дати зворотний ефект.
Своєю чергою Володимир Путін відповів на звинувачення Трампа у змові та наголосив, що на міжнародному форумі у Китаї ніхто з присутніх не сказав жодного поганого слова про чинну адміністрацію Білого дому.
«Під час різноформатних переговорів і в неформальній обстановці, і в формальній, ніхто й ніколи не висловлював будь-яких негативних суджень щодо чинної американської адміністрації», — говорив він на пресконференції, сподіваючись, що його слова почують і в Вашингтоні.
Військовий парад у Пекіні мав на меті продемонструвати силу Китаю та послати світу певний «сигнал» щодо своєї могутності країни, пише Financial Times.
Водночас CNN зазначає, що святкування КНР є частиною зусиль Пекіна, спрямованих перевірити альтернативні глобальні зв’язки та системи, аби затьмарити Захід.
Видання наголошує, що зібравши лідерів з Азії, Близького Сходу та інших країн, Сі продемонстрував здатність блоку зірвати глобальну владу США на багатьох фронтах представити Китай як альтернативного світового лідера.
Парад у Китаї / © Associated Press
«Наприкінці зустрічі лідерів з усієї Азії та Близького Сходу Сі представив нове бачення того, як слід керувати міжнародними справами, так само як політика Трампа «Америка понад усе» перевертає світ. Масштабна демонстрація сили дала Сі можливість показати своїм гостям, що Китай має не лише амбіції, а й військову міць, щоб підтримати його бачення», — зазначають журналісти CNN.
Окрім того, іноземні журналісти зазначають, що для внутрішньої аудиторії парад став демонстрація того, наскільки далеко Китай зайшов з часів війни: від країни, захопленої та «приниженої» Японією, до світової наддержави.
«Хоча цей парад офіційно відзначається з нагоди 80-ї річниці офіційної капітуляції Японії у Другій світовій війні, він набагато більше, ніж просто обговорення. Йдеться про проєкцію влади як всередині країни, так і по всьому світу», — йдеться у статті Sky News.
Газета Financial Times зазначає, після огляду військ Сі Цзіньпін спостерігав за масштабним парадом, у якому взяли участь 45 військових колон.
Парад став майданчиком для публічної прем’єри нових підрозділів та новітнього озброєння армії.
Зокрема, Пекін продемонстрував найновіші розробки у сфері озброєння, серед яких:
міжконтинентальна ракета DF-5C, здатну, за офіційними заявами, уражати будь-яку ціль на планеті;
підводні дрони AJX 002 та HSU 100;
Також публіці представили складники ядерної тріади Китаю — наземні, морські та повітряні стратегічні сили.
Фінальним акордом став проліт семи літаків J-10 над площею Тяньаньмень. Вони залишили у небі 14 кольорових димових смуг, які символізували 14 років опору японській агресії.
На думку професора Керрі Брауна із Лондона, парад слугував чудовою «вітриною» китайської могутності та прогресу.
Водночас науковець підкреслив розрив між цією демонстрацією та реальністю, нагадавши, що армія Китаю не проходила випробування в повномасштабній війні вже десятиліття, що ставить під питання її практичний бойовий досвід, попри вражаючий вигляд.
Кореспондент Sky News Айвор Беннет підкреслив, що перебування кремлівського диктатора Володимира Путіна та його відверті зустрічі з лідерами Китаю та КНДР були дуже показовими.
Журналіст вважає, що таким чином Путін хотів передати послання Дональду Трампу та Україні, яке полягає в тому, що Росія може продовжувати війну так довго, як потрібно, поки не отримає те, чого хоче.
Володимир Путін у Китаї / © Associated Press
На думку автора, демонстративно дружні переговори Путіна з лідером КНДР Кім Чен Ином мають провокуючий характер. Україну та країни-союзниці особливо хвилюватиме риторика взаємної підтримки, а не знаменні обійми та рукостискання.
Кремлівський лідер висловив подяку за участь корейських бійців у боях на Курщині, а Кім у відповідь пообіцяв повну підтримку і нові партії солдатів для допомоги Москві.
«Це зловісне попередження та ще один доказ того, що для Москви це дружба з поглибленими стратегічними вигодами. Тож якщо й існувала якась надія, що в Росії незабаром закінчаться людські ресурси, то вона, ймовірно, просто згасла», — наголосив журналіст Sky News.
Додатковим приводом для тривоги слугує відкрита підтримка Путіна з боку китайського лідера Сі Цзіньпіна. Як зазначає Беннет, попри публічні заяви Пекіна про нейтралітет щодо України, його дії під час візиту російського президента свідчили про зовсім іншу позицію.
Зокрема, Сі Цзіньпін надав Путіну почесне місце праворуч від себе під час урочистих заходів, виділивши йому центральну роль.
Досконала вистава та вражаючий список гостей були розроблені, щоб надіслати США та їхнім союзникам послання про силу Китаю, зазначає The Guardian.
Видання зазначає, що захід відвідали світові лідери переважно з незахідних країн, і жодного із Європи чи Заходу.
Водночас зустріч трьох авторитарних лідерів — Путіна, Сі та Кіма — стало своєрідним послання Заходу непокори Китаю.
«У своєму вступному слові Сі заявив, що світ стоїть перед вибором між миром і війною, попередивши, що Китай — велика нація, яку ніколи не лякають жодні хулігани, ймовірно, завуальований натяк на США та їхніх союзників. Він сказав, що минуле показало, що китайський народ завжди об’єднувався, щоб кинути виклик ворогові, стикаючись із негараздами», — підкреслює The Guardian.
Китайський військовий парад мав на меті попередити США, Європу та сусідів про наслідки спроб кинути виклик інтересам Китаю.
Як зазначає іноземне медіа, у своїй промові Сі Цзіньпін знову згадав про «омолодження нації» — концепцію, що безповоротно пов’язана з анексією Тайваню, який Пекін вважає своєю незаконно відокремленою провінцією. Проте Тайвань категорично відкидає ці претензії.
Парад у Пекіні має доволі вагоме значення для Києва, заявляє Sky News.
Там зазначають, що присутність Путіна на параді викликає занепокоєння. Видання нагадує, що саме підтримка Китаю дозволила Москві витримати економічний тиск санкцій, запроваджених у відповідь на її напад на Україну у 2022 році.
Попри формальні заяви про нейтралітет, Китай продовжує підтримувати торгівельні відносини з Росією. Хоч обсяги торгівлі цього року дещо зменшилися, аналітики відзначають, що Кремль активно прагне відновити попередні показники та поглибити двостороннє співробітництво.
Додаткову тривогу викликає те, що КНДР направила близько 11 тисяч своїх солдатів до Росії, зокрема й в Курську області.
Sky News наголошує, що міжнародна демонстрація підтримки може бути сигналом про зміцнення військово-політичних союзів навколо Росії.
Територіальні питання України: Путін зробив заяву про референдум
Команда Кім Чен Ина зачистила його сліди після зустрічі з Путіним (відео)
Сі Цзіньпін натякнув Путіну на можливість жити до 150 років
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.
Навіщо читати перед сном: топ-3 причин зробити книжку своєю вечірньою звичкою / © Credits
Переговори Путіна й Зеленського / © ТСН
Блогер / © Freepik
Трамп заперечив наміри вивести американські війська з Польщі
