Loqal – новинний агрегатор Loqal
16 років тому «Шахтар» завоював Кубок УЄФА: як це було
Новини

16 років тому «Шахтар» завоював Кубок УЄФА: як це було

Zaxid.net • 13 переглядів • 1 хв читання

Рівно 16 років тому, 20 травня 2009 року, донецький «Шахтар» зіграв у вирішальному матчі Кубка УЄФА – останньому фіналі турніру перед його перейменуванням у Лігу Європи. Поєдинок відбувся на стадіоні «Шюкрю Сараджоглу» в турецькому Стамбулі, а суперником донецької команди, якою тоді керував Мірча Луческу, став бременський «Вердер». Пригадуємо цей знаменний день.

«Шахтар» вийшов вперед в середині першого тайму – Луїс Адріано втік на побачення з голкіпером «Вердера» Тімом Візе і красиво перекинув м'яч над його головою. Та вже за 10 хвилин Андрій Пятов помилився, відбиваючи удар зі штрафного від Налдо, і м'яч опинився в сітці воріт «гірників».

Попри всі спроби забити, основний час завершився нічиєю. В екстратаймах більше пощастило українській команді – на 98-й хвилині зустрічі Жадсон після передачі Даріо Срни з правого флангу приніс донеччанам омріяну перемогу.

Таким чином «Шахтар» завоював європейський трофей і став першою командою в історії незалежної України, якій це вдалося.

Свій шлях до фіналу Кубка УЄФА «гірники» розпочали з Ліги чемпіонів. У кваліфікації вони перемогли загребське «Динамо» (2:0, 3:1), а в груповому турнірі двічі здолали швейцарський «Базель» (2:1, 5:0), двічі програли португальському «Спортінгу» (0:1, 0:1) і перемогли у завершальному турі іспанську «Барселону» з рахунком 3:2 (після домашньої поразки 1:2 на «Камп Ноу»). Посівши третє місце в групі, Шахтар вилетів у Кубок УЄФА.

Справжнім випробуванням для донеччан став півфінал, в якому вони зійшлись зі своїм найпринциповішим суперником – київським «Динамо», яке тоді очолював росіянин Юрій Сьомін. У Києві була зафіксована нічия (1:1), а в Донецьку все вирішилось на останній хвилині матчу – після помилки марокканського оборонця киян Бадра Ель Каддурі відзначився бразилець Ілсінью.

Варто згадати й про епізод, який допоміг вийти в фінал «Вердеру». У півфіналі Кубка УЄФА бременці вирішували долю путівки до вирішального раунду з німецьким «Гамбургом» у так званому «північному дербі». Після домашньої поразки 0:1 «Вердер» на виїзді зумів дотиснути суперника з рахунком 3:1.

Але найбільший скандал в тому поєдинку пов'язаний з переможним голом, який забили з відвертим порушенням правил. Захисник Міхаель Графгард наздогнав м'яч, щоб відпасувати його воротареві, але на перешкоді мʼячу стала паперова куля, яку хтось із вболівальників кинув на поле.

Як наслідок, м'яч вийшов на кутовий, а арбітр наказав продовжувати гру. Після розіграшу злощасного кутового капітан бременців Бауманн головою вбив м'яч у сітку воріт суперника, зробивши рахунок 3:1, і подарував «Вердеру» путівку у Стамбул.

2,5 млн євро – саме стільки втратив «Гамбург» через паперову кулю, кинуту на футбольне поле, яка згодом стала відомим експонатом у клубному музеї «Вердера».

Андрій Пятов (Україна). Завершив кар'єру і працює тренером воротарів у «Шахтарі».

Олександр Кучер (Україна). У 2017 році покинув «Шахтар» і виступав за турецький «Кайсеріспор» та львівські «Карпати». Кар’єру завершив у 2020-му в складі харківського «Метала», який згодом і очолив. Зі СК «Дніпро-1» виграв срібло чемпіонату України-2023, однак після провалу в єврокубках був звільнений із клубу. Після тривалої паузи повернувся до роботи й нині тренує одеський «Чорноморець», з яким на вихідних за тур до фінішу УПЛ вилетів у Першу лігу.

Разван Рац (Румунія). У 2013-му перейшов в англійський «Вест Хем». Згодом виступав за іспанський «Райо Вальєкано» та грецький ПАОК, а завершив карʼєру у складі румунського клубу «Полі» з Тімішоари у 2018 році. Активно допомагав українським біженцям, які після початку повномасштабного вторгнення переїхали до його країни.

Дмитро Чигринський (Україна). Після перемоги в Кубку УЄФА за 25 млн євро перейшов в іспанську «Барселону», однак вже за рік за 15 млн повернувся в донецьку команду. Встиг також пограти за «Дніпро», грецькі АЕК та «Іонікос», а в лютому 2025 року оголосив про завершення кар’єри.

Даріо Срна (Хорватія). З Шахтаря пішов влітку 2018-го в італійський «Кальярі», де вже за рік завершив карʼєру. Нині працює спортивним директором в «Шахтарі».

Ілсінью (Бразилія). «Шахтар» покинув влітку 2015-го і після піврічної паузи приєднався до «Філадельфії» в МЛС. У березні 2022-го оголосив про завершення кар’єри.

Жадсон (Бразилія). Герой фіналу та автор крилатої фрази «Де Динамо? Де?» у січні 2012 року повернувся на батьківщину, де виступав за низку місцевих команд, один сезон провів у чемпіонаті Китаю. Влітку 2022-го попрощався з великим футболом.

Маріуш Лєвандовскі (Польща). Влітку 2010-го у статусі вільного агента перейшов у «Севастополь», де у 2013 році завершив кар’єру. З 2017-го працює тренером. Очолював польські «Заглємбе» Люблін, «Термаліца» та «Радом’як». Нині перебуває без команди.

Ігор Дуляй (Сербія). У 2010-му перейшов у «Севастополь», де після чотирьох сезонів завершив кар’єру гравця. Працює тренером: був спочатку асистентом в «Шахтарі», а згодом взявся до самостійної роботи – очолював сербські «Телеоптик» та «Партизан».

Олексій Гай (Україна). У 2013-му перейшов в одеський «Чорноморець». Далі були азербайджанська «Габала», російська «Кубань» (і скандальна заява про те, що «Росія – не агресор»), повернення в Україну і завершення кар’єри в донецькому «Олімпіку». Згодом був помічником тренера в «Чорноморці», відкрив свою дитячу футбольну школу, а нині працює аналітиком в «Шахтарі».

Фернандінью (Бразилія). Влітку 2013-го за 40 млн євро перейшов у «Манчестер Сіті», де провів 9 сезонів (5 разів став чемпіоном Англії). Завершував кар’єру на батьківщині у складі «Атлетіко Паранаенсе».

Вілліан (Бразилія). У січні 2013-го за 35 млн євро перейшов в російський «Анжи». Також встиг пограти за лондонські «Челсі» (виграв Лігу Європи) та «Арсенал», бразильський «Корінтіанс», англійський «Фулхем» та грецький «Олімпіакос». Нині знову виступає за «Фулхем».

Луїс Адріано (Бразилія). Влітку 2015-го за 15 млн євро перейшов у «Мілан». Далі були московський «Спартак», бразильський «Палмейрас», турецький «Антальяспор» і виступи на батьківщині за «Інтернасьйонал» і «Віторію». Нині перебуває без команди.

Олександр Гладкий (Україна). Після відходу з «Шахтаря» влітку 2010 року встиг пограти за «Дніпро», львівські «Карпати», «Шахтар» (вдруге), київське «Динамо», одеський «Чорноморець», турецькі «Різеспор» та «Адана Демірспор», луганську «Зорю» та «Чорноморець» (вдруге). Нині виступає за аматорську команду «Авангард» (Лозова).

Головний тренер – Мірча Луческу. У 2016 році очолив санкт-петербурзький «Зеніт». Також тренував збірну Туреччини, а влітку 2020-го несподівано очолив київське «Динамо». Сьогодні 79-річний фахівець є головним тренером збірної Румунії.

показати всі приховати

"ZAXID.NET " працює за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст публікацій не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у публікаціях "ZAXID.NET " є виключною відповідальністю редакції.

Підписатись на сповіщення про важливі новини від ZAXID.NET?

13