У середу, 2 липня, в Києві відбулася щорічна пресконференція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, присвячена третій річниці його перебування на посаді. Захід пройшов під символічною назвою «Сміливі змінюють світ».
На початку свого виступу Лубінець зазначив, що за ці три роки роботи інституція Омбудсмана зазнала кардинальних змін у підході до взаємодії з громадянами. Якщо раніше для спілкування з Уповноваженим потрібно було фізично їхати до Києва, то тепер ситуація докорінно змінилася.
«Три роки тому я стикнувся з тим, що громадяни України, якщо вони хочуть поспілкуватись з уповноваженим або його представниками, фактично заступниками, треба фізично їхати в Київ. Ми докорінно змінили цей підхід, зробили децентралізацію нашої інституції», — розповів Дмитро Лубінець.
Він додав, що станом на сьогодні в кожному регіоні України призначений представник Омбудсмана, який очолює регіональну команду. Розпочато масштабний проект відкриття регіональних центрів захисту прав людини, деякі з яких спеціалізуються на захисті прав дитини.
Одним з найважливіших напрямків роботи залишається повернення українців з російського полону. За офіційними даними, станом на день пресконференції відбулося 65 обмінів, в результаті яких повернуто 5757 військовополонених, 294 цивільних заручників та 1378 українських дітей.
«Сім органів в Україні займаються поверненням трьох категорій громадян України», — пояснив Омбудсман, зазначивши тісну співпрацю з Офісом Президента, Міністерством оборони, Головним управлінням розвідки, СБУ та іншими відомствами.
У рамках Стамбульських домовленостей відбулося два раунди прямих перемовин між Україною та росією. Представник Омбудсмана в секторі безпеки і оборони Юрій Ковбас є офіційним членом української делегації та фізично брав участь у переговорах в Стамбулі.
Важливим аспектом роботи є документування злочинів російської сторони.
«Під час кожного повернення фізично присутні мої співробітники, вони спілкуються з кожною і кожною, хто повертається з російського полону», — розповів Лубінець.
Ці звіти щомісячно передаються міжнародним партнерам та можуть стати доказами під час розслідування воєнних злочинів.
Омбудсман відверто визнав, що повернення цивільних заручників залишається найбільш складним напрямком роботи.
«Скажу відверто, у нас юридично нема процедури проведення обмінів. У нас не налагоджено з жодним міжнародним партнером прямого каналу комунікації і тиску на російську федерацію, якраз по напрямку повернення цивільних заручників», — констатував він.
За три роки інституція отримала понад 71 000 звернень від родин військовополонених та зниклих безвісти, провела більше 300 зустрічей за участю десятків тисяч громадян. Найбільша зустріч цього року зібрала понад 1300 родин військовополонених та загиблих.
Окремим блоком роботи є розгляд скарг на порушення прав під час мобілізації. За 2024 рік Омбудсман отримав близько 3,5 тисячі звернень, а в поточному році — вже понад 2000.
«Незважаючи на те, що ми чітко розуміємо, що в нас відбувається, що нам треба проводити мобілізаційні процеси, але моя позиція дуже проста — це треба робити виключно на підставі діючого законодавства України без порушень прав громадян України», — наголосив Уповноважений.
За результатами звернень були відкриті кримінальні провадження, а понад 50 співробітників ТЦК СП притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Лубінець повідомив про нову загрозу — інформаційну кампанію росії, спрямовану на дискредитацію українських органів влади.
«Паралельно з процесом перемовин російська федерація запустила велику інформаційну компанію, яка направлена на родини військовополонених осіб з безвісти», — розповів він.
Представники рф телефонують родинам полонених, стверджуючи, що «вашого рідного близького не хоче забирати Україна», та пропонують писати звернення до росії та США з метою дискредитації українських органів влади.
«Єдина протидія цієї кампанії дискредитації — це максимальне інформування», — підкреслив Омбудсман, закликавши родини військовополонених терміново повідомляти СБУ про такі телефонні дзвінки.
Особливу занепокоєність викликає практика психологічного тиску на українських військовополонених.
«Продовжується практика, коли українських військовополонених забирають на обмін, повідомляють, що нібито вас Україна запросила на обмін, забирають, возять десь, потім повертають назад і кажуть, що Україна від вас відмовилась», — повідомив Уповноважений.
Дмитро Лубінець оголосив жахливі цифри масштабів депортації українських дітей. За його словами, приблизно 1,5 мільйона українських дітей потенційно перебувають під загрозою депортації або примусового переміщення на тимчасово окупованих територіях.
«Скільки з них насправді депортовано, не знає ніхто. Тому що офіційно ми не можемо отримати жодних даних з території російської федерації або з території тимчасово окупованої території України», — зазначив Омбудсман.
Лубінець розкрив справжню мету російської депортації дітей: «Ми чітко бачимо основну мету депортації українських дітей — це використання дітей як нове покоління російських солдатів».
Омбудсман детально описав систему «перековування» українських дітей: «Дітям міняють документи, при чому всі. Свідоцтво про народження, документи про освіту, їх змушують використовувати виключно російську мову, їх змушують себе ідентифікувати як росіяни. Фактично всі діти записуються в члени так званих молодіжних, дитячих, але військових організацій, як Юна армія».
У роботі з повернення українських дітей беруть участь 42 країни, які є офіційними членами міжнародної коаліції. Особливу роль відіграє Катар як основний посередник для перемовин. В рамках спеціального президентського плану Bring Kids Back UA станом на день прес-конференції вдалося повернути 1378 українських дітей.
Моніторинг умов утримання показує неоднозначну картину. З одного боку, в окремих виправних колоніях зафіксовані позитивні зміни.
«У нас є випадки, де в окремих виправних колоніях змінились позитивний бік практика тримання та відношення до українських військовополонених. Хтось повідомляє про те, що припинили застосовувати фізічні тортури», — зазначив Омбудсман.
Однак ці покращення не стали системними. Багато місць утримання залишаються з неприйнятними умовами. Серед найгрубіших порушень — відмова в медичній допомозі, що призводить до ампутацій, та навмисне утримання українців разом із хворими на туберкульоз росіянами.
Окремо Омбудсман зупинився на трагедії в Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року було вбито українських військовополонених. 30 червня цього року опубліковано новий звіт експертів ООН, який кваліфікує дії російської армії як спеціально сплановану кампанію.
«Вперше публічно написали, що відповідальність за підготовку цієї операції несе Міністерство оборони російської федерації», — підкреслив Уповноважений.
За даними офісу Омбудсмана, в Україні офіційно зареєстровано більше 4,6 мільйона громадян зі статусом внутрішньо переміщених осіб. У 2024 році було проведено опитування 4,5 тисячі українських громадян у 10 європейських країнах щодо їхньої готовності повернутися.
Результати показали, що основне питання, яке турбує громадян, — це безпека. «Приблизно 80% громадян України зазначають, що в разі продовження цієї агресії або потенційно цієї агресії в майбутньому, то вони будуть приймати рішення про неповернення назад в Україну», — повідомив Лубінець.
Омбудсман підкреслив важливість постійного інформування світової спільноти про ситуацію в нашій країні: «Я чітко розумію, що для того, щоб Україна не зникла з порядку денного, нам треба кожного дня про неї казати в усьому світі».
Він також повідомив про успішне виключення представників російської федерації з чотирьох найбільших світових організацій омбудсманів, що позбавило росію можливості просувати свої наративи на міжнародній арені.
Офіс Омбудсмана продовжує відповідати за четвертий пункт формули миру Президента України — повернення всіх депортованих та незаконно утримуваних громадян. У цій роботі традиційно допомагають Норвегія і Канада. За час роботи відбулося дев’ять зустрічей робочої групи з участю до 50 міжнародних партнерів, включаючи послів та представників міжнародних організацій.
Пресконференція продемонструвала масштаб викликів, з якими стикається Україна у захисті прав своїх громадян, та важливість міжнародної підтримки у протидії російським злочинам.