У Франції спалахнув гучний скандал через знущання в елітній католицькій школі-інтернаті Notre-Dame de Bétharram.
Близько 200 людей звинуватили священників у фізичному та сексуальному насильстві в різний час з 1957 по 2004 рік, та наразі правоохоронці увʼязнили лише одного кривдника.
Серед потерпілих – навіть донька колишнього французького міністра освіти Франсуа Байру. Історії деяких колишніх учнів, які наважилися заговорити про насильство, розповіли у виданні The Guardian.
Паскаль Желі – 51-річний офісний працівник із Бордо. Коли Паскалю було 14 років, він побачив брошуру елітної католицької школи-інтернату, де рекламували плавання і катання на лижах, та почав умовляти батьків відправити його туди.
Хлопець якраз подивився американську драму "Спілка мертвих поетів", у якій розповідають про пригоди групи любителів літератури в елітній школі. У Bétharram він очікував чогось подібного, але в першу ж ніч зрозумів, що зробив "жахливу помилку", подавшись до закладу.
"Нас було 40 у спільній спальні зі зношеними матрацами. Я прошепотів іншому хлопцю, щоб попросити трохи туалетного паперу, а наглядач схопив мене за обличчя й вивів на кам’яну терасу. Хтось сказав мені взяти пальто, бо там могли змусити стояти годинами на холоді й у вогкості. Я провів там всю ніч", – розповів Паскаль.
Утім, це був лише початок. За словами Желі, працівники інтернату постійно били дітей по голові до крові й непритомності.
"Я бачив, як одному хлопцю вирвали пасмо волосся. Іншого вдарили так сильно, що він втратив 40% слуху.
Нас могли змусити стояти біля ліжок годинами лише через чийсь шепіт або перекидали ліжка разом з нами. Це був абсолютний терор", – пригадує він.
Ще один постраждалий – 56-річний держслужбовець Лоран. Він розповів, що в кабінеті одного зі священників його зґвалтували, а також побили, бо він "кинув сніжку не в той бік".
"Це був не просто ляпас – тебе били до втрати свідомості. За два роки в школі я пережив постійні приниження, насильство, напади. І наслідки залишилися на все життя. Я свідчу, щоб таке більше ніколи не трапилося з жодною дитиною", – сказав журналістам Лоран.
Інший випускник, 51-річний Боріс, каже, що кривдники у Bétharram завжди обирали потерпілих, які б не змогли себе захистити. І Боріс – хлопчик з бідної неповної сім’ї – опинився серед них.
"Bétharram був як супермаркет для сексуальних "хижаків". Серед тих, кого зґвалтували чи з кого знущалися, часто були діти з однаковим бекграундом: вразливі, з розлученими чи померлими батьками", – коментує чоловік.
Боріс потрапив до Bétharram у 13 років. Мама перевела його до цієї школи, щоб захистити, адже в попередньому закладі він зазнав сексуальних домагань у басейні, коли йому було 12 років.
"Мати хотіла забрати мене з Бордо, тому ми благали директора Bétharram взяти мене. Щоб переконати його, я розповів про знущання, яких зазнав, навіть жахливу деталь про те, як мій кривдник щоразу давав мені конверт із 50 франками (близько 7 євро або 300 гривень – ред.)", – ділиться Боріс.
Боріса прийняли до нової школи. За 6 місяців, у 14-й день народження підлітка, директор П’єр Сільв’є-Каррікар викликав його до свого кабінету, зґвалтував, а потім вручив йому конверт із 50 франками.
Ще одна жінка на імʼя Мартін заявила, що Пʼєр Каррікар скоїв сексуальне насильство щодо її 11-річного сина, коли його батько загинув у ДТП.
Мартін домовилася забрати сина зі школи о 6 ранку перед похороном. Того ранку хлопчик зазнав насильства з боку Каррікара, але не розповів матері – вона лише помітила, що синові було дуже погано.
"Перш ніж я приїхала, отець Каррікар розбудив мого сина і повів у душову для священників, сказавши помитися, щоб виглядати гарно на похороні. Там він жахливо його скривдив…
У крематорії [син] був у розпачі. Ліг на труну батька й намагався її відкрити. Сказав: "Я хочу піти з татом", – розповіла жінка.
У 1997 році, десятиліття по тому, сина Мартін заарештували за непристойну поведінку. Під час допиту він уперше розповів поліції про багаторазове сексуальне насильство в Bétharram.
Розпочалося розслідування за фактами зґвалтування й сексуального насильства над неповнолітнім.
Каррікара, який заперечував обвинувачення, заарештували, але вже за 2 тижні звільнили з-під варти й випустили до Риму.
Коли французька поліція знову звернулася до Каррікара у 2000 році, той покінчив життя самогубством. А потерпілий хлопчик так і не зміг оговтатись від травми.
"Життя мого сина зруйноване. У 49 років у нього немає родини, немає роботи. Він провів багато часу в психіатричних закладах. Його шкіра пошкоджена від постійного миття", – додає Мартін.
53-річна Гелен Перлант, донька колишнього міністра освіти Франсуа Байру, також колись зазнала фізичного насильства у таборі при школі Bétharram.
"Однієї ночі, коли ми розпаковували спальні мішки, [отець] Лартіге раптово схопив мене за волосся, протягнув по підлозі кілька метрів, а потім бив кулаками й ногами по всьому тілу, особливо в живіт ... Я обмочилася і пролежала так всю ніч, мокра і згорнута в клубок у своєму спальному мішку...
Бетаррам був організований як секта або тоталітарний режим, який чинив психологічний тиск на учнів і вчителів, щоб вони мовчали", – сказала Гелен.
Перлант додала, що протягом 30 років так нічого й не розповіла батькові.
Елітна католицька школа Notre-Dame de Bétharram (Нотр-Дам-де-Бетаррам), яку у 2009 році перейменували на Le Beau Rameau, розташована в передгір’ї Піренеїв поблизу паломницького міста Лурд.
У ЗМІ цей заклад вже прозвали "Піренейським Гулагом", оскільки понад 50 років там тривало фізичне та сексуальне насильство над учнями.
Масове викриття знущань почалося наприкінці 2023 року, коли сотні колишніх учнів почали ділитися свідченнями.
Міністерка освіти Франції Елізабет Борн назвала скандал навколо Notre-Dame de Bétharram "моментом #MeToo у школах".
У травні 2025 року в Парламенті навіть створили окрему слідчу комісію з питань насильства в школах. Вже 2 липня комісія має оприлюднити звіт і рекомендації щодо запобігання насильству в освіті.
Скандал із Bétharram також став політичним викликом для Франсуа Байру, який був міністром освіти у 1993-1997 роках. Байру відправив до цієї школи кількох своїх дітей, а його дружина викладала там катехізис.
Даючи свідчення перед слідчою комісією, Байру стверджував, що не знав про знущання в Bétharram, "нічого не приховував" і не втручався у слідство над Каррікаром. При цьому він звинуватив своїх опонентів у політичній кампанії знищення.
Хоча колишня вчителька математики Франсуаза Г. стверджує, що і Байру, і його дружина знали про насильство в інтернаті, але не реагували на скарги дітей і деяких педагогів.
Правоохоронці отримали 200 заяв про фізичне чи сексуальне насильство, яке тривало з 1957 по 2004 рік. 90 з них – про сексуальне насильство або зґвалтування.
Одному з фігурантів офіційно висунули обвинувачення у двох злочинах: сексуальному насильстві над дитиною у 2004 році та у зґвалтуванні неповнолітнього між 1991 і 1994 роками. Зловмисника взяли під варту.
Проте багато інших справ уже неможливо розслідувати через завершення строків давності. "Ми хочемо, щоб закон змінили і прибрали строки давності для злочинів проти дітей", – каже Паскаль Желі.
Желі зауважує, що орден Bétharram діяв не тільки у Франції, а й у багатьох інших країнах від Великої Британії до Бразилії, Таїланду та Кот-д’Івуару. Французька група активістів просить потерпілих з інших країн звертатися до них зі свідченнями.
Орден священників, який керував школою Bétharram, у березні визнав свою відповідальність за страждання колишніх учнів і розпочав внутрішнє розслідування.
А свідчення постраждалих увійшли до книги, яка згодом буде опублікована.
Якщо ви постраждали від будь-яких форм насильства, звертайтеся до поліції та на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації.
Якщо ж ви зазнали сексуальних домагань чи будь-якої іншої неетичної поведінки у закладі освіти, розкажіть нам свою історію в цій Google-формі. Ми не публікуватимемо цю інформацію без вашого дозволу.
