Коли Північна Корея запустила кілька балістичних ракет зі свого східного узбережжя у травні, Південна Корея швидко відреагувала. Сеул приєднався до Вашингтона та Токіо, засудивши запуск як «серйозну загрозу» регіональному миру та безпеці. Але лише за кілька тижнів до цього, коли північнокорейська ракета KN-23, призначена для ураження південнокорейських цілей, влучила в житловий будинок у Києві, вбивши 12 мирних жителів, Сеул нічого не сказав. Не було жодної реакції, коли росія розгорнула ракетну систему класу «земля-повітря» для захисту Пхеньяна, ані коли українська розвідка повідомила, що російські інструктори навчають північнокорейських пілотів безпілотників на власній землі, навіть коли Кім Чен Ин висловив «беззастережну підтримку» війні москви, пише The Guardian.
За даними військової розвідки України, Північна Корея постачає 40% усіх боєприпасів, що використовуються росією у війні проти Києва. Вона різко збільшила виробництво зброї всередині країни, а москва платить Пхеньяну безпосередньо.
Восени минулого року Пхеньян направив приблизно 12 000 військовослужбовців для участі в бойових діях у Курській області росії. З того часу це розгортання значно розширилося. За словами українських чиновників, до додаткових 6000 солдатів тепер приєдналися 1000 військових інженерів, сотні залізничних інженерів, фахівці з будівництва мостів, логістика, електрики, військова поліція та навіть перекладачі, які, за словами українських чиновників, зосереджені переважно на відбудові постраждалої від боїв Курської області. Ідеологічна відданість їхніх сил стала очевидною, коли Україна захопила двох поранених північнокорейських полонених у січні. Північнокорейські війська вивчають бойові дії та експлуатацію ударних та розвідувальних безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та інших технологій, які раніше були їм незнайомі.
У червні президент України Володимир Зеленський виступив з різким попередженням щодо Південної Кореї: «Це питання потрібно вирішити зараз, а не тоді, коли тисячі модернізованих безпілотників Shahed та балістичних ракет почнуть загрожувати Сеулу та Токіо».
Однак, за словами доктора Ян Ука, експерта з питань оборони Інституту політичних досліджень Асан у Сеулі, поєднання стратегічних, економічних та політичних факторів перешкоджає більш помітним діям з боку Південної Кореї.
Визнання військового досвіду Північної Кореї як прямої загрози Сеулу створить тиск на більш рішучу внутрішню відповідь, включаючи потенційну передачу зброї Україні, що залишається вкрай непопулярним в Південній Кореї.
«Представники оборонного відомства особливо обережні після подій грудня, — сказав Ян, маючи на увазі невдале оголошення воєнного стану тодішнім президентом Південної Кореї Юн Сок Йолем. - Вони справді бояться політичних нападів і воліють залишатися непоміченими для громадськості та преси».
Ян попереджає, що росія працює над інтеграцією Північної Кореї у свій довгостроковий ланцюг поставок оборонної продукції — партнерство, яке може змінити військовий баланс Азії ще на довго після закінчення війни.
Деякі аналітики розглядають мовчання Сеула як продовження його давньої «стратегічної неоднозначності»: небажання брати участь у зовнішніх конфліктах або безпідставно відчужувати ключові держави, особливо ті, які можуть зберегти вплив на Пхеньян.
Внутрішня політика також відіграє певну роль. Демократична партія Лі підтримує взаємодію з Північчю, що відображає те, як розкол Південної Кореї на лівих і правих більше зосереджений на політиці Північної Кореї, ніж на західних прогресивних цінностях. Голоси лівих стверджують, що Південна Корея нічого не винна Україні.
Деяка інерція Сеула може бути бюрократичною. Чун вказує на процеси закупівель та планування, які можуть тривати роками, навіть якщо загрози розвиваються протягом місяців.
На запитання видання, чи розглядається розгортання військ та бойовий досвід Північної Кореї в Україні як проблема безпеки, міністерство оборони Південної Кореї уникло прямого обговорення наслідків.
«Участь північнокорейських військовослужбовців у війні в Україні є кричущим порушенням Статуту ООН та відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, — сказав речник. — Республіка Корея рішуче засуджує такі нелюдські та незаконні дії у співпраці з міжнародною спільнотою».
Чи відображає обережний підхід Сеула розраховану довгострокову стратегію, чи це є інституційний параліч, залишається незрозумілим.
Тим часом Сполучені Штати в ООН нагадали кремлю про необхідність завершити війну в Україні впродовж 50 днів.
