Коротко
Виставка «48 кроків вздовж…» представляє спільний артпроєкт художників Ахри Аджинджала та Всеволода Шарка, де пейзаж розглядається не як зовнішній краєвид, а як внутрішній простір і метафора. Твори митців поєднують різні стилістичні підходи, створюючи кумулятивний ефект та відкриваючи нову глибину в розумінні пейзажу. Виставка запрошує глядача до медитативного досвіду, спонукаючи до роздумів про пам'ять, присутність і внутрішній діалог.
У Центрі сучасного мистецтва «Білий Світ» триває виставка «48 кроків вздовж…» — спільний артпроєкт художників Ахри Аджинджала та Всеволода Шарка.
В основі експозиції — пейзаж, що постає не просто як зображення місцевості, а як метафізичний простір, як метапейзаж. Урбаністичні контури чи безмежні заміські ландшафти — це не репрезентація зовнішнього світу, а складні мапи внутрішніх станів. Тут простір осмислюється не як горизонт, а як траєкторія думки, як слід внутрішнього діалогу. Він може бути реальним — погляд із майстерні або шум міста, і водночас — філософським: як роздуми про втрату, минущість і глибоку присутність.
Два митці — дві виразні художні мови, що несподівано, але напрочуд гармонійно поєднуються, створюючи кумулятивний ефект: твори ускладнюють і підсилюють одне одного, відкриваючи нову глибину. Їхні творчі маршрути, здавалося б, паралельні, перетинаються — щоб зустрітися, обійнятися і рушити далі в пошуках відповідей, яких не існує, але які варто шукати.
Камерні роботи Ахри Аджинджала, що здаються простими, на перший погляд, насправді є квінтесенцією пейзажу, натюрморту, портрету. Вони не зображають нашу реальність, а ведуть у вищу — ідеальну, де панують істина, краса і спокій. Лише іноді у цей світ прориваються червоні заграви — натяки на тривожну присутність часу.
Всеволод Шарко, навпаки, занурює глядача у сюрреалістичні простори, насичені фантастичними образами: нічні квартири, круки, темні сходи, космонавти, вибухи світла. Це світ неспокою, де навіть засніжений двір із собачками здається винятком із загальної напруги — ковтком тепла, який не скасовує тривоги, а лише її підкреслює.
На думку авторів, «48 кроків вздовж…» — це не демонстрація краєвидів, а глибоке філософське дослідження пейзажу як внутрішнього простору, як метафори мислення, пам’яті та присутності.
«Це не просто виставка, — розповідають у ЦСМ „Білий Світ“. — Це простір, де два художні світи не конфліктують, а резонують. Це рух, діалог, зіткнення і зцілення. Тут пейзаж перестає бути лише зображенням — він стає станом душі, внутрішнім ландшафтом, що розгортається не на полотні, а в уяві глядачів».
За словами кураторів, артпроєкт демонструє, як урбаністичні обриси чи заміська безмежність можуть бути не зовнішнім, а внутрішнім — багатошаровими мапами емоцій, пам’яті, думок. Пейзаж у цьому проєкті — це не лінія горизонту, а лінія свідомості, відбиток внутрішнього діалогу. Він може бути реальним — з вікна майстерні чи з шуму міста, або філософським — як роздуми про тимчасовість, втрату, присутність.
«Ця виставка — як внутрішній ландшафт, що розгортається перед глядачем не на полотні, а в уяві. „48 кроків вздовж…“ — це не маршрут, а медитація, не подорож, а стан. Тут кожен крок — це запитання, кожен образ — відповідь, яка не завершує, а відкриває. Це простір, де художники не просто творять, а ведуть діалог із тишею, з тривогою, з пам’яттю. І глядач, ступаючи вздовж цих сорока восьми кроків, не просто дивиться — він вслухається, вбирає, налаштовується. Бо пейзаж — це не зовнішнє. Це те, що відлунює всередині», — додають куратори експозиції.
Коли: до 10 серпня, середа — неділя, 11:00–19:00 (понеділок і вівторок — вихідні)
Де: вул. Євгена Чикаленка, 21- а
До теми: «Едельвейси»: у Києві відкрили художньо-історичну виставку Надії Харт та Українського Парнасу.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
