Два роки тому "Спортинг" заплатив за Віктора Дьокереша 24 млн євро. Чи була це авантюра? Ну, враховуючи, що мова про гравця "Ковентрі", команди з Чемпіоншипу — так, це була авантюра. Ба більше, це був рекордний вхідний трансфер в історії "Спортинга" — зазвичай португальці дорого продають, а не дорого купують.
Водночас це була ставка на гравця, який ще не довів, що здатен стабільно грати на рівні Ліги чемпіонів чи боротися за титули. Чемпіоншип, попри інтенсивність і конкуренцію, все ж лишається другим ешелоном європейського футболу.
Але ризик себе виправдав. У Лісабоні Дьокереш став центральною фігурою атаки й ключовим гравцем у двох чемпіонських кампаніях поспіль. Його трансформація — від перспективного, але сируватого форварда до системного лідера — була не лише спортивною, а й стратегічною перемогою португальського клубу.
9️⃣7️⃣ Golos com a verde e branca, Viktor Gyökeres ⚽️ pic.twitter.com/nB0hlZakAM
"Арсенал" заплатив за Дьокереша втричі більше. Угода стала логічним завершенням процесу, в якому "Спортинг" вперто і послідовно будував свою позицію: переговори тривали довго, важко, клуб не відступав ані в питанні базової ціни, ані в деталях бонусів.
Очевидно, що "Ковентрі" теж отримає свою частку — як було передбачено контрактом. Але головне, що "Спортинг" залишився вірним собі і продемонстрував рідкісну послідовність: знайшов, розвинув, реалізував. Це не лише черговий трансферний прибуток, а й доказ того, що навіть в умовах середнього бюджету можна мислити по-дорослому.
Arsenal fans after landing Viktor Gyökeres: pic.twitter.com/DHMouNbfSH
Вже щонайменше два роки очевидно, що команді бракує класичної, забивної "дев'ятки". Це не питання стилю гри чи нюансів системи — це питання продуктивності.
Невміння або небажання підписати форварда могло коштувати "Арсеналу" двох чемпіонських титулів. Команда Артети грала у футбол, гідний перемоги, але в ключові моменти їй бракувало саме форварда, який заплющить очі, не подивиться на позицію і влучить у ворота. Як Ерлінг Голанд, як Гарі Кейн — чи принаймні як хтось, здатний забити двадцять і більше голів за сезон.
Тепер, коли вже не можна було дозволити собі ще одне трансферне вікно без нападника, "Арсенал" зробив хід. Віктор Дьокереш, можливо, не був першим у списку, але став фінальним вибором.
З одного боку, його статистика вражає: 68 голів у португальській лізі за два сезони. Це більше, ніж забив будь-який інший гравець із топ-10 чемпіонатів за той самий період. З іншого — чемпіонат Португалії не є найкращим орієнтиром. Приклад Дарвіна Нуньєса залишається попередженням: висока результативність у "Бенфіці" ще не гарантує стабільності в Прем'єр-лізі. І Дарвін на момент переходу в "Ліверпуль" був молодшим за Дьокереша, якому вже 27.
Як це не парадоксально, але вік — можливо, головна перевага шведа. Він більш зрілий, досвідченіший, уже грав у Англії, виступав за "Ковентрі" і "Брайтон", володіє мовою, розуміє ритм і фізику англійського футболу. Це точно зменшить період адаптації, який став каменем спотикання для багатьох іноземних футболістів.
Arsenal keep loading up ‼️ Viktor Gyökeres joins the Gunners ???? pic.twitter.com/ub3vXE1T4B
Цікаво, що "Арсенал" відмовився від кандидатури 22-річного Бенджаміна Шешко з "Лейпцига", обравши гравця, який на шість місяців старший за Віктора Осімхена, доступного на ринку за плюс-мінус ті самі гроші.
Є відчуття, що "Арсеналу" логічніше було витратитися саме на нігерійця. Осімхен — гравець вищої категорії, із перевіреним резюме на рівні Ліги чемпіонів, здатний одразу підняти атакувальний рівень команди. Дьокереш — це більш прагматичне рішення. Менше глянцю, більше функціональності. Але й менше гарантій.
І все ж, це трансфер, який мав відбутися. "Арсенал" вже кілька сезонів балансує на межі — то обвалюється навесні, то буксує в матчах, де потрібен один момент, один удар, один рикошет. Можливо, тепер цей момент нарешті з’явиться. Можливо, це і є вирішальний шматок мозаїки. Можливо, це кінець пошуків. Але якщо й ні — цього разу "Арсенал" принаймні спробував.
Він наполегливо прагнув переходу в "Арсенал" і діяв рішуче, навіть агресивно, щоб пришвидшити процес. Його поведінка йшла врозріз із традиційним підходом: гравець був готовий відмовитись від грошей, шантажував "Спортинг", ігнорував інші пропозиції.
Офіційно прозвучать заяви про порушену джентльменську угоду, можливо, будуть спроби виставити "Спортинг" винуватцем затримки. Але головний наратив з англійської сторони — Дьокереш обрав саме "Арсенал" і зробив усе, щоб туди перейти.
Тепер питання в іншому: чи перенесе він свою результативність у нове, більш жорстке середовище? Чемпіонат Португалії в цьому плані має суперечливу репутацію.
Минулого сезону коефіцієнт реалізації моментів Дьокереша становив 26,9% — це більше, ніж у Кейна (23,9%) чи Мбаппе (20,1%). Водночас 19 із 54 його голів були забиті з пенальті, що коригує загальне враження. Проте саме в матчах відкритого плану він доводив свою ефективність: зокрема, хет-трик у ворота "Манчестер Сіті" в Лізі чемпіонів став одним із його найяскравіших матчів.
Viktor Gyökeres' 19 penalties for Sporting CP last season is a record since 2000 ???? pic.twitter.com/rwaVEAYdWw
Минулого сезону Артета експериментував із Меріно у ролі "фальшивої дев’ятки", використовував Хаверца на вістрі — і команда все одно залишалася конкурентною. Але наявність класичного центрального форварда відкриває нові опції. Із Дьокерешем "Арсенал" отримує гравця, здатного завершувати атаки обома ногами, добре грати в повітрі, тиснути на захист суперника за рахунок швидкості і грубої сили.
Це може розв’язати ноги іншим: Одегарду не доведеться шукати нестандартні рішення в переповненому штрафному, Сака отримає більше простору завдяки зміщенню уваги до центрального форварда. Так склалося, що "Арсенал" мав проблеми із завершенням атак — особливо в матчах, де команда домінує за кількістю дотиків у штрафному, але не реалізує моменти. Дьокереш може це змінити.
Чи стане він найкращим бомбардиром сезону — питання відкрите. Але якщо залишиться здоровим і адаптується швидко, він має потрібний потенціал. Шансів на це, ймовірно, було б менше, якби він обрав "Манчестер Юнайтед", де структура гри все ще формується. В "Арсеналі" ж — усе вже побудовано, бракувало лише одного: забивного центрального нападника. Тепер він є.
