Злата Огнєвіч / © instagram.com/zlata.ognevich
Українська співачка Злата Огнєвіч шокувала подробицями про своє бідне студентське життя.
Виконавиця навчалася в академії музики імені Глієра. Сама Огнєвіч родом із Криму, тож у Києві вона протягом чотирьох років прожила в гуртожитку. Артистка в Instagram-stories пригадує, що в кімнаті, окрім неї, ще було четверо дівчат. Місця було замало, тож їм навіть не було де складати речі. Співачка говорить, що тоді особливо грошей в них не було навіть на їжу, тож, щоб щось приготувати, вони позичали одне в одного продукти.
"Факти про моє студентське життя. Я закінчила академію музики Глієра, жила в гуртожитку на Борщагівці, віддала чотири роки свого життя цьому гуртожитку. Зі мною в кімнаті жило п'ять дівчат, речі не було куди складати, їжі також часто не було, як і грошей. Щоб зварити супчик, треба було пройтися по кімнатах та позичити десь картопельку, десь цибулинку, десь морквинку", - пригадала виконавиця.
Злата Огнєвіч / © instagram.com/zlata.ognevich
Злата Огнєвіч говорить, що перший телефон у неї з'явився на другому курсі навчання, а заробила вона на нього самостійно, коли влітку працювала касиркою в піцерії. Особливо, що Огнєвіч пригадується зі студентського життя, так це таргани. За словами виконавиці, в гуртожитку вона дала собі важливу обіцянку, що наполегливо працюватиме, аби забезпечити собі комфортний рівень життя. Саме це стимулювало її досягати нових вершин.
"У мене з'явився мобільний телефон тільки на другому курсі. На нього я заробила влітку, коли працювала касиркою в Криму в піцерії в аквапарку. Таргани повзали по мені вночі. Уявіть, ви спите в гуртожитку, і щось по обличчю повзе, а це тарган. Я собі тими ночами дала слово, що в мене буде своє житло, що в мене будуть класні умови для життя, і я буду дуже багато працювати, щоб жити тим рівнем життя, який я хочу", - поділилася артистка.
Злата Огнєвіч / © instagram.com/zlata.ognevich
Нагадаємо, нещодавно Злату Огнєвіч запідозрили у весіллі зі співаком Ostrovskyi. Виконавиця вже зізналась, чи справді вийшла заміж.
