Напевно зараз вже мало хто згадає світлину з саміту G7 у Канаді у 2018 році, де самовдоволений Трамп сидить на стільці схрестивши руки, а біля нього стоять тодішні світові лідери — вже колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, чинний президент Франції Еммануель Макрон та інші, — намагаючись його в чомусь переконати. Через два тижні того ж року відбувся саміт НАТО в Брюсселі, який переріс у справжній скандал за зачиненими дверима, бо Трамп погрожував вивести США з НАТО, якщо союзники не збільшать свої оборонні витрати мінімум до 2% ВВП.
Те ж саме може статися і на цьогорічному саміті НАТО 24-25 червня в Гаазі, в якому також візьме участь і Володимир Зеленський. Адміністрація Трампа вже висунула умову — збільшити оборонні витрати до 5% ВВП. В принципі, ключові союзники по Альянсу це підтримують. Особливо країни східного флангу НАТО. За словами генсека Альянсу Марка Рютте, Росія може бути готовою застосувати військову силу проти Альянсу протягом 5 років. Тож, на додачу до фактичного виходу США з Європи і тяжіння Трампа до порозуміння з Путіним, загроза ширшого військового конфлікту на європейському континенті не така вже й неминуча.
Проте, крім збільшення витрат на оборону до 5% ВВП, на цьогорічному саміті НАТО в Гаазі буде ще як мінімум три дискусійні теми, які можуть викликати немало суперечок між Трампом та союзниками США по Альянсу. Саме тому підсумкова декларація цього саміту, як очікується, буде доволі короткою (одна сторінка) й вихолощеною. Про які саме теми йдеться? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Минулого тижня на Брюссельському форумі Німецького Фонду Маршалла у посла США при НАТО Метью Вітакера жартома запитали, чи не буде на саміті в Гаазі віцепрезидента Джей Ді Венса. Європейські лідери ніколи не забудуть його скандальну промову на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції у лютому, де він звинуватив Європу у відході від демократії, додавши, що справжня загроза європейському континенту виходить не від Росії чи Китаю, а знаходиться всередині самої Європи.
Зазвичай участь американських віцепрезидентів у самітах НАТО не передбачена. Тож, навряд чи Джей Ді Венс приїде до Гааги. Це добрі новини також і для України, бо в саміті візьме участь і Володимир Зеленський. Хоч він і мав доволі приємну зустріч з Венсом у Римі в середині травня, навряд чи чинного віцепрезидента США не можна назвати симпатиком України. Все ж, найбільшої проблеми, — скорочення бюджету США для військової допомоги Україні та меншої американської залученості до безпеки Європи, — це не вирішує.
До того ж, попри публічну відданість США статті 5 НАТО про колективну оборону, останнім часом адміністрація Трампа все частіше нагадує також про статтю 3 «про індивідуальну та колективну здатність протистояти збройному нападу».
«Наша відданість статті 5 залишається незмінною, але ми також вважаємо доцільним, щоб наші союзники були віддані статті 3, яка включає їхню індивідуальну оборону та колективну оборону», — заявляв Метью Вітакер.
З огляду на те, як часто представники адміністрації Трампа стали звертати увагу на статтю 3 Північноатлантичного договору, багато експертів наголошують, що статтю 5 — «один за всіх і всі за одного» — більше не можна вважати «автоматичною». До того ж, Трамп навіть повʼязував допомогу США у відбитті зовнішньої загрози лише тим країнам, які досягнуть цільового показника витрат на оборону.
А зараз Білий дім вимагає від союзників збільшити оборонні витрати вже до 5% ВВП. З одного боку, це абсолютно виправдано. За словами очільника німецької розвідки Бруно Каля, Берлін має конкретні докази, що Росія планує протестувати статтю 5 НАТО, напавши на одну з країн Альянсу. Тому, як зазначає генсек Альянсу Марк Рютте, НАТО має стати сильнішим, потужнішим і більш смертоносним.
«Сильніше НАТО означає значно більші витрати на оборону. На саміті в Гаазі я очікую, що лідери країн-членів Альянсу домовляться про виділення 5% ВВП на оборону», — заявив Марк Рютте, додавши, що 3,5% піде на основні військові потреби НАТО, ще 1,5% — на інвестиції в оборону та безпеку, наприклад, інфраструктуру й нарощування промислового потенціалу.
Разом із цим, навіть у випадку досягнення цільового показника витрат на оборону в 5% ВВП, немає жодних гарантій, що США прийдуть на допомогу своїм союзникам.
По-перше, за адміністрації Трампа з Вашингтона все гучніше лунають голоси про поступовий вихід США з Європи — скорочення американської військової присутності на європейському континенті.
По-друге, Білий дім все більше каже про необхідність сфокусуватися на Індо-Тихоокеанському регіоні. До того ж, після ударів Ізраїлю по ядерним обʼєктам в Ірані, ризикує спалахнути й Близький Схід, куди американці вже перекинули 20 тис. боєприпасів для збиття дронів, які були передбачені для України.
На додачу до спроб адміністрації Трампа будь-що порозумітися з Путіним, навіть за рахунок інтересів України та європейського континенту в цілому, підсумкова декларація саміту НАТО в Гаазі ризикує стати дуже вихолощеною й напрочуд стислою. Союзники йдуть на це, щоб не провокувати Трампа, який може достроково покинути саміт Альянсу, гучно грюкнувши дверима. Власне, як він вже це зробив у понеділок, 16 червня, покинувши саміт G7 у Канаді, накинувшись Еммануеля Макрона.
«Президент Франції Еммануель Макрон помилково заявив, що я покинув саміт G7 у Канаді, щоб повернутися до Вашингтона й працювати над „припиненням вогню“ між Ізраїлем та Іраном. Неправильно! Він не має уявлення, чому я прямую до Вашингтона, але це точно не має нічого спільного з припиненням вогню. Еммануель завжди помиляється», — дописав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
Кого ще точно вчергове не буде провокувати НАТО, так це Путіна. Причому настільки, що в цьогорічній декларації саміту в Гаазі навряд чи згадають про майбутнє членство України в НАТО. Марк Рютте виправдовує це тим, що необовʼязково вказувати у підсумковому комюніке все, про що союзники вже неодноразово домовлялися до цього, щоб не перевантажувати текст декларації, яку навряд чи в такому випадку погодить Трамп.
«Україна продовжує свій незворотний шлях до членства в НАТО, навіть якщо ця перспектива не буде згадана в підсумковому комюніке саміту. Цьогорічна декларація саміту в Гаазі буде значно коротшою за документ, ухвалений торік у Вашингтоні. Проте це не означає перегляду зобов’язань перед Україною. Ви не повинні завжди повторювати кожне речення. Все залишається чинним: і стратегічна концепція, і вашингтонське комюніке», — пояснює генсек НАТО.
Марк Рютте додав, що не лише США, а й, наприклад, Угорщина, Словаччина та інші, на сьогодні проти вступу України до НАТО. Адміністрація Джо Байдена дотримувалася такої ж думки. Проте вона не блокувала згадку про «запрошення України вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови» у декларації минулорічного ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні.
